
- •7. Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи
- •9. Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи
- •13. Зміст болонських реформ.
- •15. Сутність ступеневої освіти в україні, мета її введення. Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- •14. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в україні в контексті вимог болонського процесу.
- •8.Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •4. Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук
- •6. Законодавчі документі про вищу освіту в Україні
- •2. Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •16. Принцип автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті болонських реформ.
- •30. Лабораторне заняття як форма організації навчання у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •22. Сутність і структура процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •24. Класифікація методів навчання у вищому навчальному закладі.
- •26. Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •27. Особливості засобів навчання у вищому навчальному закладі
- •25. Моделювання як метод наукового дослідження
- •23. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •31. Місце самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі, її види та їх характеристика
- •19. Внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розробку проблем дидактики вищої школи.
- •17. Поняття про дидактику вищої школи, її завдання та категорії.
- •40.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
- •37. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •33. Організація науково-дослідної роботи студентів як форми їх професійної підготовки
- •48.Історичний аспект тьюторського супроводу у вищих навчальних закладах Європи та Америки
- •46. Проблема класифікації виховальних відносин у педагогічній теорії
- •50. Класифікація методів виховання студентської молоді.
- •51. Методи формування свідомості особистості студента.
- •47.Технологія тьюторства як один із складників кредитно-модульної системи навчання в закладах освіти ііі-іу рівнів акредитації
- •49. Сутність індивідуально-соціалізуючого характеру тьюторства
- •34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
- •38. Нормативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. Характеристика навчальних планів, навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми
- •41. Мета та основні завдання виховання студентської молоді
- •55. Самоосвіта і професійне самовдосконалення викладача вищого навчального закладу.
- •57. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Шляхи її формування.
- •52. Методи стимулювання діяльності і поведінки студента.
- •29. Семінарське заняття як форма організації навчального процесу у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •11 .Сутність і зміст освітньо-модернізаційних процесів в україні наприкінці 90 рр XX- та початку XXI ст.
- •35. Характеристика принципів і функцій контролю та оцінки результатів навчально- пізнавальної діяльності студентів. Педагогічні вимоги до контролю.
- •43.Поняття виховальних відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми
- •39. Виховання як спеціально організований процес цілеспрямованого формування особистості студента у вищому навчальному закладі. Поняття «формування», «соціалізація», «розвиток»
- •20. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання у вищій школі.
- •53. Методи організації діяльності студента у вищому навчальному закладі.
- •58. Роль і функції куратора академічної групи.
- •56. Сутність педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу.
- •42. Закономірності виховання у вищій школі та основні принципи національного виховання молоді.
- •45. Суб'єкт-суб'єктні взаємини викладачів і студентів як основа нової парадигми вищої освіти
- •54. Форми виховної роботи у вищих навчальних закладах.
- •10. Мета підготовки фахівця у вищій школі. Мета виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці.
- •28. Лекція як основна форма організації навчання у вищій школі, методика її проведення і підготовки
- •36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
- •59. Зміст виховної роботи куратора групи з урахуванням її етапності.
- •21. Методологічні основи дидактики вищої школи. Філософія освіти
34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Залежно від конкретної спеціальності чи спеціалізації студентів практика може бути: навчальна, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна та інші види практики.
Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.
На молодших курсах одним із завдань практики може бути оволодіння студентами робітничою професією з числа масових спеціальностей галузі, що відповідає фаху навчання.
Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи або дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, дозбирається фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту або складання державних екзаменів.
Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною (цикловою) комісією згідно з навчальним планом.
На кожній ланці практики необхідно, щоб програми мали рекомендації щодо видів, форм, тестів перевірки рівня знань, умінь, навичок, яких студенти мають досягти. Ці вимоги об'єднуються в наскрізній програмі - основному навчально-методичному документі практики.
Зміст наскрізної програми повинен відповідати даному Положенню, наказам і рішенням колегії Міністерства освіти України щодо практики студентів, навчальному плану спеціальності і кваліфікаційній характеристиці спеціалістів. На основі цієї програми розробляються робочі програми відповідних видів практики.
Загалом наскрізна і робочі програми практики затверджуються керівником вищого навчального закладу.
За умови, коли галузеві міністерства і відомства мають вищі навчальні заклади, наскрізні (типові) програми практик за спеціальностями можуть розроблятись і затверджуватись ними.
Вищі навчальні заклади можуть розробляти, окрім наскрізної і робочих програм практики, інші методичні документи, які сприятимуть досягненню високої якості проведення практики студентів.