Вопрос 32.Вимагання. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність вимагання від шахрайства.

Додатковими обов'язковими об'єктами вимагання виступають: психічна та фізична недоторканність осо¬би, її особиста свобода; здоров'я.

Додатковими факультативними об'єктами злочину можуть бути: честь, гідність, право на таємни¬цю приватного життя та інші права громадян.

Предметом цього злочину може бути як майно, так і право на нього, а також будь-які дії майнового характеру.

Особливістю предмета вимагання є те, що ним може бути не тільки майно, яке на момент посягання знаходиться у потерпілого, а й майно, яке перебуває в цей момент у фактичному володінні винного (одержане ним у борг, на зберігання, для ремонту тощо).

З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома вза-ємопов'язаними діями:

1) пред'явленням майнової вимоги;

2) по¬грозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.

Погроза при вимаганні може стосуватися як самого потерпіло¬го, так і близьких його родичів.

Ознаками вимагання можуть бути чотири види погроз:

1) по¬гроза насильством;

2) погроза обмеження прав, свобод або закон¬них інтересів;

3) погроза знищенням чи пошкодженням майна;

4) погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його бли¬зькі родичі бажають зберегти в таємниці.

•Погроза насильством при вимаганні полягає у погрозі негайно або в майбутньому застосувати насильство до потерпілого або близьких його родичів.

•Погроза обмеженням прав, свобод або законних інтересів поте¬рпілого або його близьких родичів полягає у залякуванні зазначених осіб ущемленням їх прав, свобод або законних інтересів, перешко¬джанням їх реалізації.

•Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажа¬ють зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як ві¬домості, що ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (на¬приклад, повідомлення про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь її хворо¬бу) або їх розголошення є суспільно корисним (скажімо, інформа¬ція про вчинений злочин).

Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досяг¬нення винною особою поставленої мети.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка на момент йо¬го вчинення досягла 14-ти років.

Суб'єктивна сторона вимагання характеризується прямим умис¬лом. Вимагання - це корисливий злочин. При його вчиненні винний має за мету незаконно одержати чуже майно, право на нього або до¬могтися вчинення потерпілим інших дій майнового характеру.

Кваліфікованими складами вимагання є вчинення його:

1)по¬вторно

2)за попередньою змовою групою осіб,

3) службо¬вою особою з використанням свого службового становища, 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

5) з пошкодженням чи знищенням майна,

6) вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 189).

Особливо ква¬ліфікованими ознаками вимагання є:

1)поєднане з насильством, небезпеч¬ним для життя чи здоров'я особи;

2)із заподіянням майнової шко¬ди у великих (ч. З ст. 189);

3)в особливо великих розмірах,

4)із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження,

5)вчинене організованою групою (ч. 4 ст. 189).

При відмежуванні вимагання від насильницького грабежу чи розбою треба виходити з того, що при грабежі і розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати фізичне наси¬льство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або до його близьких родичів у майбу¬тньому, слід кваліфікувати як вимагання.

Якщо погроза насильством або саме насильство були застосо¬вані з метою заволодіння майном потерпілого в момент нападу, але у зв'язку з відсутністю у нього майна вимога про передачу останнього винною особою була перенесена на майбутнє, дії такої особи треба кваліфікувати залежно від характеру погроз чи наси¬льства як розбій або як замах на грабіж та за відповідною части¬ною ст. 189 (якщо наступні дії являли собою вимагання).

Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.

За способом вчинення (обман або зловживання довірою) шах¬райство має велику схожість із заподіянням майнової шкоди шля¬хом обману або зловживання довірою, відповідальність за яке пе¬редбачена ст. 192. Відрізняються ці злочини між собою головним чином тим, що при шахрайстві має місце вилучення майна із фон¬ду власника або іншого володільця, в результаті чого зменшується наявна маса такого майна, тоді як при вчиненні злочину, передба¬ченого ст. 192, винний отримує майнову вигоду шляхом викорис¬тання майна, яке лише мало ще перейти у власність тієї чи іншої особи. У останньому випадку має місце так звана непередача на¬лежного.

Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.