
- •7. Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи
- •9. Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи
- •13. Зміст болонських реформ.
- •15. Сутність ступеневої освіти в україні, мета її введення. Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- •14. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в україні в контексті вимог болонського процесу.
- •8.Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •4. Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук
- •6. Законодавчі документі про вищу освіту в Україні
- •2. Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •16. Принцип автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті болонських реформ.
- •30. Лабораторне заняття як форма організації навчання у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •22. Сутність і структура процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •24. Класифікація методів навчання у вищому навчальному закладі.
- •26. Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •27. Особливості засобів навчання у вищому навчальному закладі
- •25. Моделювання як метод наукового дослідження
- •23. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •31. Місце самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі, її види та їх характеристика
- •19. Внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розробку проблем дидактики вищої школи.
- •17. Поняття про дидактику вищої школи, її завдання та категорії.
- •40.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
- •37. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •33. Організація науково-дослідної роботи студентів як форми їх професійної підготовки
- •48.Історичний аспект тьюторського супроводу у вищих навчальних закладах Європи та Америки
- •46. Проблема класифікації виховальних відносин у педагогічній теорії
- •50. Класифікація методів виховання студентської молоді.
- •51. Методи формування свідомості особистості студента.
- •47.Технологія тьюторства як один із складників кредитно-модульної системи навчання в закладах освіти ііі-іу рівнів акредитації
- •49. Сутність індивідуально-соціалізуючого характеру тьюторства
- •34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
- •38. Нормативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. Характеристика навчальних планів, навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми
- •41. Мета та основні завдання виховання студентської молоді
- •55. Самоосвіта і професійне самовдосконалення викладача вищого навчального закладу.
- •57. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Шляхи її формування.
- •52. Методи стимулювання діяльності і поведінки студента.
- •29. Семінарське заняття як форма організації навчального процесу у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •11 .Сутність і зміст освітньо-модернізаційних процесів в україні наприкінці 90 рр XX- та початку XXI ст.
- •35. Характеристика принципів і функцій контролю та оцінки результатів навчально- пізнавальної діяльності студентів. Педагогічні вимоги до контролю.
- •43.Поняття виховальних відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми
- •39. Виховання як спеціально організований процес цілеспрямованого формування особистості студента у вищому навчальному закладі. Поняття «формування», «соціалізація», «розвиток»
- •20. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання у вищій школі.
- •53. Методи організації діяльності студента у вищому навчальному закладі.
- •58. Роль і функції куратора академічної групи.
- •56. Сутність педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу.
- •42. Закономірності виховання у вищій школі та основні принципи національного виховання молоді.
- •45. Суб'єкт-суб'єктні взаємини викладачів і студентів як основа нової парадигми вищої освіти
- •54. Форми виховної роботи у вищих навчальних закладах.
- •10. Мета підготовки фахівця у вищій школі. Мета виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці.
- •28. Лекція як основна форма організації навчання у вищій школі, методика її проведення і підготовки
- •36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
- •59. Зміст виховної роботи куратора групи з урахуванням її етапності.
- •21. Методологічні основи дидактики вищої школи. Філософія освіти
40.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
Основними напрямами виховання студентів є:
Зміст виховання — це система морально-духовних, інтелектуальних, трудових, фізичних та естетичних якостей, переконань, умінь і навичок, які спрямовані на досягнення основної мети виховання — формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Тому до основних напрямів виховання у вищій школі відносимо:
1. Національно-патріотичне виховання передбачає: · формування національної свідомості і відповідальності за долю України; · виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;· культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою та ін.); · виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.
2. Інтелектуально-духовне виховання передбачає:· засвоєння системи знань, яка сформована на основі відповідних навчальних предметів і містить перелік смислових елементів суспільного досвіду; · розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення; · виховання потреби самостійно здобувати знання і готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;· виховання здатності усвідомлювати та обстоювати особисту позицію; · формування особистісного світогляду – узагальненого розуміння всього світу в цілому.
3. Громадянсько-правове виховання передбачає:· прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина · виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;· виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;· формування політичної культури; · становлення етики міжнаціональних стосунків.
4. Морально-етичне виховання передбачає:· формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни; · формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань.
5. Екологічне виховання передбачає: · оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування; · виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство; · формування основ глобального екологічного мислення та екологічної культури; · виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності.
6. Художньо-естетичне виховання передбачає: · формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці та кращих надбаннях цивілізації;· вироблення умінь особисто примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті;· розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей і творчої діяльності.
7. Трудове виховання передбачає:· формування працелюбної особистості, яка свідомо і творчо ставиться до праці; · розвиток уміння самостійно та ефективно працювати; · формування почуття господаря та господарської відповідальності; · формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.
8. Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя передбачає: · забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів; · формування знань про роль фізичної культури в житті людини; · фізичне, духовне та психічне загартування; · виховання відповідального ставлення до власного здоров’я здорового способу життя;· профілактики захворювань, формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам створення умов для активного відпочинку студентів.