
- •Реферат
- •Розділ 1. Теоретичні основи сучасного документознавства
- •1.1. Структура сучасного документознавства (н.М. Кушнаренко, с.Г. Кулешов, г.М. Швецова-Водка, м.С. Слободяник)
- •1.2. Загальне документознавство: об’єкт, предмет, завдання
- •1.3. Спеціальне документознавство: об’єкт, предмет, завдання
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Бездрабко в.В. Сучасне документознавство в Україні: концепції, перспективи розвитку/[Електронний ресурс]/Режим доступу: www.Documentstudy.Net.Ua/wp-content/uploads/2010/03/Бездрабко.Pdf
Реферат
Курсова робота: 28 с.; 12 джерел.
Розглянуто питання самовизначення документознавства і його місця в системі наук. Також розглянуто понятійний апарат дослідження, зокрема поняття «документ», «документознавство», «загальне документознавство» та «спеціальне документознавство», проаналізовано структуру документознавства, висвітлено його найважливіші підсистеми. Зроблено висновки про необхідність подальшої роботи в напрямку вивчення структури документознавства та виявлення об’єкту та предмету його підсистем.
ДОКУМЕНТ, ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО, ОБ`ЄКТ, ПРЕДМЕТ, КОНЦЕПЦІЇ ДОКУМЕНТУ, СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ДОКУМЕНТУ, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ.
ЗМІСТ
ВСТУП 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
1.1. Структура сучасного документознавства (Н.М. Кушнаренко, 6
С.Г. Кулешов, Г.М. Швецова-Водка, М.С. Слободяник)
1.2. Загальне документознавство: об’єкт, предмет, завдання 21
1.3. Спеціальне документознавство: об’єкт, предмет, завдання 23
ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
ВСТУП
Початок третього тисячоліття в історії людства ознаменувався зміною суспільно-економічного устрою: світ з індустріального зробив крок в інформаційне суспільство. Капітал, як основний чинник виробництва, став замінятись інформацією. Основною формою інформації виступає її документована форма, обсяги якої постійно збільшуються.
Висока соціальна значимість документа призвела до потреби в його науковому вивченні, що було реалізовано за допомогою формування нової наукової дисципліни, що розглядає закономірності документоутворення. Такою дисципліною і стало документознавство.
Питання самовизначення документознавства і його місця в системі наук відносяться до числа найбільш дискусійних та актуальних для сучасних науковців. Термін "документознавство" утвердився як позначення наукового та освітнього спрямування, заснованого на широкому трактуванні документа (як будь-якого матеріального носія із записаною на ньому соціальною інформацією).
Документознавство є комплексом наук про документ і документно-комунікаційну діяльність. Це досить загальне визначення показує, що документознавство не можна розглядати як вузьку науку.
При написанні курсової роботи використанні статті таких дослідників як Г.М. Швецова-Водка, Н.М. Кушнаренко, С.Г. Кулешов, Е.А. Плешкевич, в яких розглянуті пропозиції різних авторів за визначенням об`єкту і предмету документознавства як наукової дисципліни та його структурних частин, а також документознавство розглянуто в якості наукової дисципліни.
Об`єкт курсової роботи - документознавство як наука.
Предмет курсової роботи – структура, об`єкт, предмет сучасного документознавства.
Мета курсової роботи – є розгляд комплексу наук, що є частинами документознавства.
Відповідно об'єкта, предмета й мети було сформульовано наступні завдання:
-Розглянути структуру документознавства в оцінці Н.М.Кушнаренко, С.Г. Кулешова, Г.М. Швецової-Водки, М.С. Слободяника;
-Охарактеризувати об`єкт, предмет і завдання загального документознавства;
-Висвітлити об`єкт, предмет і завдання спеціального документознавства;
Методологічну основу дослідження складають історичний підхід, термінологічний та системний підходи, структурно-функціональний підхід, теоретичне положення Н.М. Кушнаренко про документознавство і його загальну та особливу підсистему, положення Г.М. Швецової-Водки про інформологію – комплекс дисциплін, що досліджують інформацію. Класифікаційні підходи М.С. Слободяника та С.Г. Кулешова щодо структури документознавства.
Методи дослідження:
Історичний, термінологічній, порівняльній
Курсова робота складається із вступу, одного розділу, висновків, списку використаних джерел. Основний текст містить 20 сторінок, бібліографія налічує 12 джерел.