
- •1. Державотворча роль мови.
- •2. Функції мови.
- •3. Стилі мовлення.
- •4. Одс та його ознаки.
- •5. Типи мовлення.
- •6. Основні форми реалізації мовлення.
- •7. Норми української літературної мови.
- •8. Основні ознаки культури мовлення.
- •9. Специфіка мовлення фахівця.
- •10. Публічне мовлення.
- •11. Види розумової діяльності.
- •12. Риторика. Основні закони риторики.
- •15. Є в зошиті надруковане....
9. Специфіка мовлення фахівця.
,,Мова професійного спілкування,, та ,,Ділова мова,, понятття не тотожні. Діловою мовою спілкуються представники різних професій, а мова професійного спілкування функціонує у межах певної сфери.
Елементи ділової мови та мови професійного спілкування використовуються паралельно.
Виступ - це один з видів мовлення, який переслідує певну мету - принести інформацію. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри усного публічного монологічного мовлення: доповідь, промова, виступ, повідомлення.
Доповідь – це одна із найпоширеніших форм публічного мовлення. Доповідь буває політичною, діловою, науковою.
Політична доповідь -- поширена форма донесення та роз’яснення суспільству питань внутрішньої та зовнішньої політики країни. З нею офіційні особи виступають на з’їздах, сесіях, міжнародних форумах.
Ділова доповідь – виклад інформації і шляхів розв’язання різних практичних питань життя і діяльності певного колективу, організації. Своєрідним різновидом ділової бесіди можна вважати звітну доповідь, у якій робиться повідомлення про результат усієї роботи за певний період, тобто повідомляються не про одну чи декілька ділянок роботи, а про всю діяльність.
Наукова доповідь – узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. Заслуховується на наукових зібраннях – конференціях, симпозіумах, семінарах. Наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду і вивчення низки публікацій інших дослідників, називається рефератом.
Промова – публічний виступ, присвячений злободенній, суспільно значущій темі. Виголошують на мітингах, масових зборах. Мета – розважити, інформувати, надихнути, переконати, закликати до дії. Розрізняють промови розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні. Види промов: соціально-політичні, академічні, судові, соціально-побутові, богословсько-церковні.
Виступ – це короткотривале усне мовлення з приводу одного чи кількох питань ( на зборах, нарадах, ділових засіданнях, конференціях, сесіях, семінарах). Поширеним є виступ за доповіддю.
Повідомлення – невелика доповідь на якусь тему.
10. Публічне мовлення.
Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності, своєрідним за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення, а також якісними ознаками, є публічне монологічне мовлення. В ньому найповніше реалізовується система мисленнєво-мовленнєвих дій – уміле використання форм людського мислення та мовних засобів їх вираження.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри усного публічного монологічного мовлення: доповідь, промова, виступ, повідомлення.
Етапи підготовки до публічного мовлення:
1. Обдумування та формулювання теми, встановлення кола питань, які вона охоплює, виділення принципових питань.
2. Добір теоретичного та фактичного матеріалу (наукове опрацювання літератури, інформації):
добір літератури; читання та осмислення (визначити головне і другорядне); конспектування; пояснення невідомих слів, термінів, понять; підбір прикладів; створити наочні матеріали.
3. Складання плану.
4. Складання тез виступу.