МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З організації та проведення масових заходів

РОЗДІЛ 1. Нормативно-правова база проведення акцій та заходів.

Найголовніше, що слід завжди пам’ятати, що не буває «санкціонованих» або «не санкціонованих» масових заходів (пікетів, походів, пробігів тощо).

Перед усім, слід знати, що законодавство України встановлює повідомний, а не дозвільний характер організації заходів. Для проведення будь-якої мирної акції не потрібно отримувати у органу влади офіційного дозволу, достатньо лише проінформувати його про свої наміри.

Таке право нам дає стаття 39 Конституції України, яка наголошує: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей». Подібні положення містить також стаття 10 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Основний Закон України не встановлює конкретний проміжок часу, який дається організаторам для завчасного сповіщання органа влади про наміри щодо проведення масового заходу. В Конституції просто вживається термін – «завчасно », і до теперішнього часу точне тлумачення цього терміну відсутнє.

У свій час Конституційний суд своїм Рішенням від 19.04.2001 р. N 4-рп/2001 лише зазначив, що «тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян», а «Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання». У статті 39 Конституції України не зазначається спосіб сповіщення органу влади про наміри громадськості провести захід – ніде не вказано, що повідомлення повинно бути викладено у письмовій формі. Таким чином, гіпотетично проінформувати чиновників про свої наміри провести акцію можна навіть по телефону, проте, зазвичай, саме організаторам акції доводиться доказувати правоохоронцям законність проведення заходу, хоча, згідно із законодавством, саме міліціонери повинні довести організаторам той факт, що акція проводиться з порушеннями.

Згідно частини другої статті 39 Основного закону обмеження щодо реалізації права громадян на мирні збори може встановлюватися судом відповідно до закону й лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігти заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, або захисту прав і свобод інших людей. Ключовими є слова "відповідно до закону" та "судом".

На даний час відповідного закону України, який би регулював порядок проведення мирних зборів, Верховною Радою не прийнято. Не існує й іншого нормативно-правого акту, який мав би силу закону та врегульовував зазначене питання.

Тому, вищезазначені положення Конституції мають застосовуватися як норми прямої дії, на що вказує її 8-а стаття. Саме до такого висновку прийшов Конституційний суд ще в 2001 році, у своєму рішенні №4-рп/2001 від 19 квітня, надаючи офіційне тлумачення 39-й статті Основного закону.

Можливі посилання представників місцевих органів влади на Указ Президії ВР СРСР "Про порядок організації й проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій у СРСР" не є законними, оскільки цей Указ Президії ВР СРСР не є нормативним актом, що має силу закону згідно тоді діючої Конституції УРСР.

Відповідно до 3-ї статті закону "Про правонаступництво України", до ухвалення нових законів в Україні діють закони й інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, або президією Верховної Ради УРСР. У той же час правонаступництво щодо актів президії ВР СРСР зазначений закон не передбачає. Тому акти президії Верховної Ради СРСР не є діючими на території України.

Посилання місцевих органів влади на будь-які "місцеві положення про вуличні заходи" є нікчемними та такими, що не можуть породжувати правових відносин.

Нормотворчість із питання проведення мирних зборів органами місцевого самоврядування порушує статтю 19 Основного закону - "органи державної влади, місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень і в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України". Про це потрібно чітко заявляти.

Не варто ходити по управлінням внутрішньої політики та вишукувати різні положення. Необхідно лише подати заяву до проведення заходу та отримали на копії заяви відповідний вхідний штамп про її прийняття. Взяти зазначену копію заяви на відповідні мирні збори і під час заходів на вимогу представників органів охорони порядку показувати її разом з 39-ю статтею Конституції.

У випадку, якщо заяву відмовляються прийняти, слід вимагати - але ввічливо, спокійним голосом, у працівників канцелярії скласти акт про це, а подію зафіксувати на диктофон чи відеокамеру та занести заяву до іншого органу влади. Не хоче приймати міськрада, занесіть в облраду, не приймає в облрада - напишіть скаргу в прокуратуру та повідомте про масовий захід безпосередньо міліцію. Хоча випадків такого "кругового неприйняття заяви про масовий захід" на практиці практично не зустрічалються.

