
- •7. Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи
- •9. Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи
- •13. Зміст болонських реформ.
- •15. Сутність ступеневої освіти в україні, мета її введення. Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- •14. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в україні в контексті вимог болонського процесу.
- •8.Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •4. Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук
- •6. Законодавчі документі про вищу освіту в Україні
- •2. Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •16. Принцип автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті болонських реформ.
- •30. Лабораторне заняття як форма організації навчання у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •22. Сутність і структура процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •24. Класифікація методів навчання у вищому навчальному закладі.
- •26. Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •27. Особливості засобів навчання у вищому навчальному закладі
- •25. Моделювання як метод наукового дослідження
- •23. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •31. Місце самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі, її види та їх характеристика
- •19. Внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розробку проблем дидактики вищої школи.
- •17. Поняття про дидактику вищої школи, її завдання та категорії.
- •40.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
- •37. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •33. Організація науково-дослідної роботи студентів як форми їх професійної підготовки
- •48.Історичний аспект тьюторського супроводу у вищих навчальних закладах Європи та Америки
- •46. Проблема класифікації виховальних відносин у педагогічній теорії
- •50. Класифікація методів виховання студентської молоді.
- •51. Методи формування свідомості особистості студента.
- •47.Технологія тьюторства як один із складників кредитно-модульної системи навчання в закладах освіти ііі-іу рівнів акредитації
- •49. Сутність індивідуально-соціалізуючого характеру тьюторства
- •34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
- •38. Нормативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. Характеристика навчальних планів, навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми
- •41. Мета та основні завдання виховання студентської молоді
- •55. Самоосвіта і професійне самовдосконалення викладача вищого навчального закладу.
- •57. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Шляхи її формування.
- •52. Методи стимулювання діяльності і поведінки студента.
- •29. Семінарське заняття як форма організації навчального процесу у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •11 .Сутність і зміст освітньо-модернізаційних процесів в україні наприкінці 90 рр XX- та початку XXI ст.
- •35. Характеристика принципів і функцій контролю та оцінки результатів навчально- пізнавальної діяльності студентів. Педагогічні вимоги до контролю.
- •43.Поняття виховальних відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми
- •39. Виховання як спеціально організований процес цілеспрямованого формування особистості студента у вищому навчальному закладі. Поняття «формування», «соціалізація», «розвиток»
- •20. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання у вищій школі.
- •53. Методи організації діяльності студента у вищому навчальному закладі.
- •58. Роль і функції куратора академічної групи.
- •56. Сутність педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу.
- •42. Закономірності виховання у вищій школі та основні принципи національного виховання молоді.
- •45. Суб'єкт-суб'єктні взаємини викладачів і студентів як основа нової парадигми вищої освіти
- •54. Форми виховної роботи у вищих навчальних закладах.
- •10. Мета підготовки фахівця у вищій школі. Мета виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці.
- •28. Лекція як основна форма організації навчання у вищій школі, методика її проведення і підготовки
- •36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
- •59. Зміст виховної роботи куратора групи з урахуванням її етапності.
- •21. Методологічні основи дидактики вищої школи. Філософія освіти
14. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в україні в контексті вимог болонського процесу.
Метою цієї Концепції є визначення пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти університетів України для забезпечення її відповідності до ключових вимог Болонської декларації та Празького комюніке.
Завдання цієї Концепції:
розробити перелік першочергових заходів, які потрібно здійснити класичним університетам України в контексті приєднання нашої держави до Болонського процесу;
запропонувати нові освітньо-професійні програми підготовки бакалавра та магістра для всіх спеціальностей, які відповідають вимогам Болонської декларації;
створити умови для реалізації єдиного підходу щодо організації навчального процесу в класичних університетах України в контексті Болонського процесу.
Наближення системи вищої освіти України до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:
1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр – магістр;
2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТS;
3.Збільшення кількостіпредметіввільноговибору студента шляхом введенняспеціалізації в рамках загальнихспеціальностей;
4. Розширеннянавчальнихдисциплін;
5. Змінаспіввідношенняміжаудиторними та позааудиторнимизаняттями;
6. Запровадженняновітніх форм викладаннядисциплін;
7. Вдосконаленнякритеріївоцінюваннязнаньстудентів;
8. Розширеннясферизастосуванняіноземноїмовипрофесійногоспрямування в навчальномупроцесі.
12. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЯ ЦІЛЕЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ.
Реалізація цілей Болонського процесу:
1. Введення двоциклічної системи навчання. Здійснюється поступовий перехід до двох освітньо-кваліфікаційних рівнів - бакалавр та магістр. Починаючи з 2006/2007 навчального року студенти всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації залучені у двоциклову систему підготовки (бакалаври–магістри).
2. Запровадження європейської системи кредитів ECTS. Загальна чисельність кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо. Разом з цим запровадження системи ECTS вимагає більшого навантаження методистів та викладацького складу кафедр ВНЗ. Введення данної системи не супроводжується в Україні приведенням до Болонських стандартів навантаження викладачів, яке на сьогодні є найбільшим в Європі.
3. Контроль якості освіти. Наказом МОН України № 563 “Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту” визначаються правові та організаційні основи визнання іноземних освітніх документів. Україна уклала 22 міжурядові міжнародні угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання. Ще 32 проекти таких угод проходять процедуру узгодження.
4. Розширення мобільності. Спостерігається тенденція до підвищення рівня внутрішньої мобільності студентів і викладачів. Спрощено переведення студентів з одного ВНЗ до іншого за рахунок трансферу та накопичення кредитів ECTS.
5. Забезпечення участі студентів. У всіх ВНЗ України створено органи студентського самоврядування, студенти представлені у складі вчених рад ВНЗ.
6. Забезпечення якості освіти. Проводяться заходи щодо адаптації національної системи із забезпечення якості до стандартів і рекомендацій для забезпечення якості в ЄПВО.