7. Порядок проведення медичних оглядів для працівників, що виконують роботи на верстатах виробництва.

Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних

Категорій

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити

фінансування та організувати проведення попереднього (під час

прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності)

медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах

із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є

потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного

огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних

оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення

відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться

відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть

відповідальність згідно із законодавством за відповідність

медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок

проведення медичних оглядів визначається центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у

сфері охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку

притягнути працівника, який ухиляється від проходження

обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної

відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від

роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок

позачерговий медичний огляд працівників:

1. за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану

його здоров'я пов'язане з умовами праці;

2. за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не

дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки

За час проходження медичного огляду за працівниками

зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

7 Техніко-економічне обґрунтування

7.1 Оцінка рівня спроектованої системи й обґрунтування вибору аналога для порівняння.

Метою даного розділу є доведення економічної ефективності «Розробки програмного забезпечення для підтримки сайту виробничо-торгівельного підприємства».

Для цього проведено ряд розрахунків і порівнянь, що дозволяють кількісно оцінити переваги даної програми відносно систем (програм), які існували раніше на даному підприємстві.

6.2 Розрахунок трудомісткості та кошторису витрат

Нормативи трудомісткості будуть розраховані для наступних етапів розробки програмного комплексу:

• 1. Постановка задачі;

• 2. складання алгоритму;

• 3. написання програми;

• 4. налагодження програми;

• 5. досвідчена експлуатація програми.

Фактори, що впливають на трудомісткість розробки:

• кількість макетів вхідної інформації;

• кількість різновидів форм вихідної інформації;

• група новизни ПО;

• складність алгоритму (задачі);

• вид використовуваної інформації;

• складність контролю вхідної і вихідної інформації;

• мова програмування.

Під кількістю макетів вхідної інформації варто розуміти макети всієї інформації, яка використовується для вирішення задачі:

• змінна інформація (ЗІ);

• нормативно-довідкова інформація (НДІ);

• бази даних (БД).

Під кількістю вихідної інформації варто розуміти:

• форми друкованих документів;

• інформацію, що переноситься на машинні носії;

• графічна інформація.

Дані для використання в інших задачах не входять у число форм вхідної і вихідної інформації. Під макетами вхідної і вихідної інформації розуміються будь-які структуровані набори даних на вході і на виході ПЕОМ.

Вихідні дані

Ступінь новизни: III - Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач, і систем, що не мають аналогічних рішеннь.

Складність алгоритму: II - Алгоритми пошуку, алгоритми задач реального часу із середнім ступенем реакції на зміну стану керуючого процесу.

Поправочні коефіцієнти розраховуємо за формулою 1, що враховує ступінь новизни задачі, складність алгоритму і вид використовуваної інформації, приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Вид використовуваної інформації

Вид новизни	Група складності	Група новизни III
ЗІ	II	1.8
НДІ	II	1.08
БД	II	0.9

(6.1)

де К_п - поправочний коефіцієнт;

ДО₁, ДО₃ - поправочні коефіцієнти згідно таблиці 6.1

М - кількість наборів даних ЗІ;

N – кількість наборів даних НДІ;

Р - кількість наборів даних інформації БД.

Kп = 1.8*22+1.08*15+0.9*18/22+15+18 = 1.31

Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації в даному випадку розподіляється на дві групи (таблиця 6.2):

I - вхідні дані й документи одноманітної форми та змісту;

III – друк документів одноманітної форми та змісту, виведення інформації на машинні носії.

Таблиця 6.2 - Складність контролю інформації

Складність контролю інформації		III	IV
Вхідна	Вихід
I	1.00		1.08

Складність контролю вхідної і вихідної інформації - групи I, III: Вхідні дані; друк документів одноманітної форми та змісту, виведення даних на машинні носії. Значення коефіцієнта приведене в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Значення коефіцієнта

Вхідної інформації	Вихідної інформації – III
I	1,00

Норми часу на розробку ПЗ з урахуванням використання середовища програмування HTML, JavaScript, SQL, ACCESS наведення в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Норми часу на розробку програмного забезпечення.

Фахівець	Категорія	Оклад (грн..)	За день (грн.)
Програміст	I	3815	190.75
Програміст	II	3270	163.5
Програміст	III	2943	147.15
Технік	I	1907.5	95.37

Подальший розрахунок проводимо, з врахуванням того, що для даної системи кількість макетів вхідної інформації - 5, кількість макетів вихідної інформації ‑ 4.