Якщо ж виникли непереборні проблеми із отриманням вхідного номеру реєстрації заяви (охорона не пускає до будівлі органу влади, працівники канцелярії відмовляються приймати документ тощо), в такому разі треба просто надіслати повідомлення до органу влади поштою – замовним листом із обов’язковим інформуванням про його отримання.

При цьому відправнику видається офіційна довідка про те, що лист дійшов до адресату. Довідку приєднаємо до копії листа з повідомленням про проведення акції і все гаразд – передбачена Конституцією України процедура завчасного повідомлення органу влади повністю виконана.

Коли саме подавати заяву - справа внутрішньо-організаційної тактики.

У випадку, якщо заява подана заздалегідь, наприклад, за 10 днів - орган місцевого самоврядування має багато часу, аби підготуватися та звернутися до суду. Особливо це стосується проведення пікетів.

У випадку, якщо подати заяву про проведення масових мирних зборів впритул до кінцевої дати, то це місце вже може бути зайняте. І орган місцевого самоврядування заборонить проведення заходу через суд на законних підставах, не допускаючи порушення прав інших людей.

Тож у питанні строків подачі заяви необхідно конкретно оцінювати обставини справи. Загальні рекомендації "на всі випадки життя" тут не має.

У випадку звернення органу місцевого самоврядування до суду, потрібно буде доводити своє право. Але й орган місцевого самоврядування має посилатися на відповідні обставини: запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров'я населення, або прав чи свобод інших людей.

У випадку наявності рішення суду про заборону проведення запланованих мирних заходів – слід виконати зазначене рішення суду.

У заяві про проведення масового заходу, згідно 39-ї статті Конституції, має міститися наступна інформація:

1. кому адресована заява;

2. від кого надійшла - точне зазначення повної назви організації або прізвища, імені по-батькові громадянина, адреса місцезнаходження (проживання), контактний телефон;

3. дата та час проведення масового заходу, його місце проведення або маршрут руху учасників. Важливо правильно вказати назву місця, де буде відбуватися акція, та конкретно окреслити межі території її проведення. Наприклад, іноді площа перед будівлею адміністрації, де ви бажаєте організувати захід, в офіційних документах називається сквером і якщо у листі-повідомленні до органу влади ви зазначили, що захід буде відбуватися на «площі», то правоохоронці мають можливість запропонувати вам покинути межі «скверу» і йти собі мітингувати на «площу», навіть якщо її і не існує. Час треба зазначати з певним запасом – нічого страшного, коли захід закінчиться раніше, ніж вказано у повідомленні, але погано, коли міліція буде вимагати його припинити у самому розпалі.

4. форма: пікет, мітинг, демонстрація тощо, та мета заходу. Мета має відповідати нормам Конституції. Слід обов’язково наголосити на тому, що акція має мирний характер;

5. орієнтовна кількість осіб;

6. інформація про організаторів заходу: прізвище, ім'я, по-батькові, адреса проживання, контактний телефон.

Заява має бути підписана організаторами (організатором), які мають бути повнолітніми, та містити дату підписання заяви. У випадку, якщо захід організовує громадська організація або партія, заяву підписує її керівник.

Збираючись на акцію обов’язково необхідно мати при собі паспорт – тоді у міліціонерів не буде зачіпки затримувати організаторів або учасників під приводом необхідності встановлення особи.

Слід пам'ятати, що організатор несе відповідальність не лише за себе, а й за своїх прихильників, яких він запросив.

У разі виникнення непорозумінь з представниками органів охорони порядку, не треба ображати і принижувати міліціонерів, навпаки потрібно схилити їх до позитивного ставлення до учасників акції. Рядові співробітники міліції – звичайні люди з такими ж життєвими проблемами та негараздами, і багато у чому вони мовчазливо згодні з учасниками мирних зборів. Проте, особисті образи та відкрито висловлене презирство до правоохоронців нічого, крім агресії у відповідь, у них викликати не може – і це нормальна психологічна реакція людини.

Колись більшовики вели активну комуністичну пропаганду серед матросів і солдат, схилили їх на свій бік, чим власне і забезпечили перемогу під час Жовтневої революції. І цей досвід слід теж використовувати на практиці.

У разі виникнення напруги буде психологічно корисним підійти до міліціонерів, які стоять в оточенні, поговорити «про життя», пояснити мету акції з акцентом на те, що вона захищає і їх права, сказати, що ми розуміємо – міліціонери люди підневільні та запропонувати їм з розумінням поставитись до мети заходів.

Приклад правильно оформленої заяви-повідомлення міститься у Додатку 1.

Особливості оформлення заявки на розміщення агіт-намету.

У разі планування проведення заходу з використанням агіт-намету:

• заявку слід подавати щонайменше за 10 днів;

• агіт-намет слід називати «пересувним інформаційним пунктом»;

• до заявки слід додати малюнок намету.

Приклад правильно оформленої заявки на проведення заходу з використанням агіт-намету міститься у Додатку 7. Малюнок агіт-намету міститься у Додатку 8.

РОЗДІЛ 2. Планування заходу.

Загальне планування заходу.

Зазвичай загальне планування заходів відбувається під час засідань керівних органів організації. Для здійснення якісного планування заходу необхідно:

• Визначити мету заходу (стратегічну ціль, яку організація планує досягти або наблизитись до її досягнення);

• Визначити завдання заходу (тактичні цілі на шляху до досягнення мети заходу);

• Визначити термін (час) та місце (територію) проведення заходу;

• Визначити дату проведення загальних організаційних зборів всіх активістів організації;

• Визначити осіб, відповідальних за повідомлення активістів про організацію заходу.

Оформити здійснене планування заходу у вигляді рішення керівного органу організації про проведення заходу, в якому вказати:

• Назву заходу;

• Дату та місце (територію) проведення заходу;

• Мету та завдання заходу;

• Дату, час та місце проведення зборів активістів для підготовки до реалізації заходу;

• Осіб, відповідальних за повідомлення активістів про організацію заходу.

Повідомлення про захід.

Після прийняття рішення про проведення заходу та здійснивши загальне планування заходу, необхідно повідомити про рішення всіх активістів організації. Саме ПОВІДОМИТИ, а не «довести до відома» або «поставити перед фактом». Повідомити – означає, що необхідно вирішити 2 важливих завдання:

• Поінформувати про захід, його мету та завдання;

• «Запалити» активістів до участі у заході. Тобто, ДОЛУЧИТИ активістів до спільної організації і проведення заходу, а не «навантажити» їх виконанням певних механічних функцій.

Ефективно вирішити друге завдання можливо лише шляхом ОСОБИСТОГО спілкування. Тому, відповідальні особи та керівництво організації повинні особисто (по телефону або при зустрічі) поспілкуватись з кожним активістом і роз’яснити важливість його участі у процесі спільної організації і реалізації заходу.

Інформувати можна шляхом СМС-повідомлень, повідомлень у внутрішній мережі, створення новин у групах в соцмережах та внутрішній мережі.

Організаційні збори.

Під час проведення організаційних зборів необхідно:

• Детально поінформувати учасників про мету та завдання заходу;

• Провести інвентаризацію наявних людських, матеріальних, медійних, організаційних та інших ресурсів організації;

• Виходячи з поставленої мети і завдань заходу та враховуючи наявні ресурси організації, визначити практичні механізми досягнення тактичних цілей (реалізації завдань);

• Визначити відповідальних за розробку та реалізацію кожного завдання заходу (з вказанням напрямків та сфер відповідальності, конкретних організаційних дій, які повинні здійснити відповідальні особи, а також термінів виконання організаційних дій);

• Встановити часові рамки (термін виконання) для відповідальних осіб по розробці і плануванню механізмів реалізації поставлених завдань;

• Розподілити активістів по групах з реалізації завдань заходу (керівництво групами здійснюють особи, відповідальні за реалізацію завдань);

• Визначити дату та місце зборів для кожної робочої групи та встановити перелік питань, які групи повинні вирішити;

• Визначити кількісні індикатори (показники) ефективності заходу (по яким критеріям здійснювати оцінку ефективності його учасників, заходу в цілому і окремих його частин);

• Встановити схему спільної координації дій всіх відповідальних осіб;

• Визначити дату засідання керівного органу для здійснення детального планування заходу.

