73. Рубання металу та інструмент для виконання цієї операції.

Рубання — слюсарна операція, при виконанні якої ріжучим, ударним інструментом із заготовки видаляють зай ві шари металу, вирубують пази і канавки, і розділяють заготовку на частини.

Ріжучим рубальним інструментом служить зубило, крейцмейсель, а ударним — молоток.

Зубилом рубають метал і обрубують заусенці. Воно має робочу, середню і ударну частини. Робоча частина зубила клиновидної форми з ріжучою частиною, заточеною в залежності від твердості оброблюваного метала під певним кутом. При рубанні, зубило тримають за середню частину, ударна частина головка звужується до верху і для центрування удара — закруглена.

Крейцмейселем вирубують пази і вузькі канавки, а для прорубування профільних канавок використовують спеціальні крейцмейселі канавочники, які відрізняються формою ріжучої кромки.

Геометрія заточки зубила і крейцмейселя вибираються в залежності від твердості оброблюваного матеріала. Кут загострення зуба для рубання чугунка і бронзи береться 70 градусів, для сталі — 60 градусів, латуні та міді — 45, алюмінієвих сплавів — 35.

Слюсарні молотки мають квадратну або круглу форму ударної частини, яку називають бойком. Протилежний бойку кінець молотка, має форму скругленого клина, і називається носком. Його використовують при розклепуванні, кравці і т.д.

Основною характеристикою молотка є його маса. Молотки з квадратним бойком виготовляють масою 50 г і більше, з круглими — 200, 400, 500 грамів і більше. Маса молотка обирається в залежності від довжини ріжучої кромки зубила потрібно 40 г маси молотка, крейцмейселя — 80 г. Обрані молоток і зубило кладуть на верстаку в закріплені місця молоток — з правої сторони, зубило з лівої.

Рубання проводиться в лещатах, на плиті, або на наковальнику. Великі деталі обробляюють на тому місці, де вони знаходяться. Зубило тримають в лівій руці без зайвого зажиму, відстань між рукою і ударною частиною повинна складати 20…25 мм.

Молоток треба тримати правою рукою за рукоятку на відстані 15-30 мм від її кінця. В залежності від товщини метала, рубання виконують кістьовим, ліктьовим і плечовим ударом.

- Кістьовий — для виконання точних робіт.

- Ліктьовий частіше використовують.

- Плечовим ударом користуються при знятті товстого шару металу.

74. Основні види несправностей в електродвигунах і причини їх виникнення.

Всі несправності котрі можуть виникати в електродвигунах поділяються на 2 види — електричні та механічні.

До електричних несправностей належать:

- Обрив — може відбутись через механічну дію, або надмірне струмове навантаження.

- Замикання обмотки на корпус — може відбутись внаслідок пошкодження ізоляції між обмоткою та корпусом.

- Замикання між обмотками — пошкодження ізоляції між обмотками.

- Міжвиткове замикання — пошкодження ізоляції між витками.

Причиною електричних несправностей, і безпосередньо пошкодження ізоляції, є:

- перегрівання перегрів в свою чергу може виникнути через засміченість, шару пилу, високу температуру оточуючого середовища

- тертя незадовільне мащення підшипників, може виникнути внаслідок вібрацій або під час транспортування двигуна

До механічних несправностей належать:

- Тріщини в корпусі

- Тріщини в підшипникових щитах

- Відбиття кріпильних лап

- Відбиття кріпильних вушок на підшипникових щитах

- Викривлення валу

- Нерівності та вмятини на валу

- Тріщини на клемній панелі

- Збиття різьби в кріпильних деталях

та інше..

Причиною механічних несправностей можуть стати надмірні навантаження під час транспортування та вібрації в процесі експлуатації двигуна.