2 Методи роботи над композицією.

№3

1.Паралельність в композиції.

Параллельность

Практика показывает, что не следует помещать по краям композиции формы, параллельные раме, если по смыслу не требуется соединения их с рамой, так как они почти всегда оптически воспринимаются как бы прилипшими к обрамлению картинной плоскости.

Прямолинейные формы допустимы вблизи края картины лишь в тех случаях, когда их вертикали (или горизонтали) частично перекрываются первопланным изображением. Например, в портрете Александра Борро (долгое время портрет приписывался Веласкесу) стоящая в профиль фигура с огромным выпяченным животом заключена между колонной и пилястрой, которые прямо параллельны раме картины. «И поразительно, — пишет Е. А. Кибрик, — фигура его не только становится в этих условиях комичной, но, наоборот, получается особенно величественной и мощной, а линии пилястры и колонны великолепно держат композицию, нисколько ее не разрушая».

Но данное правило находит иногда применение и в тех условиях, когда параллельность форм и рамы на переднем плане не перекрывается другими предметами. Например, в помпейских фресках мы видим параллельность колонн и пилястр в картине с колоннами и пилястрами в архитектуре. Это наглядно показывает связь реального пространства помещения с изображаемым во фреске, зрительно увеличивая иллюзорное пространство.

2. Ритм , як засіб вираження .Види ритму.

Ритм – чергування елементів в окремій послідовності . В композиції створює враження руху.

Ритм – більш складний вид повторності. Він, так, як і масштаб, має свої особливості. Це чергування елементів будівель, предметів, виробничого обладнання, що характеризує зростання або зменшення їх кількості, форми, розмірів. Ритмічні ряди утворюються чергуванням більш виразних елементів, які називають акцентами, і менш виразних (пасивних), які називають інтервалами. Ритмічні ряди можуть бути наростаючими і спадаючими контрастно або нюансно.

Ритм – (від грецьк. rhythmós – співрозмірність, стрункість) – це послідовне чергування різних сумірних елементів. Він сприяє зрозумілості, чіткості та стрункості художнього твору, робить його більш цільним і виразним. Ритм в музиці – закономірне чергування звуків в певному порядку; ритм в хореографії – поєднання певних послідовних і виразних рухів людського тіла, що утворює певний рисунок танцю. Для утворення найпростішого метричного або ритмічного ряду необхідно не менше трьох-чотирьох елементів, які утворюють неперервність ритмічного руху. Збільшення кількості елементів підсилює виразність ритму, однак, воно допустиме лише до певної межі. Необмежена їх кількість може призвести до протилежного ефекту – до нудної одноманітності.

Отже, ритм – це повторюваність елементів, форми й інтервалів між ними при наявності чітко вираженої закономірності у повторенні елементів та інтервалів. Порядок ритму може метричним, коли елементи повторюються через рівні інтервали, або ритмічним, коли повторення елементів відбувається через різні інтервали, що відповідають геометричній або будь-якій іншій прогресії. Поєднання різних ритмів утворює складні порядки

№4