Оформити організаційну зустріч у вигляді протоколу зборів, в якому вказати:

• Перелік питань порядку денного;

• Прийняті рішення та результати голосування по ним;

Під час проведення зборів не слід заглиблюватись у деталі планування реалізації кожного конкретного завдання – це зроблять робочі групи під час своїх засідань.

Плануючи захід та його окремі частини слід прийняти до уваги наступні фактори:

• Заходи (їх мета, форма, час та місце проведення), заплановані місцевою владою на день реалізації вашої акції. Про це можна дізнатись із місцевої газети органу місцевого самоврядування або з інших офіційних медійних джерел.

• Заходи (їх мета, форма, час та місце проведення), заплановані іншими об’єднаннями громадян та політичними партіями на день реалізації вашої акції. Про це можна дізнатись із місцевої преси, Інтернету (портали регіональних та місцевих новин, сайти місцевих осередків партій та об’єднань громадян) або з інших джерел (наприклад, з неформального спілкування з друзями чи колегами з інших партій чи об’єднань громадян).

При плануванні автопробігів слід встановити найбільш людні (тротуарна частина) вулиці та площі, а також визначити часові проміжки, коли на них перебуває найбільша кількість людей.

Наприклад безглуздо у святковий день, коли всі городяни або перебувають у центрі міста або виїхали на природу проводити автопробіг спальними районами міста.

Крім того, слід прийняти до уваги інформацію про щільність автомобільних потоків та години пік, щоб запланований автопробіг не перешкоджав вільному руху інших автомобілів і не викликав негативної реакції автовласників.

При запланованій кількості автомобілів до 5-ти краще створити одну автоколону. Якщо автомобілів більше 15 – слід розбити їх на кілька автоколон та кожній з них окремо визначити маршрут.

При організації акції у формі авто-пробігу необхідно врахувати наступні фактори:

• Колонна повинна складатись не менш як з 3-х автомобілів по 3 активісти в кожному;

• Маршрут агіт-автомобілів повинен передбачати кілька обов’язкових зупинок для агітаційної роботи (під час зупинок автомобіль/група автомобілів умовно розглядаються як мобільні «агіт-намети»).

У разі планування проведення анкетування слід врахувати наступні моменти при розробці анкети:

• Анкета зазвичай виступає у якості приводу для початку розмов з перехожими;

• Анкета повинна бути простою, а її питання розкривати суть ваших Ідей (не стільки важливо, які будуть відповіді перехожих, скільки сам факт їх ознайомлення з вашими Ідеями через питання в анкеті);

• Анкета повинна містити назву організації, контактні дані та посилання на ваші інтернет- ресурси.

При плануванні піших акцій слід пам’ятати, що захід може бути обмежений у судовому порядку, якщо на цей день, час та місце вже подано заявку від іншого громадського утворення.

При організації акції у формі піших груп необхідно врахувати наступні фактори:

• Піша група повинна складатись не менш як з 3-х активістів, з яких принаймні один глибоко розуміє суть Мерітократії та має добрі комунікативні здібності;

• Краще організувати 1 велику пішу групу ніж кілька малих;

• При тривалості роботи пішої групи понад 3 години необхідно передбачити можливість ротації активістів.

При організації агітації з використанням агіт-намету необхідно врахувати наступні фактори:

• Агіт-намет досить важкий, тож для його переноски/розгортання/згортання необхідна чоловіча сила і як мінімум 2 особи;

• Для організації ефективної роботи агіт-намету треба забезпечити участь щонайменше трьох активістів, з яких принаймні один глибоко розуміє суть Мерітократії та має добрі комунікативні здібності;

• При тривалості роботи агіт-намету понад 3 години необхідно передбачити ротацію груп активістів.

