7. Аксіологічний підхід.

Аксіологія (від грец. «цінність» і «вчення») – вчення, яке з’ясовує природу і спосіб буття людських цінностей, класифікує їх, встановлює та обґрунтовує їхню ієрархію, розкриває співвідношення істинної цінностей речей та їх оцінки, виявляє критерії оцінювання і т.д. У тлумачному словнику дається дефініція аксіології - учення про природу моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв’язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини [8 с. 15]. Значення цього методологічного підходу пов’язане з тим, що зміст життєдіяльності людини визначається спрямованістю активності особистості не лише на осмислення, але й на створення матеріальних і духовних цінностей, що є складовими культури людства. Аксіологічний підхід якраз і виконує роль механізму зв’язку між практичним і пізнавальним підходами, виступаючи своєрідним мостом між теорією і практикою. Головне завдання аксіології - показати, як можлива цінність в загальній структурі буття, яке її ставлення до «фактів» реальності людського існування.

Сутність аксіологічного підходу в науковому дослідженні розкривається через механізм пізнання цінності самого предмета дослідження або розкриття ціннісних характеристик окремих його складових. В ході дослідження науковець виокремлює ціннісні аспекти для різних груп користувачів, які так чи інакше налаштовані на використання результату дослідження.

Інтенсивний розвиток аксіологічного підходу останніми десятиліттями призводить до того, що він стає органічним і необхідним компонентом осмислення стійкого соціального розвитку, проблем взаємодії пізнання і ціннісної свідомості, вивчення феноменології ціннісних систем особистості. Сьогодні, коли відбувається процес об’єднання людства у вирішенні глобальних проблем сучасності, теорія цінностей переживає своє відродження у зв’язку з новими соціальними, науково-технічними реальностями дійсності, оскільки все більшу роль у змісті світобачення, світогляду нових поколінь починають відігравати категорії вартість (як цінність), важливість та значимість [29, с. 420].

У цілому, аксіологічний підхід надає ціннісну орієнтацію вирішення різноманітних соціально обумовлених проблем, дозволяє систематизувати об’єктивні знання про генезис дійсності особистості окремо та всього суспільства. Аксіологічний підхід може використовуватися для вирішення питань, які є одвічними і не підлягають системному, комплексному, діяльнісному аналізу. Наприклад, при дослідженні відомих філософських питань сенсу життя та буття, сенсу історії, кінцевої цілі та виправдання людської діяльності, при дослідженні відносин особистості та суспільства, генезису розвитку їх відносин та багато інших.

Як не дивно, але використання аксіологічного підходу є особливо актуальним для досліджень управлінської проблематики і питань керування службовою документацією. Адже управління крізь призму мотивації, влади, комунікації, контролю невідривне від цінностей, їх ієрархії. «Ціннісне ставлення, поглиблюючись, переходить (за сприятливих умов) у ціннісні орієнтації, а ціннісні орієнтації можуть стати переконаннями особистості й характеризувати її спрямованість на краще» [16, с. 95] – стверджує А. Кирьякова. Ціннісні орієнтації є найважливішим компонентом управління, що визначає поведінку працівників і їх ставлення до управління ними. Ціннісні орієнтації – моральний і культурний стрижень особистості. За ступенем сформованості ціннісних орієнтацій можна судити про рівень розвитку особистості, її зрілості й соціальної позиції.

Цінності - це не тільки предмети, явища і їх властивості, що потрібні людям певного суспільства і окремій особистості як засоби задоволення їх потреб, а й також ідеї і спонукання у вигляді норм. А будь-який працівник в організації працює заради досягнення певних цілей: один мріє про матеріальне багатство, інший – про кар’єрне зростання тощо. У свою чергу організація як система, її керівництво також переслідує певну мету. Ціль або мета формуються на основі ціннісних орієнтацій всіх вищезазначених суб’єктів. Тому для того щоб досягти узгодження цілей організації та працівників (що призведе до ефективної роботи) необхідно дослідити ціннісні установки колективу і створити сприятливі умови для інтеграції цілей особистості, групи та всієї фірми.