
- •Теорія і практика референтської діяльності Література до курсу:
- •Предмет і завдання курсу
- •Сутність референтської діяльності
- •1. Поняття референтської діяльності
- •2. Секретар і референт як представники секретарської професії
- •3. Категорії секретарів. Секретар-референт як посада і професія
- •Правові основи діяльності секретаря-референта. Посадові обов’язки секретаря-референта
- •2. Функції та посадові обов’язки секретаря-референта
- •3. Регламентація посадових обов’язків секретаря-референта
- •Сучасні вимоги до секретаря-референта
- •4. Професійні вимоги до секретаря-референта
- •І. Професійні знання й навички секретаря-референта
- •Іі. Ділові й особисті якості секретаря-референта
- •Ділові якості секретаря-референта:
- •Особисті якості секретаря-референта
- •5. Європейські вимоги до кваліфікації секретаря
- •Щаблі кар’єри й підвищення кваліфікації секретаря
- •Працевлаштування на посаду секретаря-референта
- •1. Пошук вакансій на посаду секретаря-референта
- •2. Резюме на посаду секретаря-референта. Рекомендаційні й супровідні листи
- •Рекомендації до складання резюме на посаду секретаря-референта:
- •Оформлення резюме:
- •Стиль резюме:
- •Мова резюме:
- •Відсилання резюме:
- •Рекомендаційні й супровідні листи
- •3. Співбесіда з кандидатом на посаду секретаря-референта
- •І. Підготовка до зустрічі з роботодавцем
- •Моменти, на які слід звернути особливу увагу, готуючись до співбесіди:
- •4. Відповіді на можливі запитання.
- •Іі. Прихід на співбесіду
- •Ііі. Питання роботодавця здобувачеві
- •Іv. Відповіді здобувача на питання роботодавця
- •V. Питання здобувача роботодавцеві
- •Vі. „Стресове” інтерв’ю
- •Vіі. Манера поведінки
- •4. Оформлення трудових відносин
- •Адаптація до роботи секретаря-референта
- •1. Приймання-передавання справ
- •2. Адаптація до роботи секретаря-референта. Поняття корпоративної культури
- •Формальні характеристики організаційної (корпоративної) культури:
- •3. Налагодження стосунків з керівником організації
- •1. Як в організації прийнято відповідати на телефонні дзвінки й представляти фірму по телефону?
- •8. Про візити важливих відвідувачів.
- •9. Про зв’язок із керівником у разі його відсутності (якщо керівник залишає офіс).
- •10. Як буде організовано прийом відвідувачів? Чи буде спеціально відведено день для прийому співробітників з особистих питань?
- •11. Які побажання керівника щодо подавання чаю або кави?
- •13. Яка тривалість робочого дня секретаря?
- •14. Чи хтось представить секретаря колективу (керівник, директор з персоналу), чи йому доведеться це зробити самостійно в робочому порядку?
- •Налагодження стосунків із новим керівником
- •Стиль відносин секретаря-референта із керівником
- •4. Налагодження стосунків з колегами по роботі
- •14. Не просіть й не давайте грошей у борг.
- •5. Імідж секретаря-референта
- •І. Основна зона робочого місця секретаря-референта
- •Іі. Зона обслуговування відвідувачів
- •Ііі. Допоміжна зона робочого місця секретаря референта
- •2. Ергономічні та санітарно-гігієнічні вимоги до робочого місця секретаря-референта
- •3. Робочий архів секретаря-референта
- •4. Технічні засоби у секретарській справі
- •Організація робочого часу секретаря-референта
- •1. Планування робочого часу секретаря-референта
- •І. Планування
- •Іі. Оптимальний ритм роботи
- •Ііі. Урахування режиму праці й відпочинку
- •2. Приблизна схема робочого дня референта і. Перша половина робочого дня
- •Іі. Друга половина робочого дня
- •Ііі. Кінець робочого дня
- •Референтські функції у роботі секретаря-референта
- •1. Загальне поняття про референтські функції секретаря-референта
- •2. Пошук й опрацювання необхідної керівникові інформації
- •3. Реферування в роботі секретаря-референта
- •Методика реферування документів
- •Етапи процесу реферування:
- •Методи відбирання інформації:
- •Методи подання інформації:
- •І. Реферат
- •1. За метою реферування (за ступенем повноти викладу змісту):
- •2. За кількістю реферованих документів:
- •3. За читацькою адресою реферату (за призначенням):
- •Вимоги до складання реферату:
- •5. Відповідність мовним нормам.
