
- •Фінансові ресурси світового господарства
- •Поняття та структура світового фінансового ринку
- •Міжнародні фінансові потоки та світові фінансові центри
- •Функціональна структура Лондонського фінансового центру
- •Функціональна структура Нью-Йоркського світового фінансового центру
- •Токіо як фінансовий центр
- •Офшорні банківські центри
- •Розташування офшорних банківських центрів
- •Ринки золота
- •Тема 4. Валютні ринки та валютні операції
- •Валютний ринок: поняття, основні категорії
- •Структура валютного ринку
- •Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових фінансових ринках
- •Об’єм валютних операцій по фінансових центрах та категоріях операцій [12, с. 84—85]
- •Інструменти валютного ринку
- •Поняття валютних операцій та їхня класифікація
- •Спот-ринок
- •Використання котирування учасниками ринку Маркет—мейкер (комерційний банк, котирування валютного курсу)
- •Відмінності між торгівлею валютою та банкнотами
- •Строковий валютний ринок
- •Форвардні валютні операції
- •Опціонні валютні контракти
- •Своп-операції
- •Арбітражні операції
- •1. Світовий фінансовий ринок та його структура.
- •2. Євроринок та особливості його функціонування.
- •3. Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування.
- •Тема 5. Міжнародний кредитний ринок
- •Міжнародний кредитний ринок та його структура
- •Міжнародний кредит: поняття, принципи, функції та форми
- •Ризики в міжнародному кредитуванні
- •Міжнародний лізинг
- •Факторинг
- •Форфейтування
- •Інструменти світового ринку боргових цінних паперів
- •Довгострокові боргові папери та їхня класифікація
- •Короткострокові боргові папери
- •Середньострокові боргові папери
- •Ринок короткострокових боргових паперів
- •Література
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Запитання для перевірки знань
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 6. Особливості функціонування євроринку
- •Євроринок
- •Євровалютний міжбанківський ринок
- •Євровалютне кредитування
- •Синдиковані кредити (Європа)
- •Ризики в разі синдикованоГо кредитуваннЯ [2, с. 167]
- •Ринок єврооблігацій та його інструменти
- •Характеристика боргових ринків Європи [7, с. 331]
- •Традиційна структура комісій [7, с. 334]
- •Єврооблігаційні позики у 1998 р. [7, с. 293]
- •Єврооблігації в «євро»
- •Єврооблігації в «євро» [7, с. 295]
- •Ринок єврокомерційних паперів (еср)
- •Ринок євронот
- •Євроноти emtNs, млрд доларів сша [7, с. 293]
- •Ринок деривативів (похідних цінних паперів)
- •Ведучі андерайтери з похідниХ ціннИх паперІв [7, с. 294]
- •Література
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Запитання для перевірки знань
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 7. Ринок міжнародних інвестицій
- •Іноземні інвестиції
- •Ринки акцій
- •Інструменти ринку акцій
- •Ринок євроакцій
- •Ринки акцій країн третього світу
- •Інвестиційні механізми та індивідуальні інвестори
- •Інституціональні інвестори
- •Література
- •План семінарських занять
- •Термінологічний словник
- •Запитання для перевірки знань
- •Самостійна робота студентів
Своп-операції
Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов’язаного зі зміною курсу.
Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.
Здійснюються між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.
Способи застосування:
Як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).
Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютних потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард проти форварду)
Нині отримали поширення комбінації з процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами.
Типи свопів:
процентні;
валютні;
валютно-процентні;
диференційні.
Валютні свопи — операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.
Процентні свопи — операціїї з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.
Валютно-процентні свопи — комбінації згаданих свопів.
Диференційні свопи — свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди.
Класичні свопи, залежно від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».
Класифікація свопів:
звичайні (операції репорту та депорту);
тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;
одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;
форвардні (форвард—форвард).
Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютні курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт).
Структура контракту на укладення своп-угод:
предмет контракту;
умови анулювання свопу;
умови кредитування;
відповідальність сторін;
інші умови.
