7 Вопрос Поняття та види складу злочину

склад злочину як сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Для того, щоб особа могла бути притягнена до кримінальної відповідальності, необхідно установити, що її діяння (дія чи бездіяльність) має всі ознаки складу злочину, передбаченого законом. Відсутність у діях особи, складу злочину виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності.

Наукою кримінального права визначено, що склад злочину, як один із найбільш важливих інститутів, виконує функції: а) фундаментальну, б) процесуальну, в) розмежувальну, г) гарантійну.

Види складу злочину

Завдання класифікації складів злочинів полягає у виявленні загальних закономірностей їх побудови. При класифікації їх використовуються такі критерії:

а) ступінь тяжкості злочину;

б) спосіб описання ознак складів;

в) особливості їх конструкції.

1. В залежності від ступеня тяжкості склади злочинів підрозділяються на:

- основний;

- з пом’якшуючими обставинами;

- з обтяжуючими обставинами (кваліфікований, особливо кваліфікований).

а) Основний склад злочинів – це сукупність ознак суспільно-небезпечного діяння, яка характеризує природу певного злочину і яка існує у кожному випадку його вчинення. Наприклад, у ч.1. ст.115 КК передбачена відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - це основний склад убивства.

б) Склад з пом’якшуючими обставинами складається з ознак, характерних для основного складу і додатково з ознак пом’якшуючих відповідальність.

У ст. 116 КК вказана додаткова ознака – мова йде про вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, тобто передбачений склад того ж злочину, але з пом’якшуючими обставинами.

в) Склад з обтяжуючими обставинами також складається з ознак основного складу і додаткового з ознак, обтяжуючих відповідальність.

Кваліфікований - це склад злочину з обтяжуючими обставинами (кваліфікуючими ознаками), тобто такими, що обтяжують покарання і впливають на кваліфікацію. Це, наприклад, склад злочину, що описаний у ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), ч. 2 ст. 186 КК (грабіж, вчинений повторно).

2. В залежності від прийнятого законодавцем способу опису складу злочину вони підрозділяються на прості і складні.

Простий склад містить опис одного діяння, яке посягає на один певний об’єкт. Складний склад злочину – це склад, який містить опис вчинення альтернативних дій, або двох об’єктів посягань, або дві форми вини.

У складах з альтернативними діями ускладнена об’єктивна сторона. Тут закінчений злочин є тоді, коли винним вчинена хоча б одна дія. Наприклад, носіння вогнепальної зброї (ст.263 КК).

У складах з двома формами вини ускладнена суб’єктивна сторона злочину. Так, при умисному тяжкому тілесному пошкодженні, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК), слід враховувати психічне відношення суб’єкта злочину до тяжкого тілесного пошкодження (умисел) і до наступної після цього смерті потерпілого (необережність).

У складах з двома об’єктами злочинне діяння одночасно посягає на два об’єкти. Наприклад, розбій, передбачений ст. 187 КК, завдає шкоди суспільним відносинам, які визначають недоторканість як власності, так і особистості.

3. За особливостями конструкції склади злочину підрозділяються на матеріальні, формальні і відсічені.

Будь-яка, а отже, і суспільно небезпечна діяльність людини проходить ряд послідовних етапів: готування до дії, вчинення самої дії і досягнення (заподіянні) результату.

З будь-яким з цих етапів законодавець може зв’язати момент закінчення злочину. На цьому і основане підрозділяння складу злочинів на матеріальні, формальні і відсічені.

Злочини з матеріальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об'єктивної сторони. У таких складах об’єктивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом віднесені вбивство (статті 115-119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) та інші.

Злочини з формальним складом ~ це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки не є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони.

Різновидом злочинів із формальним складом визнаються так звані відсічні склади злочинів, які у зв'язку з їх підвищеною суспільною небезпекою визнаються закінченими на більш ранніх стадіях вчинення злочину: готуванні або замаху. Момент закінчення злочину у таких складах переноситься на стадію попередньої злочинної діяльності. Так, розбій (ст. 187 КК) вважається закінченим із моменту нападу, а не з моменту заволодіння майном, а бандитизм (ст. 257 КК) - з моменту організації банди. Іншими словами, закон конструює ці злочини таким чином, що вони вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.

У кримінально-правовій літературі йдеться ще й про формально-матеріальні склади злочинів. До цих складів С. Д. Шапченко відносить злочини, момент закінчення яких пов'язаний як з часом вчинення діяння, так і з часом настання передбачених у відповідній нормі наслідків. Типовим прикладом, на його думку, є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). Вважаючи зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього одним юридичним складом злочину, Шапченко С. Д. робить висновок, що це і є формально-матеріальний склад злочину: якщо в специфічну конструкцію особливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування малолітньої чи малолітнього - цей склад розглядається як формальний .