Міністерство освіти та науки України
Інститут гуманітарних і соціальних наук
Кафедра соціології та соціальної роботи
«Вільний час: його використання студентською молоддю»
Курсова робота
Виконав: ст. гр. СО-31
Місько Т.В.
Науковий керівник:
д.соціол.н., проф.
Піча В.М.
ЛЬВІВ-2013 |
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1 5
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ 5
1.1. Конструктивні шляхи використання вільного часу студентською молоддю 5
1.2. Деструктивні шляхи використання вільного часу студентською молоддю 9
Розділ 2 13
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ СТУДЕНТАМИ 13
2.1Особливості колективного проведення вільного часу студента 13
2.2Особливості індивідуального проведення вільного часу студента 18
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 25
Додаток 29
Програма соціологічного дослідження на тему : 29
«ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТІВ У ВІЛЬНИЙ ЧАС» 29
Додатки………………………………………………………………………….28
ВСТУП
Важливе місце в житті сучасної студентської молоді займає сфера вільного часу. Він є одним з важливих засобів формування особистості молодої людини, оскільки в його умовах найбільш сприятливо проходять рекреаційно-відтворюючі процеси, які знімають інтенсивні фізичні, інтелектуальні, психічні навантаження.
Вільний час є важливою складовою повсякденного життя людини і належить до основних нематеріальних її потреб, в процесі якого значною мірою формуються естетичні смаки та духовні цінності, розширюється кругозір, гартується фізична форма тощо.
Негативні явища в житті суспільства, у величезному ступені торкнулися всієї виховної роботи з підростаючим поколінням. Серйозні проблеми в організації навчально-виховного процесу в школі привели до того, що окремі студенти приходять до ВНЗ без інтересу до навчання. У найкращому разі, спостерігається захопленість яким-небудь одним предметом. Відсутність у студентів систематичних знань, нерозвинена уява й інтелект, обмежене світосприйняття — ось далеко не повний перелік тих проблем, що породжені недоліками шкільної освіти та важко піддаються виправленню. Цей негатив, у свою чергу, віддзеркалюється в функціонуванні особистості студентів і у вільний час, який, як правило, не носить системного характеру, зводиться до розважальних форм, носить випадковий характер.
Оцінка вільного часу, раціональне його використання дає можливість кожному студентові виявити себе найкращим чином в різних видах діяльності. Тоді громадське середовище, як важлива життєва школа, стає фактором підвищення ефективності навчально-виховного процесу у ВНЗ. Активність студентської молоді здобуває постійну внутрішню потребу діяти, розкривати здібності, формувати свої інтереси. До активних дій студентство спонукає ряд громадських потреб, які виникають на різних індивідуальних рівнях.
Проблемі вільного часу та дозвілля студентської молоді у соціології почала приділятися увага з 60-х-70-х років минулого сторіччя, коли фактично усі студенти складали кістяк ВЛКСМ, підконтрольний компартії. Практично всі праці надавали рекомендації щодо утвердженню у радянської людини принципів комуністичної моралі (В. Лєпьохін, В. Матяжов, І. Васильєва та А. Шербо).
Пізніше, з розпадом СРСР, поступово втрачаючи відірваність таких досліджень від реального життя, питання дозвілля молоді здобуває нового поштовху (НДЦ молодіжних проблем ЦК ЛКСМ).
Аналіз літературних джерел дає підстави для висновку про недостатній рівень досліджень культури дозвілля сучасного студентства.
Об’єкт: студентська молодь України.
Предмет: особливості проведення дозвілля студентською молоддю.
Мета роботи : аналіз використання студентською молоддю вільного часу.
Завдання:
- окреслення конструктивних шляхів використання вільного часу студентською молоддю;
-окреслення деструктивних шляхів використання вільного часу студентською молоддю;
- характеристика особливостей індивідуального проведення вільного часу студентів;
- характеристика особливостей індивідуального проведення вільного часу студентів
Методологічною та інформаційною базою дослідження є наукові публікації періодичних видань, праці українських та зарубіжних науковців, присвячені проблемі вільного часу та захопленням молоді. У ході дослідження були використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу, методи логічного узагальнення, метод історичного порівняння, принципи системного підходу.
Розділ 1 шляхи використання вільного часу студентською молоддю
1.1.Конструктивні шляхи використання вільного часу студентською молоддю
Важливою умовою оптимального вирішення завдань, що стоять перед студентом у роки навчання, є розуміння важливості раціональної організації часу і наявності досвіду його використання.
Особливо проблематичним для багатьох студентів є використання вільного часу. Вільний час приваблює студентів нерегламентованістю, самостійним вибором різних занять, можливістю поєднувати в ньому різні, як розважальні, так і розвиваючі види діяльності. Оптимальна реалізація потенціалу вільного часу передбачає найповнішу реалізацію його конструктивних шляхів.
Вільний час містить у собі заняття, пов'язані зі споживанням культурних цінностей індивідуального, колективно-видовищного або привселюдно-видовищного характеру, а також заняття, пов'язані з відпочинком і розвагою, у тому числі — це фізично активний і пасивний відпочинок, спілкування, розвага в компанії (конструктивне дозвілля), порожнє проведення часу, прогулянки, заняття антикультурного характеру (пияцтво, азартні ігри й ін.), випадкові заняття без цілей, бажань і потреб (деструктивне дозвілля) [25, с. 53].
Друга частина вільного часу (тільки для конструктивних шляхів його використання) — час більш піднесеної діяльності — це сукупність занять, у процесі яких відбувається вдосконалення й розвиток особистості. До них можна віднести творчість, навчання й самоосвіта, не пов'язані із професією, заняття фізкультурою й спортом у секціях, туризм, аматорська праця з різних ремесел, а також виховання дітей, що виходить за рамки обов'язкового піклування. Всі ці заняття поєднує одна властивість — створення духовних цінностей, які можуть мати упредметнену форму, бути у вигляді акту діяльності, а також функціонувати як процес навчання, самоосвіти, виховання студентської молоді.
Конструктивний шлях використання вільного часу називають "розвиваючим" і він розширюється за рахунок видів дозвіллєвої активності поза домом. Відвідування кіно, театрів, музеїв, концертів, клубів, а також включення у діяльність різних культурних, освітніх, суспільно-політичних інститутів надає соціальному життю особи студента найбільшу повноту і характеризує "соціально-активний" тип дозвілля, котрий є "вінцем" ієрархічної "піраміди" дозвіллєвої активності [3, с. 104].
Отже, конструктивна дозвіллєва діяльність — це діяльність студентів у сфері вільного часу, яка становить собою один з найважливіших засобів розвитку та реалізації сутнісних сил людини, а також удосконалення соціально-культурного середовища, що її оточує. Конструктивна діяльність поєднує процеси пізнання, споглядання, перетворення, оцінки і відбувається у формі спілкування. В процесі такої діяльності формуються особистісні якості молодої людини, поступово утворюється внутрішній механізм саморегуляції, здійснюється засвоєння і передача моральних та естетичних цінностей.
Конструктивною також є дозвіллєво-рекреативна діяльність студентів — сукупність занять, пов'язаних головним чином із задоволенням культурних потреб відтворюючого, рекреативного характеру.
У дозвіллєвій діяльності студентів особливо важливо, щоб рекреативна функція (зняття стомлення, одержаного у процесі занять) поєднувалася гедоністичною (отримання задоволення) із розвивальною функціями.
Існує два види рекреації. Інтелектуальна, яка припускає певні розумові розваги під час культурно-дозвіллєвої діяльності, та фізична, або рухова [15, с. 49].
Здоровий спосіб життя, будучи найважливішим складником культури, сприяє формуванню здоров'я майбутнього фахівця. Його істотною стороною є гармонійний прояв фізичних і духовних спроможностей студентів, пов'язаних із соціальною і психофізичною активністю в навчальній, трудовій і суспільній сферах діяльності.
