
- •1 Вопрос Поняття та значення кримінального права
- •2 Вопрос Задачі та принципи кримінального права
- •Вопрос 3 Структура норми кримінального права (диспозиція, санкція та їх види).
- •Вопрос 4 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
- •5 Вопрос Поняття та ознаки злочину
- •6 Вопрос Класифікація злочинів за їх тяжкістю та її значення.
- •7 Вопрос Поняття та види складу злочину
- •8 Вопрос Об’єкт злочину. Поняття, види та значення об’єктів злочину.
- •9 Вопрос Об'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •10 Вопрос Суб'єкт злочину. Поняття, види та значення суб’єкту злочину.
- •11 Вопрос Суб'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •12 Вопрос Умисел та його види: інтелектуальні та вольові ознаки. Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •13 Вопрос Необережність та її види, інтелектуальні та вольові ознаки.Відмежування злочинної самовпевненості від злочинної недбалості.
- •14 Вопрос Поняття, види та значення стадій скоєння злочину.
- •15 Вопрос Поняття співучасті в злочині та види співучасників.
- •Вопрос 16 Форми співучасті за кримінальним правом та їх значення.
- •Вопрос 17 Повторність, сукупність та рецидив злочину, їх види та значення.
- •Вопрос 18. Обставини, що виключають злочинність діяння. Відмежування необхідної оборони від крайньої необхідності.
- •Вопрос 19.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та її види.
- •Вопрос 20.Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним законом.
- •Вопрос 21. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України.
- •Вопрос 22 Загальна характеристика злочинів проти життя людини
- •Вопрос 23. Умисне вбивство та його кваліфіковані ознаки (ст.115 кк України)
- •Вопрос 24. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я людини.
- •Вопрос 25.Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкоджен¬ня, яке спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства (ст.121 кк України).
- •Вопрос 26.Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
- •Вопрос 27. Зґвалтування та кваліфіковані ознаки злочину.
- •Вопрос 28. Загальна характеристика злочинів проти власності.
- •Вопрос 29. Крадіжка. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •Вопрос 30. Грабіж. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність грабежу від розбою.
- •Вопрос 31. Розбій. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •Вопрос 32.Вимагання. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність вимагання від шахрайства.
- •Вопрос 33.Шахрайство. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •Вопрос 34.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 36.Службове підроблення. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 37.Одержання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 38 Пропозиція або давання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.
- •Вопрос 39 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 4о Контрабанда. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
2 Вопрос Задачі та принципи кримінального права
Перед кримінальним правом стоять певні завдання та здійснення певних функцій.
Основною функцією кримінального законодавства є, безумовно, охоронна функція. Вона пов’язана з предметом та завданнями кримінального законодавства, бо відповідно в ч.1 ст.1 КК вказані об’єкти, що охороняються Кримінальним кодексом.
В ч.1 ст.1 КК України прямо вказується також на запобіжну (превентивну) функцію кримінального закону, яка тісно пов’язана також з методом законодавчого регулювання, оскільки встановлюючи, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що вчинюють злочин, законодавець тим самим спрямовує громадян на відмову від вчинення таких діянь.
Деякі норми Кримінального кодексу виконують регулятивну функцію. Це такі норми, які вказують на обставини, що виключають злочинність діяння (необхідна оборона, крайня необхідність, фізичний або психічний примус і т.ін.), норми про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання, погашення та зняття судимості тощо.
Завдання поставлені перед кримінальним правом повинні розв’язуватись на підставі його принципів. Принципи кримінального права - це вихідні, керівні ідеї, закріплені законом або прямо із нього витікають, на яких базується кримінальне право в цілому.
Зміст принципів та їх перелік в кримінальному праві не однозначний. По розподілу принципів існує три точки зору.
1.Розподіляють принципи на:а) загальні, ще їх називають конституційні; б) міжгалузеві.
Сфера суспільних відносин, пов’язаних із злочином та відповідальністю за нього, регулюються кримінальним правом, кримінально-процесуальним правом та кримінально-виконавчим правом; в) спеціальні (галузеві) притаманні лише кримінальному праву.
