
- •1 Вопрос Поняття та значення кримінального права
- •2 Вопрос Задачі та принципи кримінального права
- •Вопрос 3 Структура норми кримінального права (диспозиція, санкція та їх види).
- •Вопрос 4 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
- •5 Вопрос Поняття та ознаки злочину
- •6 Вопрос Класифікація злочинів за їх тяжкістю та її значення.
- •7 Вопрос Поняття та види складу злочину
- •8 Вопрос Об’єкт злочину. Поняття, види та значення об’єктів злочину.
- •9 Вопрос Об'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •10 Вопрос Суб'єкт злочину. Поняття, види та значення суб’єкту злочину.
- •11 Вопрос Суб'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •12 Вопрос Умисел та його види: інтелектуальні та вольові ознаки. Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •13 Вопрос Необережність та її види, інтелектуальні та вольові ознаки.Відмежування злочинної самовпевненості від злочинної недбалості.
- •14 Вопрос Поняття, види та значення стадій скоєння злочину.
- •15 Вопрос Поняття співучасті в злочині та види співучасників.
- •Вопрос 16 Форми співучасті за кримінальним правом та їх значення.
- •Вопрос 17 Повторність, сукупність та рецидив злочину, їх види та значення.
- •Вопрос 18. Обставини, що виключають злочинність діяння. Відмежування необхідної оборони від крайньої необхідності.
- •Вопрос 19.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та її види.
- •Вопрос 20.Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним законом.
- •Вопрос 21. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України.
- •Вопрос 22 Загальна характеристика злочинів проти життя людини
- •Вопрос 23. Умисне вбивство та його кваліфіковані ознаки (ст.115 кк України)
- •Вопрос 24. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я людини.
- •Вопрос 25.Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкоджен¬ня, яке спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства (ст.121 кк України).
- •Вопрос 26.Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
- •Вопрос 27. Зґвалтування та кваліфіковані ознаки злочину.
- •Вопрос 28. Загальна характеристика злочинів проти власності.
- •Вопрос 29. Крадіжка. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •Вопрос 30. Грабіж. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність грабежу від розбою.
- •Вопрос 31. Розбій. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •Вопрос 32.Вимагання. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність вимагання від шахрайства.
- •Вопрос 33.Шахрайство. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •Вопрос 34.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 36.Службове підроблення. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 37.Одержання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 38 Пропозиція або давання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.
- •Вопрос 39 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 4о Контрабанда. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
Вопрос 23. Умисне вбивство та його кваліфіковані ознаки (ст.115 кк України)
Вбивством визнається умисне або необережне протиправне заподіяння смерті (позбавлення життя) іншій людині.
Протиправність заподіяння смерті відрізняє вбивство від випа¬дків правомірного позбавлення життя людини (в процесі необхід¬ної оборони, під час бою з противником тощо) або в результаті не¬винного заподіяння смерті - випадку (казусу).
Вказівка на заподіяння смерті іншій особі означає, що самогуб¬ство (замах на самогубство) не є злочином. Водночас доведення іншої особи до самогубства є злочином проти життя (ст. 120).
Вбивство є найтяжчим злочином, адже саме життя людини становить найвищу соціальну цінність. Життя є найважливішим благом, яке, у разі смерті людини, не може бути відновлено.
Безпосереднім об'єктом кожного із злочинів проти життя особи є життя людини. Кримінально-правовій охороні підлягає життя будь-якої людини, незалежно від її соціальних, демографічних і медичних показників. За кримінальним правом України, вбивством буде й позбавлення життя потерпілої особи на її прохання.
Вбивство може бути вчинено як шляхом дії (що буває в пере¬важній більшості випадків), так і шляхом бездіяльності, коли осо¬ба повинна та може запобігти смерті, але не робить цього (лікар, маючи намір позбавити життя хворого, не лікує його; мати з цією ж метою не годує немовля тощо).
Суб'єктом злочинів проти життя є осудна фізична особа, яка досягла 14-ти або 16-ти років.
Суб'єктивна сторона злочинів проти життя може характери¬зуватися: умисною виною; необережною виною; умисною чи необережною виною.
Мотив і мета, а також емоційний стан винного у ряді випадків є обов'язковими ознаками складу вбивства: вони роблять його кваліфікованим (пункти 6, 7, 8, 9, 11 ч. 2 ст. 115) або навпаки - привілейованим (ст. 116).
Склад умисного вбивства може бути простим (ч. 1 ст. 115), кваліфікованим (ч. 2 ст. 115) та привілейованим (статті 116-118).
Простим складом вбивства (ч. 1 ст. 115) є вбивство, вчинення якого не супроводжується наявністю ні обтяжуючих, ні пом'як¬шуючих обставин: вбивство в обопільній сварці чи бійці або вбив¬ство з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, тощо.
За ч. 1 ст. 115 слід кваліфікувати також вбивство із заздрості (скажімо, у зв'язку із вищим рівнем добробуту потерпілого), з боягузтва (наприклад, під загрозою власної смерті, якщо не було обставин, що виключають злочинність діяння), на прохання по¬терпілого, з жалю над ним.
У певних випадках зазначені обставини все ж можуть бути ознакою, яка не дає підстав відносити вбивство до простого. Так, вбивство з помсти у зв'язку з виконанням особою службового або громадського обов'язку необхідно визнавати кваліфікованим, а діям винного давати правову оцінку за п, 8 ч. 2 ст. 115.
Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст, 115) має міс¬це тоді, коли умисне протиправне позбавлення життя кількох осіб охоплювалось єдиним умислом (наміром) винного. Для такої ква¬ліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додат¬ково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 (на¬приклад, за п. 7 ч. 2 ст. 115 - вбивство з хуліганських мотивів).
Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115), має місце тоді, коли винний, позбавляючи потерпі¬лого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тор¬тур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких ду¬шевних переживань, глумління тощо) страждань, а також, якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи мора¬льних страждань.
Не можна кваліфікувати умисне вбивство за п. 4 ч. 2 ст. 115 на тій підставі, що винна особа в подальшому з метою приховання цього злочину знищила або розчленувала труп (п. 8 постанови).
Умисне вбивство кваліфікується як вчинене способом, небезпеч¬ним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115), за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення житгя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб вбивства, який є небез¬печним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьо¬му небезпека для життя інших людей має бути реальною.
Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полег¬шити його виконання (п. 9 ч. 2 ст. 115). Для кваліфікації умисного вбивства як такого, що вчинене з метою приховати інший злочин, не має значення чи був винний причетним до злочину, який при¬ховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією стат¬тею КК, якою передбачена відповідальність за приховуваний зло¬чин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115.
Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання іншого злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідаль¬ність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
Дії винного кваліфікуються як умисне вбивство з метою поле¬гшити вчинення іншого злочину незалежно від того, був цей зло¬чин вчинений чи ні (п. 13 постанови).
Якщо винний не був засуджений за раніше вчинене вбивство чи готування до нього, або замах на нього, ці його дії підлягають самостійній кваліфікації, а повторно вчинене вбивство кваліфіку¬ється за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК. Окремої кваліфікації потребує діяння й у випадках, коли спочатку було вчинено закінчене умисне вбив¬ство, а потім - готування до такого ж злочину чи замах на нього.
При вчиненні декількох умисних вбивств за обтяжуючих об¬ставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 КК, дії винно¬го кваліфікуються за цими пунктами та за п. 13 ч. 2 зазначеної статті з урахуванням повторності.
Під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються не тіль¬ки вбивства, кваліфіковані за ст. 115 КК 2001 р. чи статтями 93 і 94 КК 1960 р., а й убивства, відповідальність за які передбачена ін¬шими статтями КК (статті 112, 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ст. 443 КК 2001 р. чи відповідні статті КК 1960 р.).
При співучасті в убивстві така кваліфікуюча ознака цього зло¬чину, як вчинення його особою, що раніше вчинила умисне вбив¬ство, повинна враховуватися при кваліфікації дій тільки тих спів¬учасників, яких ця ознака стосується (п. 17 постанови).