Ризики в разі синдикованоГо кредитуваннЯ [2, с. 167]

Вид ризику	Джерело ризику	Стратегія зниження ризику
Ризик, пов’язаний з діяльністю в даній країні	Здатність або небажання позичальників даної країни виконувати свої зобов’я­зання	Синдикація кредиту та диверсифікація загальної суми дебіторської заборгованості
Ризик, пов’язаний з можливістю неплатежу за кредитом	Здатність організації спла­чувати свої борги	Синдикація кредиту та диверсифікація загальної суми дебіторської заборгованості
Ризик зміни процентних ставок	Розбіжність вимог та зобов’язань за строками і зміни процентних ставок, які неможливо спрогнозувати	Приведення у відповідність активів до пасивів визначенням ціни кредиту на ролловерній основі (основі пролонгації)
Ризик регулювання (зміни практики державного регулювання)	Уведення резервних вимог чи податків на діяльність банків	Пункт контракту, що зобов’язує банк позичальника нести цей ризик

• Ринок єврооблігацій та його інструменти

Інструментами Євроринку є єврооблігація та іноземна облігація. Уряди багатьох країн установлюють обмеження на інвестиції в іноземні цінні папери. Тому позичальникам вигідніше продавати фондові активи в інших країнах.

Єврооблігація — облігація, розміщена за межами, як країни позичальника, так і країни, у валюті якої вказано номінал єврооблігації; єврооблігації розміщені одночасно на ринках кількох країн через міжнародні синдикати їхніх фінансових інститутів.

Іноземна облігація — облігація, розміщена внутрішнім синдикатом на ринку однієї країни; валюта позики для позичальника є іноземною, а для кредитора — національною.

Види єврооблігацій:

Емісії єврооблігацій із фіксованою ставкою:

• стандартні облігації;

• облігації, що конвертуються в акції;

• облігації з варантом чи сертифікатом на підписку;

• багатовалютні облігації;

Емісії єврооблігацій з плаваючою ставкою:

• облігації мінімакс;

• облігації FLIP-FLOP;

• облігації з регулюючими ставками;

• облігації з фіксованою верхньою межею;

• облігації з валютним опціоном;

Інші види облігацій міжнародних ринків:

• облігації з нульовим купоном;

• облігації, гарантовані іпотекою.

Організація випуску єврооблігацій

Перший етап. Звернення позичальника до банку, обраного керівником консорціуму чи керівним менеджером.

Другий етап. Створення гарантійного консорціуму.

Третій етап. Створення синдикату з розміщення.

Четвертий етап. Визначення витрат за емісією.

Звичайно витрати за емісією еврооблігацій на міжнародному ринку значно нижчі за вартість випуску схожих за основними параметрами облігацій на національному ринку.

Таблиця 12

Характеристика боргових ринків Європи [7, с. 331]

Країна	Характеристика				База для розрахунку процентів
	Дозвіл уряду на емісію	Мінімальний строк погашення	Виплати купонів	Податок, що стягується на купонні платежі
Велико- британія	Тільки повідомлення	5 років	Піврічні	25 %	Факт 365
Франція	Повідомлення Казначейства, якщо сума перевищує 500 млн фр. Фр.	7 років	Річні	Ні	Факт / 365
Нідерланди	Повідомлення та схвалення проспекту	Ні	Річні	Ні	30 / 360
Німеччина	Так	Ні	Річні	Ні (для конвертованих — 25 %)	30 / 360
Швейцарія	Так, якщо сума більше 10 млн шв. фр.	Ні	Річні (півріч­ні для конвертованих)	35 % для національних емітентів	30 / 360
Австрія	Так	Ні	Річні	25 %	30 / 360
Бельгія	Так	5 років	Річні	10 %	30 / 360
Євроринок	Ні	Ні	Річні	Ні	30 / 360

Базові характеристики європейських боргових ринків у цілому подібні. Облігації на цих ринка випускаються місцевими чи муніципальними органами влади, національними корпораціями, а також нерезидентами.

Таблиця 13