Арбітражні операції
Валютний арбітраж — операції з валютами для отримання прибутку через використання у визначений час існуючих на фінансових ринках розривів між курсами та процентними ставками з касових і строкових операцій (розрив має бути більший за величину операційних витрат).
Основний принцип — купити фінансовий актив дешевше й продати його дорожче.
Види:
часовий валютний арбітраж (валютна операція для отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі);
просторовий (часовий) валютний арбітраж (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіально віддалених ринках);
простий арбітраж (виконується з двома валютами);
складний арбітраж (крос-курсовий) — виконується з трьома й більше валютами.
Література
1. Про банки і банківську діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради. — 2001.— № 5—6. — Ст. 30 (зі змінами, внесеними ВРУ від 10 січ. 2002 р. № 2922-ІІІ).
2. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лют. 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради. — 1993. — № 17. — Ст. 184.
3. Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків: Інструкція, затв. постановою Правління Національного банку України від 14 квіт. 1998 № 141.
4. Правила випуску та обігу валютних деривативів: Затв. постановою Правління Національного банку України від 7 лип. 1997 р. № 216.
5. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України: Затв. постановою Правління Національного банку України від 18 берез. 1999 р. № 127 (зі змінами та доповненнями, унесеними постановами Правління Національного банку України від 24 берез. 1999 р. № 139 та від 15 верес. 1999 р. № 456).
6. Порядок купівлі фізичними особами-резидентами іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України: Затв. постановою Правління Національного банку України від 23 верес. 1996 р. № 245.
7. Положення про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабі- нету Міністрів України від 19 лют. 1993 р. № 15-93 «Про систе- му валютного регулювання і валютного контролю»: Затв. постановою Правління Національного банку України від 4 лип. 1997 р. № 212.
8. Про впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України: Постанова НБУ від 16 квіт. 2002 р. № 140.
9. Про внесення змін та доповнень до Положення про валютний контроль: Постанови НБУ від 14 берез. 2001 р. № 106 та від 19 груд. 2001 р. № 530.
10. Бункина М. К., Семенов А. М. Основы валютных отношений: Учеб. пособие. — М.: Юрайт, 1998. — С. 37—65.
11. Валютный рынок и валютное регулирование. Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 1996. — С. 103—170.
12. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. — М.: ООО Изд.-консалт. комп. «ДеКА», 1998. — С. 81—144.
13. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 2000. — С. 333—375.
14. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 156—382.
15. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 3—127.
16. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 39—66.
План семінарських занять
1. Валютний ринок: поняття, основні категорії.
2. Структура валютного ринку та його об’єми.
3. Інструменти валютного ринку.
4. Поняття валютної операції та валютних цінностей.
5. Класифікація валютних операцій.
6. Спот-ринок.
7. Строковий ринок.
8. Форвардні валютні операції.
9. Ф’ючерсні валютні операції.
10. Опціони.
11. Свопи.
12. Арбітражні операції.
Термінологічний словник
Арбітражери — суб’єкти строкового валютного ринку, які здійснюють купівлю іноземної валюти на одному валютному ринку з одночасним продажем її на іншому валютному ринку для отримання прибутку на різниці у валютних курсах і в різні періоди.
База котирування — базова валюта.
Валюта котирування — валюта, що котирується.
Валютна операція — операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності; використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті; увезенням, вивезенням, переказом і пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.
Валютна позиція — співвідношення вимог та зобов’язань у певній валюті оператора валютного ринку (відкрита та закрита).
Валютний ринок — це сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів.
Варіаційна маржа — це сума, яку покупець або продавець контракту (залежно від руху курсу) повинен внести для підтримання відкритої позиції на ринку.
Відкрита валютна позиція — розбіжність вимог та зобов’язань у визначеній валюті.
Внутрішня цінність опціону — прибуток, який би міг отримати його власник за негайного виконання.
