5. Посів калу.

86. Діарейний синдром і блювання є причиною:

1. Дегідратаційного шоку

2. анафілактичного шоку

3. інфекційно-токсичного шоку

4. набухання-набряку мозку

5. гострої печінкової енцефалопатії

87. Механізм виникнення гепатоспленомегалії при аденовірусній інфекції:

1. Вплив токсичних антигенів аденовірусів;

2. Накопичення та розмноження вірусу в цих органах;

3. Приєднання вторинної інфекції;

4. Внаслідок інгібіції активності системи мононуклеарних фагоцитів;

5. Все перераховане.

88. Препарати, які використовуються для специфічного лікування хворих на трихінельоз;

1. празиквантел;

2. квітки пижма;

3. Вермокс;

4. Глюкокортикостероїди;

5. специфічний імуноглобулін.

89. Джерелом VZV (варіцела-зостер вірус)-інфекції є:

1. Хворі на вітряну віспу і оперізувальний лишай;

2. хворі на герпетичну інфекцію;

3. хворі на інфекційний мононуклеоз;

4. носії віруса Епштейна-Барр;

5. носії цитомегаловіруса.

90. Інфекційний мононуклеоз необхідно диференціювати з:

1. Лімфогранулематозом;

2. з чумою;

3. туляремією;

4. лептоспірозом;

5. бруцельозом.

91. Інкубаційний період при вітряній віспі складає:

1. 11-21 дні;

2. 7-12 днів;

3. 8-25 днів;

4. 19-25 днів;

5. 5-17 днів.

92. У нашій країні менінгококову інфекцію найчастіше визивають:

1. менінгококи групи А;

2. менінгококи групи С;

3. менінгококи групи Д;

4. менінгококи групи Х;

5. менінгококи групи У.

93. Наслідки не характерні для ВГА:

1. видужання

2. Хронічний гепатит

3. смерть

4. маніфестація синдрому Жільбера

5. післягепатитна гіпербілірубінемія

94. Які зміни гемограми не характерні для гострого вірусного гепатиту, ускладненого печінковою недостатністю?

1. Лейкоцитоз;

2. Анемія;

3. Лейкопенія;

4. Підвищена ШОЕ;

5. Зсув формули вліво.

95. ВІЛ- інфекція не передається:

1. Із кров'ю;

2. Із факторами зсідання крові;

3. Із грудним молоком;

4. Із спермою;

5. У побутових контактах.

96. Збудник тропічної малярії:

1. P.malariae;

2. P. vivax;

3. P. falciparum;

4. P. ovale;

5. P. tropica.

97. Найбільш вірогідна причина отруєння ботулотоксином:

1. Солені гриби, приготовлені в емальованому герметично закритому відрі;

2. квашена капуста;

3. квашені яблука;

4. квашені кавуни;

5. бринза

98. Розлади дихання при ботулізмі зумовлені:

1. набряком голосових зв’язок;

2. паралічем голосових зв’язок;

3. Периферичним паралічем основних дихальних м’язів;

4. центральним паралічем дихальних шляхів;

5. тонічними судороги скелетних м’язів.

99. Інкубаційний період при ВГА триває :

1. від 7 до 45 днів;

2. тільки 15 днів;

3. від 25 до 45 днів;

4. від 45 до 200 днів;

5. від 40 до 180 днів.

100. Для жовтяничної форми вірусного гепатиту характерні:

1. тільки підвищення активності амінотрансфераз;

2. поява білірубіну в сечі;

3. гіпербілірубінемія за рахунок в основному непрямого білірубіну крові;

4. гіпербілірубінемія за рахунок в основному прямого білірубіну крові при нормальних показниках активності амінотрансфераз;

5. Підвищення рівня білірубіну крові і активності амінотрансфераз.

101. Тривалість хронічного перебігу захворювання:

1. до 1 міс;

2. до 3 міс.;

3. до 6 міс.;

4. до 1 тижня;

5. понад 6 міс.

102.Strongyloides stercoralis відносяться до:

1. нематод;

2. трематод;

3. цестод;

4. спірохет;

5. бацил.

103. Етіотропне лікування холери здійснюється:

1. оксациліном;

2. пеніциліном;

3. азитроміцином;

4. левоміцетином;

5. гентаміцином.

104. Механізм зараження при трихінельозі:

1. фекально-оральний;

2. повітряно-крапельний;

3. трансмісивний;

4. перкутантний;

5. вертикальний.

105.Ведучі клінічні ознаки при теніаринхозі

1. астено-вегетативний синдром,

2. відходження члеників;

3. гарячка;

4. болі в м'язах;

5. диспепсичні явища.

106. Основні засоби лікування хворого ботулізмом:

1. призначення антибіотиків;

2. введення протихолінестеразних препаратів;

3. сечогінні середники;

4. серцеві середники;

5. введення антитоксичних сироваток.

107. Гіповолемічний шок, це:

1. зневоднення IV ст.

2. зневоднення I ст.

3. зневоднення II ст.

4. зневоднення III ст.

108. Скільки зберігаються антитіла до вірусу грипу типу А після перенесеного захворювання:

1. 1 -3 роки; ??

2. 3-5 років;

3. 5-10 років;

4. по життєво;

5. не зберігаються.

109. Рекомендований для практики лабораторний метод діагностики ботулізму:

1. реакція нейтралізації токсину на мишах;

2. реакція кільцепреципітації;

3. реакція непрямої гемаглютинації;

4. алергічна проба;

5. реакція зв’язування комплементу.

110. Збудник герпетичної інфекції:

1. вірус герпеса людини VI типу;

2. вірус простого герпеса людини І типу;

3. вірус Епштейна-Барр;

4. цитомегаловірус;

5. вірус герпеса людини III типу.

111. Можливі зміни біохімічних показників при інфекційному мононуклеозі:

1. збільшення цукру крові;

2. підвищення вмісту сечовини, креатиніну;

3. підвищення білірубіну, активності трансаміназ, тимолової проби;

4. гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія;

5. підвищення білірубіну, сечовини і креатиніну.

112. Збудником вітряної віспи є:

1. Rubivirus;

2. Morbillivirus;

3. Flavivirus febricis;

4. Varicella-Zoster virus;

5. Cytomegalovirus.

113. Лікування ангіни включає застосування:

1. імуномодуляторів;

2. антибактеріальних препаратів;

3. десенсибілізуючих препаратів;

4. препаратів місцевої дії;

5. все перераховане.

114. Резервуаром і джерелом менінгококової інфекції являється: