
- •1. То електронагрівних побутових пристроїв.
- •2. Яка основна технічна документація на проведення електромонтажних робіт
- •5. Що являє собою система умовно-графічних та буквено-цифрових позначень
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про працю, правил та інструкцій з охорони праці.
- •13. Що таке терморезистори їх будова, призначення.
- •17. Вимоги до зєднання і окінцювання алюмінієвих жил зварюванням.
- •20. Як проводиться розмітка трас електропроводок
- •21. Попереджувальні написи, сигнальні фарбування. Знаки безпеки.
- •23. Як проводиться кріплення монтажних виробів і деталей до будівельних конструкцій
- •25. Теплова дія струму, закон Ома для ділянки кола і всього кола. Закон Джоуля Ленца
- •26. Які частини електроустаткування і електроустановок підлягають обовязковому заземленню
- •27. Дія виробничого шуму на організм людини та засоби захисту від шуму.
- •29. Виробництво електричної енергії на теплових, гідравлічних та атомних електростанціях.
- •30. Дія виробничого пилу на організм людини та засоби захисту від пилу.
- •31. Парамагнітні, діамагнітні, феромагнітні матеріали. Явище гістерезисну.
- •32. Передача, розподіл і споживання електричної енергії.
- •33. Дія вібрацій на організм людини та засоби захисту від виробничих вібрацій.
- •34. Провідник зі струмом в магнітному полі. Явище електромагнітної індукції.
- •35. Характеристика та класифікація ліній електропередач напругою до та понад 1000в.
- •37. Призначення і принцип дії електромагнітних пускачів. Будова електромагнітного пускача.
- •38. Основні елементи повітряних ліній електричних передач: опори, арматура, проводи, ізолятори.
- •39. Прилади контролю за мікрокліматом виробничих приміщень, порядок їх використання.
- •40. Синусоїдальний струм. Основні характеристики синусоїдального струму.
- •41. Кабельні лінії електропередач, їх призначення, класифікація та основні елементи.
- •42. Характерні причини виникнення пожеж.
- •44. Класифікація споживачів електричної енергії. Шкала номінальних напруг споживачів та джерел електричної енергії.
- •45. Пожежна сигналізація.
- •46. З чого складається автоматична система
- •48. Вогнегасні речовини та матеріали.
- •49. Маркування електричних вимірювальних приладів.
- •50. Категорії споживачів електричної енергії згідно з пуэ та схеми їх живлення.
- •51. Особливості гасіння пожежі на обєктах.
- •52. Схеми включення амперметрів, вольтметрів. Визначення ціни поділки амперметрів, вольтметрів, ватметрів.
- •53. Коли автоматична система стійка, на межі стійкості, нестійка
- •54. Дія електричного струму на організм людини.
- •55. Періодичність оглядів силових трансформаторів.
- •56. Принцип дії та будови асинхронних двигунів з короткозамкненим та фазним ротором.
- •57. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.
- •58. Нарізання різьби. Інструмент для нарізання різьби.
- •59. Механічна характеристика асинхронного двигуна.
- •60. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
- •61. Характерні несправності силових трансформаторів і причини їх виникнення.
- •62. Принцип дії та будова генератора постійного струму.
- •63. Класифікація виробничих приміщень відносно небезпеки ураження працівників електричним струмом.
- •64. Перевірка стану ізоляції силових трансформаторів.
- •65. Основні характеристики генератора постійного струму.
- •67. Виправлення, рихтування і гнуття металу. Способи виконання.
- •68. Класифікація електричних машин.
- •69. Занулення та захисне заземлення, їх призначення.
- •71. То електродвигунів. Періодичність оглядів.
- •72. Перша допомога людині при ураженні електричним струмом.
- •73. Рубання металу та інструмент для виконання цієї операції.
- •74. Основні види несправностей в електродвигунах і причини їх виникнення.
- •75. Шкідливі виробничі фактори шум, вібрація, іонізуючі випромінювання тощо, основні шкідливі речовини, їх вплив на організм людини.
- •78. Опалення та вентиляція виробничих приміщень.
- •81. Виробниче освітлення, його види, основні вимоги до нього, способи контролю.
- •82. Обпилювання металу.
- •85. Види і причини зношення ізоляції електроустановок.
- •86. Призначення і будова автоматичних вимикачів. Основні складові частини автоматичного вимикача.
- •88. Поняття про систему планово-попереджувального ремонту електроустановок.
- •89. Дати визначення надійності, безвідмовності, довговічності, ремонтоздатності.
- •90. Електричні травми, їх види.
81. Виробниче освітлення, його види, основні вимоги до нього, способи контролю.
ВИДИ ОСВІТЛЕННЯ
а Природне
б робоче
в чергове
гохоронне
д вуличне
є аварійне
ж евакуаційне
Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в
процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже
90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під
час здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в
основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове
сприйняття.
При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш
продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних
випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити
недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло
виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до
професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм
акомодації. При надмірній яскравості джерел
світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись
засліплення працівника. І Нерівномірність освітлення та неоднакова
яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптації очей
під час виконання роботи і, як наслідок цього — швидкого втомлення
органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі
зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття
яких знаходиться в межах 0,3-0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або
напівматову поверхню.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку
втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних
випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції,
виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру
зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми
забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у
виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору
не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і
від інших предметів, що знаходяться в полі зору
не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней особливо рухомих повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що
освітлюються
не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників шум, теплові
і випромінювання, небезпека ураження струмом, пожеж та вибухонебезпека
світильників
повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та
естетичним.
бути: природним, що і створюється прямими сонячними променями та
розсіяним світлом небосхилу; штучний жим, що створюється електричними
джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне
рмами природне
освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове одно або двостороннє, що здійснюється через світлові отвори вікна в зовнішніх стінах; верхнє,
здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване -
поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним
назирають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення не нижче 2,5 м над підлогою рівномірно загальне рівномірне
освітлення або з врахуванням розташування робочих місць загальне
локалізоване освітлення. Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої
точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі
роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що
концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.
Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на
небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче,
аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу,
перемішення людей, руху транспорту і є обовязковим для всіх виробничих
приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках,
вимкнення робочого освітлення та повязане з ним порушення нормального.
обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення
технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь
при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої
освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з
приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно
влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях
допоміжних будівель, можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у
проходах; на сходових клітках у виробничих приміщеннях, в яких працює
більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів
та на сходах при евакуаційному освітленні повинні набути не менше 0,5
лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється
в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути
0,5 ля на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як
правило, які використовують частину світильників інших видів штучного
освітлення.