1. з 1 по 21 день;

2. з 5 по 14 день;

3. з 14 по 21 день;

4. З 1 по 9 день;

5. з 8 по 17 день.

152. Після перенесеної ангіни можуть розвинутися ускладнення всі, окрім:

1. нефриту;

2. міокардиту;

3. поліневриту;

4. паратонзиліту;

5. гепатиту.

153. У ВІЛ-інфікованих токсоплазмоз проявляється

1. Пневмонією

2. Енцефалітом

3. Онкозахворюваннями

4. Гідроцефалією

5. Втратою ваги більше 15%

154. Для серозного менінгіту характерні такі зміни в лікворі:

1. безбарвний, прозорий, цитоз 3 клітини у 1 мкл, лімфоцити 99%, нейтрофіли 1%, білок, 0,33 г/л. Осадові проби негативні. Тиск 250 мм водного ст..

2. Безбарвний, прозорий, цитоз 200 клітини у 1 мкл, лімфоцити 80 %, білок, 1,0 г/л. Осадові проби позитивні. Тиск 300 мм водного ст..

3. безбарвний, прозорий, цитоз 10 клітини у 1 мкл, лімфоцити 85%, нейтрофіли 15%, білок 0,3 г/л. Осадові проби негативні. Тиск 300 мм водного ст..

4. безбарвний, прозорий, цитоз 1500 клітини у 1 мкл, лімфоцити 2%, нейтрофіли 98%, білок, 6,6 г/л. Осадові проби різко позитивні. Тиск 350 мм водного ст..

5. безбарвний, каламутний, цитоз 1500 клітини у 1 мкл, лімфоцити 2%, нейтрофіли 98%, білок, 6,6 г/л. Осадові проби різко позитивні. Тиск 350 мм водного ст.

155. Для жовтяничної форми вірусного гепатиту характерні:

1. тільки підвищення активності амінотрансфераз;

2. поява білірубіну в сечі;

3. гіпербілірубінемія за рахунок в основному непрямого білірубіну крові;

4. гіпербілірубінемія за рахунок в основному прямого білірубіну крові при нормальних показниках активності амінотрансфераз;

5. підвищення рівня білірубіну крові і активності амінотрансфераз.

156. ВІЛ в організмі людини переважно розмножується:

1. У клітинах ЦНС;

2. У моноцитах;

3. В еритроцитах;

4. У лімфоцитах;

5. В еозинофілах.

157. Збудник чотирьохденної малярії:

1. P.malariae;

2. P. vivax;

3. P. falciparum;

4. P. ovale;

5. P. guartanum.

158. Специфічний метод лікування хворих ботулізмом:

1. промивання шлунково-кишкового тракту;

2. гіпербарична оксигенція;

3. дезінтоксикаційна терапія;

4. антибактеріальна терапія;

5. введення антитоксичних сироваток.

159. Проявом цитолічного синдрому при вірусному гепатиті являється:

1. різке зростання гіпербілірубінемії;

2. підвищення вмісту фібриногену;

3. збільшення показника тимолової проби;

4. зростання активності аланін- та аспартатамінотрансферас;

5. більш як двократне підвищення показника лужної фосфатази.

160. Захворюваність на ВГА характеризується сезонністю:

1. осінньо-зимовою;

2. тільки зимовою;

3. тільки осінню;

4. весняно-літньою;

5. може спостерігатись цілий рік.

161. Тривалість затяжного перебігу захворювання:

1. до 1 міс;

2. до 3 міс.;

3. до 6 міс.;

4. до 1 тижня;

5. більше 6 міс.

162.Taeniarhynchus saginatus можна віднести до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

163. Стілець при холері має вигляд:

1. «малинового желе»;

2. «реактального плювка»;

3. «м’ясних помий»;

4. «рисового відвару»;

5. «баговиння».

164. Для септичної форми сальмонельозу характерна гарячка:

1. Постійного типу;

2. Поворотна;

3. Переміжна;

4. Субфебрильна;

5. Гектична.

165. Для бактеріологічного методу діагностики шигельозу використовують:

1. кров;

2. спинномозкову рідину;

3. фекалії;

4. сечу;

5. дуоденальний вміст.