При плануванні піших акцій інформаційно-просвітницького характеру слід визначати такий день, час та місце реалізації, які забезпечать найкращу ефективність. Тобто:

• Дозволять поінформувати (поспілкуватись) значну кількість громадян;

• Цільова аудиторія громадян буде відповідати меті та завданням заходу;

• Буде найбільша імовірність присутності ЗМІ (що дозволить дати інтерв’ю, привернути увагу операторів та журналістів, фотографів тощо).

Наприклад, якщо ви вирішили провести інформаційно-просвітницьку роботу серед студентів, то найкраще було б це зробити на день студента, розбивши захід на кілька частин:

• Робота під час урочистих масових заходів, організованих адміністрацією навчального закладу/факультету/кафедри;

• Робота у гуртожитках до початку занять та після них.

Досвід показує, що найбільш ефективно завдання інформування громадян та привернення уваги ЗМІ вирішують великі групи активістів. Тож, краще запланувати одну пішу групу з великою кількістю учасників ніж багато маленьких груп.

При плануванні піших заходів слід враховувати втомлюваність активістів, задіяних у заході. Тож, при плануванні таких заходів бажано встановити графік ротації активістів. Звичайно, якщо певна кількість активістів виявить бажання приймати участь протягом всього заходу, то слід надати їм таку можливість, але все одно передбачити страховочний варіант.

Здійснюючи планування заходу та особливо його окремих блоків ЗАВЖДИ виходьте з позиції стороннього спостерігача. Тобто оцінюйте очікуваний інформаційний, комунікативний та візуальний ефект від тих чи інших заходів з точки зору перехожого, автомобіліста, журналіста тощо.

Наприклад, якщо у вас на один автомобіль є одна магнітна наклейка з логотипом організації, то краще її розмістити на автомобілі зі сторони пасажира. По центру або з іншої сторони її навряд чи побачить велика кількість перехожих.

Під час планування кількості робочих груп слід обов’язково врахувати необхідність створення групи фіксації (фото, аудіо, відео документування заходу) та групи забезпечення (логістика, запасні агітаційні матеріали та атрибутика, технічні дрібнички, необхідні для розміщення зовнішньої атрибутики тощо). Цілком можливе поєднання цих двох груп в одну більшу групу фіксації та забезпечення або формування кількох менших груп фіксації та груп забезпечення. Керівники цих груп повинні володіти повною інформацією про маршрути пересування, час та заплановані дії всіх інших учасників заходу, а всі учасники заходу повинні мати контактні дані керівників груп фіксації та забезпечення.

Під час планування автомобільної або пішої агітації у невеликих містах або селах слід брати до уваги місцеві свята (храмові праздники), дні роботи місцевих базарів тощо.

Засідання робочих груп.

Після організаційних зборів керівники робочих груп повинні провести засідання своїх груп для здійснення детального планування окремих частин заходу. Під час засідань груп необхідно вирішити 3 блоки завдань:

Блок 1 - інформаційний:

• Довести до відома всіх учасників групи повну інформацію про мету, завдання та форуму проведення заходу. Впевнитись, що всі учасники її зрозуміли та запам’ятали;

• Довести до відома всіх учасників групи нормативно-правову базу проведення заходу. Впевнитись, що всі учасники її зрозуміли та запам’ятали;

• Довести до відома всіх учасників групи інформацію про дії у разі виникнення нестандартних ситуацій, а також телефони всіх координаторів заходу та відповідальних осіб;

• Довести до відома всіх учасників групи тези базової ідеологічної платформи організації. Впевнитись, що всі учасники однаково розуміють ключові ідеологічні тези та вміють їх застосовувати на практиці.

Блок 2 - організаційний:

• Спланувати комплекс дій групи протягом всього заходу;

• Місце/маршрути та час роботи групи;

• Розписати ролі та дії кожного активіста-учасника групи;

• Розробити схеми спілкування з людьми (тексти коротких повідомлень та короткі відповіді на найбільш поширені питання);

• Визначити відповідальних за зберігання/доставку/збирання агітаційної продукції та агітаційної атрибутики;

• Розробити схему координації дій всіх учасників групи.

