
- •2.1 Конструкторська технологічна характеристика деталі
- •2.2 Назва операції та її зміст.
- •2.3 Розробка операційних ескізів.
- •2.4 Тип та модель верстату та його технічні характеристики. Вертикально фрезерний верстат xd-40
- •2.5 Технічна характеристика різального інструменту.
- •Технічні вимоги на іструмент.
- •Технічні характеристики
- •2.7 Режими обробки та сила різання.
- •2.8 Розробка та обгрунтування раціональної сжеми базування.
- •2.9 Розрахунок похибки базування.
- •2.10 Проектування та розрахунок затискного механізму пристрою.
- •5.1 Розрахунок необхідної сили затиску.
- •2.11 Вибір кінематичної схеми та виду затискного механізму приводу.
- •2.12 Розробка кінематичної схеми механізму підсилення.
- •2.13 Опис конструкції пристосування.
- •2.14 Розрахунок найбільш навантаженої деталі на міцність.
2.9 Розрахунок похибки базування.
(Рис.5)
(-0.027)
(-0.13)
Похибка базування знаходиться в полі допуску деталі.
2.10 Проектування та розрахунок затискного механізму пристрою.
5.1 Розрахунок необхідної сили затиску.
(Рис.5)
4.1 Сила затиску.
4.2 Коефіціент запасу.
К=К0•К1•К2•К3•К4•К5•К6=1.5•1.2•1.4•1.3•1.3•1.0•1.0=4.25
К0-гарантований коефіцієнт запасу=1.5
К1-коеф. враховуючий стан поверхні=1.2
К2-коеф. враховуючий сили різання=1.4
К3-коеф. враховуючий збільшення сили різання при переривчастому фрезеруванні=1.3
К4-коеф. характеризуючий постійність сили затиску пристосування=1.3
К5-коеф. враховуючий ергономіку=1
К6-коеф. враховуючий момент провертання заготовки=1
2.11 Вибір кінематичної схеми та виду затискного механізму приводу.
Затискні пристрої призначаються для забезпечення надійного контакту заготовки з установочними елементами, жорсткого кріплення в пристосуванні, що не допускає зміщення і вібрації заготовки в процесі обробки.
Вони повинні бути доступні для обслуговування і зручні в роботі, забезпечувати сталість затискної сили і збереження поверхні заготовки. Затискні пристрої повинні бути нескладної конструкції, недорогими, зносостійкими і міцними при мінімальних розмірах. Сили затиску повинні бути спрямовані на нерухомі опори і діяти над ними, а заготовка під впливом їх не повинна змітати з основних опор. Конструкція затискного пристрою повинна забезпечити безпечну роботу, а сила, необхідна для закріплення заготовки повинна бути мінімальною.
(Рис.6)
Вибираємо
ричажний механізм (Рис. 6) підсилення
який дозволяє одночасно закріплювати
дві деталі, привід механізму пневматичний.
2.12 Розробка кінематичної схеми механізму підсилення.
L-довжина ричага=71мм.
f-коефіцієнт тертя в опорах=0.16
Т-сила на штоці пневмоциліндра=16681 Н
а-діаметр кола тертя=12мм.
-кут
між силами (T,W
)=
W-сила затиску
-
кут тертя в опорах.
Коефіцієнт підсилення механізму.
2.13 Опис конструкції пристосування.
Пристосування верстатне призначене для одночасної обробки двох деталей типу «вал». Пристосування містить в своїй конструкції опорну плиту (1) на якій кріпляться чотири стійкі (5). На стійках розміщені опорні призми (6) в яких базуються деталі. Деталі що встановлені в призмі позбавляються руху в горизонтальній площині. Для позбавлення руху в вертикальній площині було використано прихвати які приводяться в дію ричажним механізмом з пневмоприводом.
Механізм підсилення складається з двох прихватів які фіксують заготовку та ричагами які виконують функцію передачі зусилля від штоку пневмоциліндра до прихватів.
В конструкції затискного механізму було передбачено паз який дозволяє незалежне переміщення рухомих деталей механізму відносно штоку пневмоциліндру, що виключає заклинювання при затиску деталей з різними розмірами.
Пневмоциліндр виконаний згідно ГОСТ15608-81, вихідне зусилля якого становить 16681Н, необхідний тиск для приводу в дію 2,5 мПа. Затискний механізм дворичажний з коефіцієнтом підсилення 0.454. Сила затиску становить 7581Н.
Пристосування в цілому є досить ергономічне його конструкція дозволяє без перешкод встановлювати заготовки, робити це як вручну так із використанням маніпуляторів.