1. Види маркетингу.

2. Зовнішнє бізнес-середовище маркетингу.

3. Елементи комплексу маркетингу.

4. Сутність та еволюція концепцій маркетингу.

5. Сутність сучасного маркетингу.

6. Принципи маркетингу.

7. Цілі маркетингу та його завдання.

8. Ринкова частка фірми як основний показник ефективності її маркетингової діяльності.

9. Керовані і некеровані фактори навколишньго бізнес-середовища маркетингу.

10. Система "маркетинг-мікс".

11. Потреби, запити та попит: сутність та види

12. Ринок: сутність та види.

13. Комплекс маркетингу.

14. Товар та послуга : сутність та класифікація.

15. Сутність та структура маркетингових досліджень.

16. Методи збору маркетингової інформації.

17. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.

18. Сегментація ринку : сутність та процес.

19. Предмет, об"єкт, завдання та принципи маркетингових досліджень.

20. Процес маркетингових досліджень.

21. Види маркетингових досліджень.

22. Сегментування ринку.

23. Кон"юнктура ринку.

24. Конкуренція : сутність, роль та види.

25. Організаційні форми проведення маркетингових досліджень.

26. Маркетингова товарна політика:сутність та структура.

27. Основні функції маркетингової товарної політики.

28. Маркетингова концепція товару.

29. Асортимент та номенклатура продукції підприємства:сутність та показники.

30. Методи оцінки конкурентоспроможності товару.

31. Якість і її рівні.

32. Техніко-економічні показники продукції.

33. Етапи створення нового товару.

34. Концепція життевого циклу товару.

35. Проблеми розробки нових товарів.

36. Види кривих життевого циклу товарів.

37. Концепція конкурентоспроможності товару.

38. Елімінування товарів:сутність та методи.

39. Сутність і зміст маркетингової цінової політики.

40. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.

41. Чинники, під впливом яких складаються ринкові ціни.

42. Затратний підхід до розрахунку цін та його методи.

43. Розрахунок цін виходячи із попиту.

44. Розрахунок цін виходячи із умов конкуренції.

45. Непряме маркетингове ціноутворення.

46. Встановлення ціни на товари-новинки.

47. Ціноутворення в рамках товарної номенклатури.

48. Встановлення цін на доповнюючі та обовязкові приналежності.

49. Маркетингові комунікації: сутність та комплекс.

50. Процес маркетингових комунікацій.

51. Процес планування комплексу маркетингових комунікацій.

52. Засоби маркетингових комунікацій: сутність,переваги та недоліки.

53. Реклама:сутність,види,носії.

54. Алгоритм рекламних дій.

55. Методи розрахунку бюджету маркетингових комунікацій.

56. Контроль та аналіз програми рекламування.

57. Пропаганда: сутність, форми та програми.

58. Персональний продаж: сутність, типи та процес.

59. Засоби стимулювання збуту.

60. Програма стимулювання збуту.

61. Фактори, що визначають структуру системи маркетингових комунікацій.

62. Імідж фірми на ринку.

63. Фірмовий стиль.

64. Сутність та задачі маркетингової політики розподілу.

65. Маркетингові канали розподілу: сутність та основні характеристики.

66. Алгоритм формуваня маркетингових каналів розподілу.

67. Основні аспекти управління каналами розподілу.

68. Посередницька діяльність в каналах розподілу: сутність, завдання та принципи.

69. Функції каналів розподілення.

70. Оптова торгівля в процесі розподілення.

71. Роздрібна торгівля в процесі розподілення.

72. Конфлікти в каналах розподілення.

73. Вертикальні маркетингові системи.

74. Оцінювання каналів розподілення.

75. Послуги посередників підприємствам-виробникам.

76. Послуги посередників кінцевим виробникам.

77. Маркетингова політика розподілення і логістика.

78. Інтенсивний збут.

79. Селетивний збут.

80. Ексклюзивний збут.

81. Організаційна побудова служби маркетингу підприємства: ознаки побудови та схеми управління.

82. Внутрішне середовище маркетингової діяльності на підприємстві.

83. Зовнішне середовище маркетингової діяльності підприємства.

84. Комерційна діяльність підприємства.

85. Контроль та аналіз маркетингової діяльності підприємства.

1. Види маркетингу.

Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів.

Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт (послугу), на споживача та змішаний. Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізацій та інших елементів маркетингової діяльності. Добрий товар продає себе сам. Маркетинг споживача стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними показниками, але придбаває не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу — вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг. Змішаний маркетинг, а саме він переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу.

Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють мар-кетинг товарів споживчого попиту (споживчий маркетинг), това-рів виробничо-технічного призначення (маркетинг типу business to business) і торговельний (посередницький). Споживчий мар-кетинг націлено на задоволення потреб людей (так званих кінце-вих споживачів, оскільки після споживання чи експлуатації ними товарів останні назавжди перестають існувати). У маркетингу типу «business to business» взаємозв’язки встановлюються між підприємствами, фірмами чи організаціями. У тому разі, коли споживачами і постачальниками є промислові підприємства, а продукція поставляється для виробництва інших товарів, марке-тинг називається промисловим. Посередницький маркетинг — це, з одного боку, професійне виконання спеціалізованими рин-ковими суб’єктами спеціальних функцій із задоволення потреб підприємств-товаровиробників зі збуту готової продукції, а з другого — потреб споживачів цієї продукції.

За змістом маркетингової діяльності та періоду, на який роз-робляється маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний, тактичний та оперативний маркетинг. Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше ніж на п’ять років) — своєрідної генеральної програми дій. У ній визначається мета і завдання діяльності та розвитку підприємства, розробляється його стратегія. Найважливіший вихідний момент стратегічного маркетингу — аналіз і прогнозування реальних і потенційних потреб споживачів. Головним у стратегічному маркетингу є виявляння і освоювання перспективних ринків товарів (послуг) і груп споживачів (ринкових сегментів), забезпечення і планомірне підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, зосередження зусиль на перспективних напрямках діяльності.

Тактичний маркетинг — це розробка середньострокових (від двох до п’яти років) програм діяльності підприємства в рамках вибраних перед тим стратегій.

Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкрет-ного маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції, своєчасне реагування на динаміку попиту на підставі можливостей підприємства та стану ринку.

Залежно від міри диференціації маркетингової діяльності ро-зрізняють масовий та диференційований маркетинг. Масовий маркетинг — це діяльність, яка передбачає пропонування уні-версальних товарів для всього ринку (всіх споживачів). Найвищим виявом такого є глобальний маркетинг. Можливість глобального маркетингу пояснюється тим, що нині відбувається інтенсивний процес зближення різних країн: народів, а через те бажання споживачів різних країн також все більше зближуються «уніфікуються». Тому стратегія маркетингу може мати єдиний для всіх споживачів характер, а товари, що пропонуються ринку, якомога більше стандартизуються з розрахунком на масового покупця. Диференційований маркетинг навпаки — виходить із того засадничого принципу, що будь-який бізнес має локальний характер, а отже, потребує сегментування ринку, тобто його розподілу на однорідні частини та обслуговування таких частин (сегментів) з урахуванням характеристик і особливостей останніх. Рівень сегментування ринку може бути різним, аж до розподілу на окремих суб’єктів. У цьому разі диференційований маркетинг називають індивідуальним. До речі, індивідуалізація маркетингу — це провідна тенденція його сучасного розвитку.