Рухова рекреація допомагає відновленню, компенсації знижених або втрачених функцій, профілактиці захворювань. Провідним чинником, що об'єднує різні аспекти рекреації, є створення певного фізичного стану, що забезпечує нормальне функціонування людського організму. Всі форми використання фізичних вправ спрямовані на емоційно-активний відпочинок, розвагу, отримання задоволення від рухової діяльності, відновлення фізичних і психічних сил, неформальне спілкування з природою або партнерами в процесі рухової активності входять у зміст рекреації. Вона складає основний зміст масових форм фізичної культури і за своєю сутністю є рекреативною культурою.
Креативно-розвиваюча діяльність — сукупність занять, які носять творчий характер та здійснюють інтенсивний вплив на процес розвитку особистості (соціальна-культурна, наукова, технічна творчість, суспільно-корисна діяльність, самоосвіта тощо).
Дозвілля є сприятливим ґрунтом для випробовування студентською молоддю своїх творчих потреб і можливостей. В процесі дозвілля набагато простіше формувати поважне ставлення до себе, навіть особисті недоліки краще долаються завдяки дозвіллєвій активності.
Останнім часом набирає силу найсерйозніший спосіб проведення вільного часу, розрахований безпосередньо не на споживання, а на творення культурних цінностей — творчість. Елемент творчості містять у собі багато форм молодіжного дозвілля, причому можливості діяти відкриваються усім без винятку. Але якщо мати на увазі власне творчі форми дозвілля, то їхня суть полягає в тому, що свій вільний час люди присвячують створенню чогось нового.
Залежно від ставлення до конструктивного вільного часу існують певні типи особистостей студентської молоді.
Перший тип — раціонально діяльний, організований і різнобічний. Для нього характерне прагнення до максимально корисного використання свого часу. Студенти цього типу заздалегідь планують, коли й чим будуть займатися. Як правило, вони вибірково ставляться до своїх можливостей і багато чого встигають. Головна їхня якість — організованість, цілеспрямованість, розумне використання вільного часу для власного розвитку.
Раціонально-діяльний тип притаманний лише четвертій частині студентів [30, с. 6].
Другий тип — також діяльний, активний. Але, на відміну від першого, його інтереси зосереджені на одному захопленні, якому він віддає весь вільний час. Ці студенти прагнуть до глибокого пізнання того, що пов'язане з їхнім захопленням, від досягнень якого випробовують задоволення.
Третій тип — трудоголік — студент-ентузіаст, що практично позбавлений дозвілля або має його в незначній кількості. Вільний час він присвячує своєму навчанню основній професії, жагуче, із захопленням ставиться до практичної та теоретичної роботи, який віддає вихідні й навіть канікули.
Такі студенти зустрічаються серед творчих спеціальностей. Оточуючі їх поважають, цінують за захопленість справою, але відсутність розрядки, невміння переключитися на інші види занять призводить до нервово-психічного перевантаження, стресів і втрати здоров'я. Цим людям потрібна розумна організація дозвілля відповідно до їх інтересів.
Четвертий тип представляють студенти, які проводять своє дозвілля в компанії друзів і знайомих. Вони найбільше цінують спілкування, розмови, спільні прогулянки, виїзди за місто, із задоволенням відвідують дискотеки, атракціони, люблять різні ігри. Залишаючись на самоті, такі люди нудьгують, ледарюють.
Конструктивне використання студентською молоддю свого вільного часу, насиченого творчими і фізично розвиваючими формами — найважливіша умова для всебічного гармонійного розвитку. Знаходячись під впливом культурно-дозвіллєвого середовища і віддаючи перевагу тим або іншим формам дозвіллєвого проведення часу, організовуючи своє дозвілля важливо, щоб студенти робили це раціонально, продуктивно і творчо.