Блок 3 - репетиція:

• Відпрацювати на учасниках групи можливі моделі спілкування з перехожими, представниками ЗМІ, представниками органів влади та охорони порядку;

• У разі використання під час заходу агітаційної атрибутики попрактикуватись у її розгортанні/згортанні, розміщенню/переміщенню, кріпленню; визначити кількість людей, необхідних для здійснення цих дій; визначити тривалість роботи прапороносців/носіїв плакатів/транспарантів/банерів та встановити їх черговість; визначити перелік необхідних інструментів та засобів для розміщення/розгортання атрибутики.

Результати зборів робочих груп оформлюються у вигляді звіту, який включає в себе:

• Детальний план дій групи протягом всього заходу;

• Місце/маршрути та час роботи групи;

• Список відповідальних за зберігання/доставку/збирання агітаційної продукції та агітаційної атрибутики;

• Список необхідних інструментів та засобів.

Детальне планування.

Детальне планування здійснюється під час засідання керівного органу організації за участю керівників робочих груп одразу після проведення зборів робочих груп.

Під час проведення засідання по детальному плануванню заходу необхідно:

• Заслухати звіти керівників робочих груп;

• Скласти спільний план заходу;

• Визначити відповідального за юридичний супровід;

• Визначити особу, відповідальну за підготовку інформаційного звіту про захід (як правило це керівник групи фіксації);

• Скласти схему координації всіх відповідальних осіб;

• Визначити час та місце загального збору (до початку проведення заходу та по його завершенню);

• Визначити час та місце наступних загальних зборів активістів для підведення попередніх підсумків заходу.

Особа, відповідальна за юридичний супровід повинна скласти та подати повідомлення про захід до органів місцевого самоврядування, а також відповідати за вирішення можливих нестандартних ситуацій за участю представників влади або органів охорони порядку під час проведення заходу.

Крім того, ця особа повинна після реєстрації повідомлення розмножити його копії та забезпечити ними всіх відповідальних за акцію осіб. Також, ця особа несе відповідальність за підготовку та розмноження короткої інформаційної довідки про захід для всіх активістів-учасників заходу.

Після здійснення детального планування відповідальні особи та керівники груп доводять інформацію до активістів.

При плануванні часу загального збору перед заходом слід пам’ятати, що його середня тривалість складає від 30 хв. до 1 год.

РОЗДІЛ 3. Проведення заходу.

Проведення заходу починається з загального збору його учасників. Особа, відповідальна за юридичний супровід забезпечує всіх відповідальних осіб і керівників груп копіями зареєстрованого повідомлення про захід, а також забезпечує керівників груп достатньою кількістю інформаційних довідок про захід.

Керівники груп готують своїх активістів до участі у заході:

• Коротко інформують про мету та завдання заходу, правові аспекти проведення заходу, дії у разі виникнення нестандартних ситуацій;

• Перевіряють наявність у кожного учасника заходу інформаційної довідки про захід та розуміння своєї ролі у заході;

• Повідомляють про час та місце збору після проведення заходу;

• Передають учасникам необхідну атрибутику та інформаційно-агітаційні матеріали;

• Координують формування колони або правильне розташування активістів у групах;

• Коротким виступом НАДИХАЮТЬ активістів перед участю у заході.

Група фіксації перевіряє наявність та готовність аудіо/фото/відео техніки, а її керівник остаточно узгоджує маршрут групи.

Група забезпечення перевіряє наявність достатньої кількості додаткових інформаційних матеріалів, запасних одиниць атрибутики та допомагають активістам розгорнути/встановити/розмістити атрибутику.

Після завершення заходу проводиться збір всіх учасників під час якого:

• Керівники груп збирають атрибутику та передаються її особам відповідальним за її транспортування та збереження;

• Керівники груп коротко звітують про основні моменти заходу;

• До відома учасників доводиться інформація про дату та час загальних зборів з метою підведення підсумків (відсутніх учасників заходу інформують керівники їх груп).

Загальні рекомендації по проведенню інформаційно-просвітницьких заходів.

Агітаційні групи повинні не просто мовчки роздавати друковані інформаційні матеріали (листівки/брошури/газети тощо), а намагатись вступати в контакт з перехожими.

