Іі. Рецензія та відгук

Рецензія – документ, що містить критичний відгук на художній, науковий чи інший твір, що передбачає коментування основних положень (тлумачення авторської думки; її доповнення; вираження свого ставлення до постановки проблеми тощо), містить критичний аналіз, узагальнену аргументовану оцінку, зауваження, пропозиції й висновки про значущість роботи.

Відгук – документ, що містить висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про художній, науковий чи інший твір, представлений на розгляд чи до захисту, передбачає найзагальнішу характеристику роботи без докладного аналізу, проте містить практичні рекомендації, висновок про відповідність роботи встановленим вимогам (наприклад: «Аналізована робота може бути рекомендована до видання»).

Реквізитами цих документів є:

1. Назва документа.

2. Заголовок, що містить:

- назву роботи;

- прізвище, ім’я та по батькові її автора;

- рік написання / видавництво та рік публікації;

- кількість сторінок.

3. Текст, що складається з таких частин:

- вступ (загальна характеристика роботи, актуальність теми);

- для рецензії – стислий виклад основних положень роботи (за розділами роботи);

- оцінка роботи та критичні зауваження (ступінь обґрунтованості положень роботи, їхня новизна, повнота викладу в опублікованих працях, важливість для науки та народного господарства одержаних результатів, рекомендації щодо їх використання тощо);

- висновки з пропозиціями.

4. Підпис.

5. Дата.

6. Печатка.

Типовий план для складання рецензії та відгуку:

1. Предмет аналізу – вказують на предмет роботи. Використовують такі вислови: «У роботі автора…», «У рецензованій роботі…», «Предметом аналізу є…» тощо.

2. Актуальність теми – зазначають актуальність теми аналізованої роботи (для науки в цілому, певної галузі знання, розв’язання практичних завдань тощо). Використовують такі вислови: «Робота присвячена актуальній темі…», «Актуальність теми обумовлена…», «Актуальність теми не вимагає додаткових доказів (не викликає сумніву, цілком очевидна)» тощо.

3. Формулювання основної тези – визначають основну тезу автора. Використовують такі вислови: «Центральним питанням роботи, у якій автор досяг найбільш суттєвих (помітних, відчутних, значних,…) результатів, є…», «У статті на перший план обґрунтовано висунуто питання про…».

4. Стислий зміст роботи – стисло та лаконічно аналізують зміст роботи за її розділами, з’ясовують ступінь її новизни та оригінальність у розв’язанні певних питань, проблем тощо.

5. Загальна оцінка та достоїнства роботи – подають загальну оцінку роботи, її достоїнства в контексті її практичного та теоретичного значення, зазначають конкретні сфери доцільного використання її матеріалів та результатів. Використовують такі вислови: «Оцінюючи роботу в цілому…», «Підсумовуючи результати окремих розділів…», «Таким чином, розглянута робота…», «Автор виявив уміння розбиратися в… / систематизував матеріал й узагальнив його…», «Безумовною заслугою автора є новий методичний підхід (запропонована класифікація, деякі уточнення існуючих понять тощо)», «Автор, безумовно, поглиблює наше уявлення про досліджуване явище, виявляє нові його ознаки…», «Робота, безперечно, відкриває…», «Автор переконливо доводить…».

6. Недоліки – характеризують виявлені недоліки та прорахунки в роботі, обов’язково аргументуючи свої зауваження. Такі вислови: «Водночас викликає сумнів теза про те, що…», «До недоліків роботи слід віднести допущені автором довготи у викладі (недостатню ясність при викладі тощо)…», «Робота побудована нераціонально, варто було б скоротити (супроводити рекомендаціями тощо)…», «Суттєвим недоліком роботи є…», «Відзначені недоліки мають суто локальний характер і не впливають на кінцеві результати роботи», «Відзначені недоліки роботи не знижують її високого рівня, їх скоріше можна вважати побажаннями до подальшої роботи автора», «Згадані недоліки пов'язані не стільки з…, скільки з…».

7. Висновки – підбивають підсумок та формулюють висновки, подаючи узагальнену оцінку роботи з урахуванням виду та жанру рецензованого джерела, його мети й поставлених автором завдань. Такі вислови: «Гадаємо, що в цілому стаття… має важливе значення…», «Робота може бути оцінена позитивно, її автор заслуговує на шуканий ступінь…», «Робота заслуговує на високу (позитивну, відмінну) оцінку, а її автор, безсумнівно, гідний шуканого ступеня…», «Робота задовольняє всі вимоги…, а її автор, безумовно, має законне (заслужене, безумовне, абсолютне тощо) право…».