Дата валютування — це дата фактичного надходження коштів у розпорядження сторін операції.
Довга відкрита валютна позиція — вимоги з купленої валюти перевищують зобов’язання з продажу тієї самої валюти.
Закрита валютна позиція — збіг вимог та зобов’язань у кожній валюті.
Компенсаційна маржа — величина, нижче за яку значення початкової маржі не повинно опускатися протягом усього терміну відкритої позиції.
Коротка відкрита валютна позиція — зобов’язання перевищують вимоги з визначеної валюти.
Котирування валют — фіксація курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті на даний момент.
Маржа — відносна величина спреда.
Маржа — це різниця між курсами валют на день відкриття та закриття позиції або на день укладання та на день виконання контракту (позитивна — виграш (дохід), а негативна — програш (збиток).
Обернене котирування — вираження ціни національної валюти в одиницях національної валюти.
Переказ — наказ банку банкові-кореспонденту в іншій країні виплатити за вимогою свого клієнта визначену суму в іноземній валюті зі свого рахунку.
Повне котирування — курс покупця та продавця, згідно якого банк купить або продасть іноземну валюту за національну.
Позиційні спекулянти — підтримують відкриті позиції протягом довгого періоду — до кількох місяців; вони повинні мати великі грошові суми та можливості виймати їх з обороту на значні строки.
Початкова маржа — внесок клієнта для забезпечення контракту (initial margin).
Процентні витрати — зміна процентних ставок у валюті, в якій має бути виплачено премію.
Пряме котирування — вираження ціни іноземної валюти в одиницях національної валюти.
Рухомість валют — розмір коливань визначених валют у минулому та майбутньому.
Своп-ставка — форвардна маржа (премія чи дисконт), виражена в пунктах або в абсолютних долях відповідної валюти відносно долара США.
Скальпери — грають на зміні курсів протягом однієї торгової сесії, систематично закриваючи позиції в кінці кожного робочого дня.
Спекулянти — суб’єкти строкового валютного ринку, які свідомо беруть на себе валютний ризик, підтримуючи відкриту валютну позицію.
Спред — різниця між курсом купівлі та продажу валюти, розрахована в базових пунктах.
Строк опціону — строк, на який укладено опціонний контракт.
Трейдери — суб’єкти строкового валютного ринку, які купують валюту за дорученням та за рахунок клієнта в торговому залі біржі за комісійну винагороду.
Фіксинг — процедура котирування, яка складається з визначення та реєстрації міжбанківського курсу послідовним зіставленням попиту та пропозиції для кожної валюти.
Хеджекери — суб’єкти строкового валютного ринку, які здійснюють конверсійні операції, намагаючись закрити свої відкриті валютні позиції.
Запитання для перевірки знань
1. Розкрийте поняття «валютного ринку» та його структури.
2. Інструменти валютного ринку.
3. Визначте поняття валютних операцій. Яка їхня класифікація?
4. Що таке котирування валюти? Які види котирувань ви знаєте?
5. Які правила розрахунку крос-курсу?
6. Дайте характеристику спот-ринку.
7. Дайте характеристику форвардного ринку.
8. Що означає котирування 5,6342 FRF/USD?
9. Назвіть «велику фігуру» в попередньому котируванні.
10. Назвіть базисний пункт, валюту котирування та базу котирування в попередньому котируванні.
11. Що таке валютна позиція учасника валютного ринку?
12. Якщо банк купує єни за швейцарські франки, то як зміниться його валютна позиція?
13. Дайте визначення ф’ючерсних контрактів.
14. Розкрийте поняття своп-операції.
15. Поняття опціонного контракту, його види та стилі.
16. Назвіть види учасників валютного ринку згідно їхніх функцій.
Самостійна робота студентів
Студентам пропонується підготувати реферати та зробити на їхній основі доповіді за такими темами:
1. Інструменти міжнародного валютного ринку.
2. Арбітражні валютні операції.
3. Валютний ринок: його структура та об’єми.