Приводом для встановлення контакту може, наприклад, виступати:

• Анкетування (запропонувати відповісти на питання нескладної анкети);

• Пропозиція взяти елемент атрибутики (святкові стрічки, календарики тощо).

Для продовження контакту необхідно спитати чи знає вже перехожий про Ідею, яку просуває організація, чи чув про неї. Якщо відповідь ствердна, можна спитатись, чи хотіла б людина дізнатись більше та запропонувати примірник друкованого агітаційного матеріалу. Якщо людина не знає про Ідею, що просуває організація – слід також запропонувати їй примірник друкованого агітаційного матеріалу та коротко розповісти про суть Ідеї та її переваги (коротка інформація про це повинна міститись в Інформаційній Довідці для активістів).

У разі використання анкетування для встановлення першого контакту не намагайтесь самостійно проводити повне анкетування – це відніме щонайменше 5-10 хвилин і не дасть можливості поспілкуватись з більшою кількістю людей.

Слід пропонувати людині самостійно заповнити анкету (дати їй бланк анкети та повідомити, що заповнену анкету можна віддати будь-якому активісту з інформаційних груп). Значна кількість людей може взяти анкету та не повернути її. Нічого страшного – головне, що з цієї анкети вона дізнається про Ідею, яку ви просуваєте, вашу мету та завдання, а також цілком імовірно завітає на ваш сайт.

При роботі з перехожими слід робити акцент на кількості інформаційних розмов і контактів. Не треба витрачати багато часу на спілкування – адже ваша мета проінформувати якомога більше людей. Якщо людина виявила інтерес до вашого заходу та/або організації - коротко повідомте їй про Ідею, яку ви просуваєте та запропонуйте дізнатись більше з ваших друкованих агітаційних матеріалів та сайту.

Не намагайтесь переконувати прихильників інших політичних поглядів, а спілкуйтесь лише з тими, кого зацікавили ваші Ідеї. Друковані матеріали давайте лише тим, хто зацікавився вашими Ідеями і намагайтесь по можливості вести облік розданих друкованих матеріалів. Занотовуйте короткі відомості та по можливості контакти цікавих осіб, які виявили прихильність до ваших Ідей.

Найкращим показником якості інформаційної роботи є відсутність розкиданих по вулиці та по смітникам ваших друкованих матеріалів. Якщо ви побачили, що ваші друковані матеріали або атрибутика лежать на землі – підніміть їх.

У разі появи провокаторів або осіб негативно налаштованих не намагайтесь відповідати агресивно – просто відійдіть в сторону та приязно повідомте їх (та присутніх навколо), що вам не цікаво вступати в перепалки або псувати настрій собі і оточуючим. У разі серйозних проявів негативних настроїв не намагайтесь самотужки вирішити проблему, а зверніться до представників правоохоронних органів наголошуючи на легальності проведення заходу та бажанні уникнути провокацій.

Намагайтесь уникати виникнення натовпів навколо агітаційних груп. Це може бути розцінено як спроба організації мітингу. У разі виникнення такої ситуації слід покинути місце формування натовпу.

Під час спілкування з представниками преси не акцентуйте увагу на політичній складовій і повідомляйте лише про Ідеї та принципи, які ви просуваєте.

Під час спілкування з представниками органів влади або правоохоронних органів будьте ввічливими, а відповідаючи на їх запитання використовуйте інформацію з Повідомлення про захід. На вимогу представників правоохоронних органів надавайте їм копію Повідомлення про проведення заходу (з відміткою канцелярії або поштовим підтвердженням).

РОЗДІЛ 4. Підведення підсумків.

Підведення підсумків відбувається під час загальних зборів активістів. До загальних зборів учасників заходу керівники груп та відповідальні особи готують звіти, в яких відображають всі результати згідно показників, визначених на організаційних зборах.

Під час загальних зборів:

• Керівники груп та відповідальні особи звітують пор результати заходу;

• Активісти виступають зі своїми враженнями від заходу;

• Обговорюються позитивні моменти заходу, а також вносяться пропозиції стосовно покращення організації та проведення майбутніх заходів;

• Визначається форма зведеного загального звіту та особа, відповідальна за його підготовку (згодом, підготовлений зведений загальний звіт доводиться до відома всіх активістів).