2.Розподіляють на:
а) загально правові (основні) випливають з Конституції, а також вказують, що більшою чи меншою мірою вони характерні і для окремих галузей права. До того ж, деякі з них мають своє спеціальне призначення і конкретний зміст в кримінальному праві (законність, справедливість, гуманізм). Тобто включають їх одночасно і до спеціальних принципів але з кримінально правовим змістом.
б) спеціальні принципи кримінального права, де крім вищезгаданих відносять: принцип особистої відповідальності за наявності вини, принцип невідворотності кримінальної відповідальності, принцип економії кримінальної репресії, а принцип справедливості визначається як індивідуалізація відповідальності.
3. Третя точка зору теж не однозначно трактується. Науковці, які відстоюють цю позицію вказують, що демократизм, законність, гуманізм, справедливість, це не тільки не принципи права, а взагалі найбільш поширені суспільно-філософські категорії. До права вони мають таке ж відношення, як і до економіки, політики та всіх інших сфер суспільного співжиття.
Тому, що ці категорії повинні діяти у суспільстві обов’язково, інакше хіба може іти мова про побудову правової держави, це також стосується рівності громадян перед законом.
До принципів відносять:
1.Принцип законодавчого визначення злочину 2.Принцип особистої відповідальності;3.Принцип винної відповідальності (ч.2.ст.2 КК);4.Принцип суб’єктивної осудності;5.Принцип повної відповідальності;6.Принциппереваги пом’якшуючих відповідальність обставин;7.Принцип більшості караності групового злочину; 8.Принцип повного відшкодування заподіяної шкоди;9.Принцип відповідності покарання тяжкості вчиненого злочину;10.Принцип економії кримінальної репресії.
За новим кримінальним кодексом деякі інші автори висловлюють подібну точку зору , вказуючи на те, що кримінальному праву притаманні певні принципи. У якості найважливіших вказуються: відповідальність лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин; відповідальність за наявності вини; особистий характер відповідальності; індивідуалізація кримінальної відповідальності та покарання.
Необхідно погодитись з третьою точкою зору. Більшість принципів мають, як правило, свої аналоги в інших галузях права і перестають бути спеціальними ). Практика застосування кримінального права, кримінально правова теорія дозволяє виділити слідуючі принципи кримінального права зупинимося на деяких із них: принцип законності, принцип винної відповідальності, принцип особистої відповідальності, принцип невідповідальності кримінальної відповідальності, принцип індивідуалізації відповідальності, принцип гуманізму.
Принцип законності - конституційний принцип Конституції України вказується, що: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».. До кримінальної відповідальності може бути притягнута лише особа, яка вчинила заборонене законом суспільно небезпечне діяння.
Принцип винної відповідальності. Конституційний принцип (ст.62 Конституції України). Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчинені злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечне діяння (ч.2.ст.2 КК).Ні одне діяння, вчинене невинно, які б тяжкі наслідки воно не спричинило, не може розглядатись як злочин.
Принцип винної відповідальності повністю відхиляє об’єктивно ставити у вину, тобто відповідальність за настання наслідків без наявності вини (ст. 23 КК).
Принцип особистої відповідальності. До кримінальної відповідальності може бути притягнута лише фізична особа, що вчинила злочин. Ця відповідальність не може перекладатись на інших осіб (наприклад, родичів). Кримінальне право України виключає кримінальну відповідальність юридичних осіб.
Принцип індивідуалізації відповідальності - ч.2 ст.61 КУ вказує, що: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер». Визначення міри відповідальності та покарання особи, повинно бути із урахуванням обставин вчиненого злочину та особи винного. За наявності обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин (ст. 65 КК).
Принцип невідворотності відповідальності тісно пов’язаний з попередніми принципами, полягає в тому, що кожна особа яка вчинила заборонене законом суспільно небезпечне діяння, повинна понести кримінальну відповідальність. Але вона не може бути двічі притягнута до кримінальної відповідальності за один злочин (ч.1 ст.61 Конституції України), ч.3 ст.2 КК.
Принцип гуманізму. В КУ вказується: «Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню». Цей принцип пов’язаний з піклуванням і повагою до людської гідності, лише до особи яка вчинила злочин. А по відношенню до потерпілого він повністю відсутній, також це стосується і держава у особі правоохоронних органів коли витрачаються величезні кошти на розслідування, їх ніхто не відшкодовує.