- •Структура реферату:
- •Методика реферування одного джерела (реферат-конспект / реферат-резюме):
- •Методика реферування кількох джерел (реферат-огляд):
- •Іі. Рецензія та відгук
- •Типовий план для складання рецензії та відгуку:
- •Iіі. Огляд
- •Іv. Досьє та прес-реліз
- •4. Редагування в роботі секретаря-референта
- •Методика й техніка редагування
- •Види правок
- •Основні коректурні знаки
- •5. Спічрайтерська діяльність у роботі секретаря-референта
- •І. Первісна взаємодія із замовником роботи
- •Іі. Дослідження теми
- •Загальні ознаки високої якості й типові недоліки письмової роботи науково-ділового й ділового характеру
- •Ііі. Сбор материала для работы
- •IV. Обработка собранного материала
- •V. Техника (методика) написания работы
- •Стиль письменной работы
- •5.1. Особливості підготовки текстів письмових жанрів Характеристика отдельных письменных жанров
- •5.2. Особливості підготовки текстів усних жанрів. Промова для керівника
- •Виды речи
- •А. Цель и содержание речи
- •Б. О структуре (построении) речи
- •В. О фигурах речи
- •Г. Запоминание и произнесение речи
- •Д. Типичные недостатки ораторской речи
- •Е. Особенности личности руководителя и подготовка речи для него
Б. О структуре (построении) речи
Любая ораторская речь должна состоять из трех композиционных частей: вступление, средняя часть (рассуждения) и заключение.
1. Во вступлении нужно постараться привлечь внимание слушателей, расположить их к себе, подготовить к слушанию основной части, восприятию излагаемого вопроса. Для этого можно сказать, что тема вашего выступления очень важна, что дело, которое будет рассмотрено, весьма необычное, что слушатели узнают нечто из ряда вон выходящее, т.е. как-то заинтриговать аудиторию. Исходя из ситуации, можно подчеркнуть, что вы не хотели выступать, но решили внести ясность в обсуждаемый вопрос, потому что, по вашему мнению, предыдущие ораторы освещали его недостаточно полно или неправильно; или подчеркнуть, что вы выступаете, исключительно руководствуясь нравственным долгом, долгом чести и др. — все это способно привлечь к вам внимание, однако вы должны оправдать ожидания слушателей. В самом начале речи следует высказать уважение к аудитории, не проявляя самоуверенности, чванства, надменности (подобные качества вообще не должны быть присущи оратору). Не надо начинать с цветастых и слишком складных фраз (они более уместны в ходе выступления): чересчур уверенное начало воспринимается слушателями, как правило, отрицательно. Не менее существенный момент — краткость вступления, которое должно длиться не больше минуты.
2. В средней части излагается суть дела — вся информация, которую вы считаете нужным сообщить, ее толкование, ваша интерпретация и оценка. Рассуждая о предмете речи, вы приводите заранее продуманные аргументы, используете оценочные эмоциональные восклицания и др. Здесь тоже следует придерживаться определенных правил: ваше сообщение или рассуждение не должны быть слишком продолжительными, нудными, слишком детализированными или сумбурными. Стремитесь к яркости, наглядности выступления, время от времени проявляйте эмоции, т.е. демонстрируйте свое неравнодушное отношение к рассматриваемому вопросу.
Собираясь использовать несколько аргументов подряд, начните с самого слабого, наращивая силу убеждения, и закончите самым сильным — существует небезосновательное мнение, что аргументы, расположенные в такой последовательности, более действенны. В такой же последовательности располагайте и факты.
3. Никогда не пренебрегайте третьей композиционной частью речи — заключением. По объему оно может быть больше вступления, но должно занимать не более 1,5—2 мин. В заключении обычно подчеркивают основную мысль всей речи или кратко повторяют все существенные мысли, соображения, соблюдая порядок их более подробного рассмотрения в средней части. Последняя фраза речи должна быть энергичной. Прав Д. Карнеги, осуждающий распространенную банальную концовку речи, состоящую из фразы: «Ну вот, кажется, и все, что я хотел сказать». У слушателей может создаться впечатление, что оратор, вероятно, сказал не все, что-то забыл, упустил. Лучше закончить речь более четко: «Вот и все, что я хотел сказать. Благодарю за внимание». Еще лучше — закончить речь каким-то парадоксальным или интригующим, заставляющим задуматься высказыванием, например: «Если я не убедил вас в моей правоте, вас убедит в ней жизнь — и очень скоро!» Не игнорируйте традиционную фразу, которая является признаком хорошего тона: «Благодарю за внимание».