1. Андрагогіка як галузь педагогічної науки про навчання і освіту дорослих людей — одна з назв галузі педагогічної науки, що охоплює теоретичні і практичні проблеми освіти, навчання і виховання дорослих. Андрагогіка — це теорія навчання дорослих, яка виходить з того, що мета сучасного підходу до освіти полягає у сприянні розвитку та збагаченні цілісної особистості, прояву її самобутності, актуалізації її здібностей. Андрагогіка об'єднує знання про специфіку навчання дорослої людини з урахуванням її віку, освітніх та життєвих потреб, реальних можливостей, індивідуальних особливостей і досвіду, психіки і фізіології. Ця наука вивчає зміст, форми, методи та засоби організації навчання дорослих людей з метою полегшення їхнього навчання, вдоволення їхніх освітніх потреб, підвищення операціональності отриманої освіти під час вирішення життєвих проблем, досягнення індивідуальних цілей, самореалізації особистості. Концепції андрагогіки Концепція учня учні є автономними та самостійними; учителі радше скеровують учнів до їхньої власної бази знань; Роль досвіду учня учні володіють життєвим досвідом; потребують узгодження та ґрунтування навчального процесу на основі їхньої бази знань, усвідомлення цінності навчання; Готовність учня до навчання готовність навчатися є функцією потреби знати та робити щось, щоб ефективно реалізуватись у житті; Потреби у навчанні учень повинен збалансовувати відповідальність у повсякденному житті та потреби у навчанні; Мета навчання учні є цілеспрямованими і розуміють мету навчання; Мотивація учня внутрішня мотивація – почуття гідності, самоповага, визнання, кращий рівень життя; Перманентність навчаннянавчання ініціюється учнями та спрямоване на перманентність;

7. Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи

Педагогічне дослідження - це свідомий цілеспрямований по­шук шляхів удосконалення педагогічного процесу з використан­ням наукового апарату. Етапи проведення педагогічного дослідження: 1.визначення протиріччя у системі освіти. Визначення наукової проблеми і мети дослідження; 2.визначення стану розв'язання протиріч, їх причин.3. Визначення об'єкта і предмета дослідження. Формулювання педагогічної гіпотези (передбачення-припущення). Формулювання конкретних завдань відповідно до гіпотези. Визначення методики дослідження. 4.Визначення показників педагогічної діяльності. Експериментальні дослідження. Лабораторний експеримент. Масовий експеримент. 5.Завершувально-узагальнюючий.Перший етап - встановлення існуючих протиріч у практичній діяльності системи вищої освіти. Таких протиріч можна виявити багато. Між собою вони відрізняються як за змістом, так і за кількістю та вагомістю завдань, які необхідно вирішити для їх усунення. Розв'язання певного протиріччя в організації навчально-виховного процесу може бути метою дослідження. Мета дослідження визначає і спрямовує діяльність дослідни­ка, мобілізує волю і енергію на розв'язання проблеми і досягнен­ня результату. Наукова проблема - це загальне складне завдання (теоретичне або практичне), що потребує розв'язання, але шляхи, методи і можливі наслідки цього невідомі. Наукова проблема може бути сформульованою як тема дослідження. Наприклад: «Комп'ютери як засоби навчання», «Взаємозв'язок інформаційних технологій та методів навчання» тощо. Але не можна ототожнювати поняття «наукова проблема» з поняттями «наукова задача», «практична задача». Наукова проблема розв'язується тільки у процесі прове­денні експериментальних досліджень (теоретичних або практич­них) із застосуванням нових методів, засобів навчання або спеціально створених і побудованих їх комплексних структур. Для розв'язання наукової задачі, як правило, не потрібно застосовува­ти нові методи, засоби навчання, їх комплекси або проведення дос­ліджень взагалі.

5. Предмет педагогіки вищої школи, її функції та завдання

Предметом педагогіки вищої школи як однієї з педагогічних наук навчання і виховання студентів. Основні завдання цієї дис­ципліни — вивчення й аналіз соціальних та історичних характе­ристик системи вищої освіти, змісту, засобів, форм, методів на­вчання й виховання, особливостей організації самостійної на­вчальної роботи студентів, особливостей оцінювання їх пізнаваль­ної діяльності, напрямів розвитку й формування студентських колективів, системи управління різними ланками вищого на­вчального закладу. Педагогіка вищої школи виконує такі функції:

аналітичну (теоретичне вивчення, опис, аналіз педагогічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв'язків; (аналіз, узагальнення та інтерпретація і оцінка педагогічно­го досвіду);

прогностичну (забезпечення наукового обґрунтування цілей, планування педагогічного процесу, ефективного керівницт­ва освітньою політикою); проективно-конструктивну (розробка нових технологій та втілення результатів досліджень). Педагогіка вищої школи є наукою і мистецтвом. Як наука пе­дагогіка вищої школи має свій об'єкт, предмет, методи досліджен­ня та перспективи розвитку. Вона розкриває: сутність виховання студентів, як педагогічного процесу; його закони і закономірності; умови, за яких ці закони повніше проявляються; умови і способи прогнозування педагогічного процесу; структуру і механізм взає­модії елементів педагогічної системи. Завдання педагогіки вищої школи: аналіз соціально-історичних характеристик системи вищої освіти; аналіз змісту, форм і методів навчання, розвитку і виховання студентів у вищому навчальному закладі; аналіз методів контролю і оцінки успішності студентів на основі системного підходу; розробка нових технологій навчання і виховання у вищому навчальному закладі; розкриття педагогічних закономірностей формування студентів як майбутніх фахівців. До завдань, педагогіки вищої школи також входить: вивчення діалектичних взаємозв'язків об'єктивних і суб'єктивних, соціаль­них і природних факторів виховання і розвитку студентства, його потенційних і реальних можливостей; співвідношення цілей і за­собів виховання і навчання; розробка теорії та методики вихован­ня і навчання, які педагог-викладач має враховувати в свої практичній діяльності, а також критеріїв її ефективності на основі закономірностей цих процесів.