Форма звіту повинна:

• Відображати кількісні результати проведеної акції;

• Містити організаційний блок питань (що було зроблено добре та що можна було зробити краще);

• Містити блок питань, який концентрує суб’єктивні (емоційні) аспекти участі активістів у заході.

Зведений звіт повинен не лише відображати результати заходу, але й МОТИВУВАТИ активістів до участі у наступних заходах.

Для підготовки зведеного звіту та звітів по групам можна користуватись послугами платформи google.com. Зокрема, створювати електронні опитування за допомогою послуги «форми». Приклад застосування цієї платформи наведено у Додатку 6.

Після проведення загальних зборів активістів, які приймали участь у заході слід провести засідання керівного органу організації під час якого:

• Заслухати, обговорити та затвердити загальний зведений звіт;

• Підвести підсумки заходу;

• Розробити рекомендації щодо покращення організації та проведення майбутніх заходів;

• Визначити активістів, які відзначились під час проведення заходу;

• Визначити форму заохочення (подяка, відзнака, грамота тощо) активістів, які відзначились під час проведення заходу;

• Запланувати проведення наступних заходів.

ДОДАТОК 1

Приклад правильно оформленої заяви-повідомлення

------------------- БЛАНК ОРГАНІЗАЦІЇ --------------------

Білоцерківському Міському Голові САВЧУКУ В.П.

Повідомлення

Голова місцевої міської організації Мерітократичної партії України у місті Білій Церкві Київської області повідомляє Виконавчий комітет Білоцерківської міської Ради про те, що відповідно до частини першої ст. 39 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно із Законом України «Про політичні партії в Україні» нашою організацією 10 вересня 2011 року буде проведено інформаційно-просвітницькі заходи, метою яких є познайомити громадян із словом та концепцією мерітократії.

Мерітократія (влада достойних або достойновладдя від лат. meritus - достойний та грец. κρατος – влада) - це така система суспільних відносин, в якій особа оцінюється та отримує визнання в суспільстві виключно за особисті досягнення, а на владні посади обираються та призначаються виключно чесні та найкомпетентніші люди, незалежно від їхньої партійної належності, зв`язків, статі, етнічного чи соціального походження або релігійних переконань чи матеріального стану.

Захід носить святковий мирний характер та проводиться відповідно до п.п. 3.5. п. 3.6. та п. 3.12.8. Статті 3. Статуту Політичної партії «Мерітократична партія України» (далі по тексту - МПУ), відповідно до яких МПУ має право проводити публічні масові заходи, має власну символіку, а місцеві організації МПУ володіють правом використовувати символіку партії.

В рамках запланованих інформаційно-просвітницьких заходів члени МПУ будуть розповсюджувати друковані інформаційні матеріали про мерітократію у Центральному парку культури та відпочинку ім.  Т.Г. Шевченка, на проспекті Князя Владимира, по вул. Ярослава Мудрого та біля пам’ятника Ярославу Мудрому. Крім того, члени МПУ покладуть квіти до пам’ятника Ярославу Мудрому.

Тривалість заходів: з 9:30 до 22:00 10.09.2011 року. Орієнтовна кількість учасників – 21 особа (7 груп по 3 особи).

Члени МПУ, які візьмуть участь в інформаційно-просвітницьких заходах зобов’язуються не порушувати громадський порядок.

Під час проведення інформаційно-просвітницьких заходів будуть розповсюджуватись друковані інформаційні матеріали про мерітократію у формі листівок та буклетів, а учасники заходу будуть мати прапори України та прапори МПУ.

Відповідальний за проведення інформаційно-просвітницьких заходів:

___________________________________________________________________________.

Тел.: ________________________

Адреса проживання: м. Біла Церква, ____________________________________________.

Голова

Місцевої міської організації

Мерітократичної партії України

У місті Білій Церкві Київської області _______________ /______________________/

ДОДАТОК 2