166. Ускладненнями якого гельмінтозу можуть бути важка гіпсохромна анемія, гемоколіт, апендицит?

1. ехінококозу;

2. трихінельозу;

3. трихоцефальозу;

4. аскаридозу;

5. токсокарозу

167. Для типових форм грипу характерна :

1. абсолютна тахікардія;

2. відповідність частоти пульсу температури тіла;

3. абсолютна брадикардія;

4. миготлива аритмія;

5. відносна брадикардія.

168. Препарати, які використовуються для лікування опісторхозу:

1. піперазин;

2. вермокс;

3. празиквантель;

4. декаріс;

5. насіння гарбуза

169. Епштейна-Барр вірусна інфекція може викликати злоякісні новоутвори:

1. рак шийки матки;

2. лімфома Беркіта;

3. саркома Капоші;

4. гепатокарцинома;

4. рак простати.

170. Для скарлатини характерний симптом:

1. Пастіа;

2. Говорова-Годельє;

3. Мурсу;

4. Філіповича;

5. Падалки.

171. Клінічними ознаками ангіни Сімановського-Венсана є:

1. різко виражена інтоксикація;

2. груба сіра плівка на мигдалику;

3. наявність кратероподібних виразок, вкритих брудно-сірим нальотом;

4. поширення налетів за межі мигдаликів;

5. двобічний характер процесу.

172. Найбільш характерні для менінгококового менінгіту ознаки:

1. тільки головний біль;

2. підвищення сухожильних рефлексів;

3. ригідність м’язів потилиці;

4. в’ялі паралічі;

5. симптоми орального автоматизму.

173. Вірусний гепатит В відрізняється від вірусного гепатиту А:

1. наявністю жовтушності склер і шкіри;

2. наявністю темного кольору сечі;

3. наявністю знебарвленого калу;

4. збільшенням розмірів печінки;

5. схильністю до важкого і затяжного протікання хвороби.

174. Про, так званий, «пігментний криз» у хворих на ГВГ свідчить:

1. Зміна кольору ранішньої сечі.

2. Зміна кольору фекалій.

3. Зміна кольору шкіри

4. Зміна кольору склер

5. Всі відповіді правильні.

175. Геном віруса імунодефіциту людини містить:

1. Дезоксирибонуклеїнову кислоту;

2. Рибонуклеїнову кислоту;

3. Рибозиди;

4. Циклічні нуклеотиди;

5. Зворотню транскриптазу.

176. В організм людини зі слиною комара при кровосмоктанні проникають наступні форми малярійного плазмодія:

1. овокінети

2. зиготи

3. ооцисти

4. спорозоїд

5. гамети

177. Ботулотоксин нейтралізує:

1. алкоголь;

2. формалін;

3. кислоти;

4. луги /гідрокарбонат натрію 0,5-3%/;

5. крохмал.

178. Основний засіб інтенсивної терапії хворого на ботулізм з гострою дихальною недостатність:

1. внутрішньовенне введення антитоксичних сироваток;

2. гіпербарична оксигенація;

3. введення аналептиків легень;

4. штучна вентиляція легень;

5. застосування протисудомних середників.

179. Механізм передачі вірусного гепатиту В винятково:

1. крапельний;

2. водний;

3. контактно-побутовий;

4. траснсмісивний;

5. парентеральний.

180. Об’єктивний критерій діагностики вірусного гепатиту в дожовтяничний період:

1. печінкова коліка;

2. червонувато-коричневі забарвлення сечі;

3. жовтушність склер;

4. абсолютна брадикардія;

5. носові кровотечі.

181. Проти яких інфекцій не проводяться планові щеплення:

1. кір;

2. дифтерія;

3. кашлюк;

4. поліомієліт;

5. холера.

182.Opistorchis felineus відносяться до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

183. Особливості блювання при холері:

1. виникає раптово, без нудоти

2. супроводжується нудотою, болями в животі

3. блювання приносить полегшення

4. виникає до діареї

5. виникає одночасно з діареєю

184. Збудники сальмонельозів являють собою: