Вопрос 21. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України.

При визначенні видів злочинів проти основ національної без¬пеки України слід виходити, передусім, із зазначеного вище Закону, згідно з яким загроза національній безпеці України може здійснюватися у різних сферах. Залежно від цього розрізняють злочини:

1)проти основ національної безпеки у політичній сфері: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110); по¬сягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112);

2)проти основ національної безпеки в інформаційній, еконо¬мічній, науково-технологічній і воєнній сферах: державна зрада (ст. 111), шпигунство (ст. 114);

3)проти основ національної безпеки в економічній, екологічній і воєнній сферах: диверсія (ст. 113).

Родовим об'єктом злочинів проти основ національної безпеки України є національна безпека України в різних її сферах, а основ¬ним безпосереднім об'єктом кожного окремого злочину - націона¬льна безпека у тій чи іншій її сфері. Додатковим безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 112, може бути життя люди¬ни, а диверсії (ст. 1 13) - життя і здоров'я особи, власність, навко¬лишнє середовище.

З об'єктивної сторони розглядувані злочини характеризують¬ся переважно суспільно небезпечними діями. Час і обстановка вчинення злочину є обов'язковими ознаками лише однієї із форм державної зради: перехід на бік ворога може бути вчинений тільки в умовах воєнного стану або у період збройного конфлікту.

Суб'єктами злочинів проти основ національної безпеки Украї¬ни є осудні особи, які досягли 16-річного віку (суб'єктом злочину, передбаченого ст. 112,- 14-річного).

Спеціальний суб'єкт є ознакою лише двох складів злочинів проти основ національної безпеки України: у злочині, передбаче¬ному ст. 111,- це тільки громадянин України, а у злочині, перед¬баченому ст. 114,- тільки іноземний громадянин або особа без громадянства. Кваліфікуючою ознакою злочинів, передбачених статтями 109 і 110 КК, є вчинення їх спеціальним суб'єктом - представником влади.

З суб'єктивної сторони злочини проти основ національної безпеки України характеризуються лише прямим умислом. Пере¬важна більшість із них вчинюється з метою ослабити державу, передбачає намір знизити економічний, науково-технічний, війсь¬ковий тощо потенціал України.

Мотиви не є обов'язковими ознаками злочинів проти основ на¬ціональної безпеки України. Вони можуть бути різними і мають кримінально-правове значення переважно як обставини, які пом'як¬шують чи обтяжують покарання (статті 66 і 67 КК). Винятком є зло¬чин, передбачений ст. 112: мотивом посягання на життя державно¬го чи громадського діяча є бажання припинити діяльність певної особи як державного чи громадського діяча або помста за таку діяльність.

На підставі вищезазначеного злочини проти основ національ¬ної безпеки України можна визначити як передбачені КК су¬спільно небезпечні діяння, що спричинюють істотну шкоду безпеці держави і суспільства у різних її сферах та пов'язаним з нею життєво важливим інтересам особи або загрожують спричи¬ненням такої шкоди.