
- •8. Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца
- •1 7. Си́ла Ло́ренца — сила, що діє на електричний заряд, який перебуває у електромагнітному полі.
- •19. Електромагні́тна інду́кція — явище створення в просторі вихрового електричного поля змінним магнітним потоком.
- •29.Відкриття радіо о.С.Поповим.Принципи радіозв’язку.Поняття про радіолокацію.
- •31.Закони відбивання світла.Плоскі і сферичні дзеркала, побудова зображення в них.
- •32.Закони заломлення світла. Абсолютний і відносний показник заломлення. Повне відбивання.
- •34.Дисперсія світла. Суцільний спектр. Кольори тіл.
- •36.Інфрачервона та ультрафіолетова частина спектру. Їх значення в природі і застосування в техніці.
- •37.Рентгенівські промені, їх природа та застосування.
- •38.Тиск світла. Досліди п.Н. Лебедєва. Теплова та хімічна дія світла. Їх роль в природі, застосування в техніці.
- •39.Явище люмінесценції. Види люмінесценції.
- •40.Зовнішній фотоефект. Закони зовнішнього фотоефекту. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
- •41.Внутрішній фотоефект. Фотоелементи з зовнішнім та внутрішнім фотоефектом та їх застосування. Телебачення.
- •42.Когерентність світлових хвиль. Інтерференція світла та її застосування в природі і техніці. Біпризма Френеля.
- •43.Дифракція світла. Дифракційна решітка. Дифракція світла в природі, застосування у техніці.
- •45.Випромінювання та поглинання енергії атомами. Постулати Бора.
- •46.Ядерна модель атома. Досліди Резерфорда. Слад атомного ядра. Ізотопи.
- •47.Радіоактивність. Закон радіактивного розпаду.
- •48.Характеристика а,-b,-y, променів. Поглинена доза випромінювання та її біологічна дія. Захист від радіації.
- •49.Ядерні сили. Дефект маси атомного ядра. Енергія зв’язку.
34.Дисперсія світла. Суцільний спектр. Кольори тіл.
Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі. Світло довжиною 400нм до 760нм називається видимим, воно складається із семи кольорів. Суцільний або неперервний спектор- це спектор який утворює видиме світло.
Дисперсія-це явище в залежності швидкості поширення світла від оптичної густини середовища і від довжини самої світлової хвилі. Прикладом явища дисперсії є утворення веселки.
Колір прозорого тіла визначається сумішю тих світлових промінів яких воно пропускає.
Колір не прозорого тіла визначається сумішю тих кольорів які воно відбиває.
35.Види спекторів. Спектральний аналіз. Закони Кірхгофа для випромінювання і поглинання променів. Види спекторів:
а)суцільний спектор, утворюють нагріті тіла що світяться. б)лінійчастий спектор, утворюють атоми будь-якої речовини в газоподібному стані, цей спектор утворює собою лінії. в)смугастий спектор, утворюють молекули будь-якої речовини перебуваючи в газоподібному стані.
Спектральний аналіз-це дослідження хімічного складу речовини за ліній чистим спектором випромінювання.
Закон Кірхгофа: атоми будь-якої речовини поглинають те проміння яке випромінюють.
I-й Закон Кірхгофа. Алгебраїчна сума струмів у вузлі дорівнює нулю. Для запису першого закону Кірхгофа довільно приймається правило знаків, на-приклад: струми, що входять у вузол беруться зі знаком «плюс» ті, що вихо-дять зі знаком «мінус». Запис закону для вузла. I1– I2 + I3 +I4 = 0
2-й Закон Кірхгофа. Алгебраїчна сума ЕРС в замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі напруг на опорах (резисторах) контура. Для запису другого закону Кірхгофа довільно вибирається напрям обходу кон-тура, наприклад, за годинниковою стрілкою. ЕРС які співпадають із напрямом обходу записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус». Напруги на резисторах співпадаючі з напрямом обходу контура записуються зі знаком «плюс», неспівпадаючі - зі знаком «мінус».
36.Інфрачервона та ультрафіолетова частина спектру. Їх значення в природі і застосування в техніці.
Інфрачерво́не випромі́нювання— це невидиме оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм. Одним із застосувань інфрачервоного випромінювання є прилади нічного бачення, що реєструють теплове випромінювання предметів оточення і перетворюють його у видиме зображення. У військовій техніці інфрачервоні промені використовуються також для наведення ракет на теплове випромінювання літаків і гелікоптерів. Інфрачервоні випромінювачі застосовують у промисловості для сушіння лакофарбових поверхонь. Інфрачервоний метод сушіння має істотні переваги перед традиційним, конвекційним методом. Особливістю застосування ІЧ-випромінювання в харчовій промисловості є можливість проникнення електромагнітної хвилі у такі капілярно-пористі продукти, як зерно, крупа, борошно тощо на глибину до 7 мм.
Ультрафіолетове випромінювання-це невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм.
При дії на живі організми УФ-випромінювання поглинається вже верхніми шарами тканин рослин або шкіри людини і тварин. В основі біологічна дія випромінювання обумовлена хімічними змінами молекул біополімерів. У рослинах УФ-випромінювання змінює активність ферментів і гормонів, впливає на синтез пігментів, інтенсивність фотосинтезу і фотоперіодичної реакції. На мікроорганізми і культивовані клітини вищих тварин і рослин УФ-випромінювання діє згубно і викликає мутагенез (найефективнішне при довжині хвилі в межах 280—240 нм). Дія ультрафіолетового опромінення на шкіру, що перевищує природну захисну здатність шкіри (засмага) призводить до опіків. Тривала дія ультрафіолету сприяє розвитку меланоми, різних видів раку шкіри, прискорює старіння і поява зморшок. При контрольованому дії на шкіру ультрафіолетових променів, одним з основних позитивних факторів вважається утворення на шкірі вітаміну D , за умови, що на ній зберігається природна жирова плівка.