
- •1 Вопрос Поняття та значення кримінального права
- •2 Вопрос Задачі та принципи кримінального права
- •Вопрос 3 Структура норми кримінального права (диспозиція, санкція та їх види).
- •Вопрос 4 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
- •5 Вопрос Поняття та ознаки злочину
- •6 Вопрос Класифікація злочинів за їх тяжкістю та її значення.
- •7 Вопрос Поняття та види складу злочину
- •8 Вопрос Об’єкт злочину. Поняття, види та значення об’єктів злочину.
- •9 Вопрос Об'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •10 Вопрос Суб'єкт злочину. Поняття, види та значення суб’єкту злочину.
- •11 Вопрос Суб'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •12 Вопрос Умисел та його види: інтелектуальні та вольові ознаки. Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •13 Вопрос Необережність та її види, інтелектуальні та вольові ознаки.Відмежування злочинної самовпевненості від злочинної недбалості.
- •14 Вопрос Поняття, види та значення стадій скоєння злочину.
- •15 Вопрос Поняття співучасті в злочині та види співучасників.
- •Вопрос 16 Форми співучасті за кримінальним правом та їх значення.
- •Вопрос 17 Повторність, сукупність та рецидив злочину, їх види та значення.
- •Вопрос 18. Обставини, що виключають злочинність діяння. Відмежування необхідної оборони від крайньої необхідності.
- •Вопрос 19.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та її види.
- •Вопрос 20.Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним законом.
- •Вопрос 21. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України.
- •Вопрос 22 Загальна характеристика злочинів проти життя людини
- •Вопрос 23. Умисне вбивство та його кваліфіковані ознаки (ст.115 кк України)
- •Вопрос 24. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я людини.
- •Вопрос 25.Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкоджен¬ня, яке спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства (ст.121 кк України).
- •Вопрос 26.Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
- •Вопрос 27. Зґвалтування та кваліфіковані ознаки злочину.
- •Вопрос 28. Загальна характеристика злочинів проти власності.
- •Вопрос 29. Крадіжка. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •Вопрос 30. Грабіж. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність грабежу від розбою.
- •Вопрос 31. Розбій. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •Вопрос 32.Вимагання. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність вимагання від шахрайства.
- •Вопрос 33.Шахрайство. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •Вопрос 34.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 36.Службове підроблення. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 37.Одержання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 38 Пропозиція або давання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.
- •Вопрос 39 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 4о Контрабанда. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
15 Вопрос Поняття співучасті в злочині та види співучасників.
співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Законодавче визначення поняття «співучасть» включає в себе такі ознаки:
1) наявність двох чи більше суб’єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного і того умисного злочину; 2) спільність їх участі у злочині; 3) умисний спільний характер діяльності співучасників.
Головною рисою спільності дій (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності з вчинення злочину. Вони діють разом, вносячи кожний свій внесок у вчинення злочину. Дії (бездіяльність) кожного співучасника за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення злочинних дій (бездіяльності) іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного злочинного результату. Прагнення досягти різних злочинних результатів є підставою для невизнання співучастю у злочині участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання.
Співучасть можлива на всіх стадіях умисного злочину - готування, замаху, безпосереднього виконання об’єктивної сторони злочину (як приєднання до злочинної діяльності), а також закінченого злочину. Співучасть на стадії закінченого злочину можлива у єдиному випадку: коли пособник, відповідно до попередньої домовленості з іншими співучасниками, починає діяти після вчинення злочину. При цьому його дії спрямовуються на переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, на придбання чи збут таких предметів, інше приховування злочину. Попередня домовленість про вчинення таких дій є не лише юридичною підставою для визнання зазначених дій пособництвом, але й ознакою, яка відмежовує співучасть у вигляді такого пособництва від причетності до злочину.
Стаття 27 КК містить положення, в яких: а) встановлюються окремі види співучасників (ч.1); б) визначаються специфічні ознаки кожного виду співучасників (ч. 2-5); в) вказуються окремі різновиди поведінки особи, яка хоч і перебуває у певному зв’язку з злочином, вчиненим (вчинюваним) іншою особою, але співучастю у цьому злочині не є (ч. 6-7).
За своїм кримінально-правовим змістом положення ч.ч. 1-5 ст. 27 КК є універсальними, тобто поширюється на всі різновиди співучасті, передбачені КК.
Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб’єктами злочину, вчинила конкретний злочин.
Ознаками такої особи, відповідно до ч.2 ст.27 КК, є такі: 1) вона є суб’єктом злочину; 2) вчинила злочин, передбачений КК; 3) вчинила такий злочин у співучасті з іншими суб’єктами злочину.
Організатором злочину є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій: І) організувала вчинення злочину (злочинів); 2) керувала підготовкою злочину (злочинів) або його (їх) вчиненням; 3) утворила організовану групу чи злочинну організацію; 4) керувала організованою групою чи злочинною організацією; 5) забезпечувала фінансування організованої групи чи злочинної організації; 6) організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч.3 ст.27 КК).
Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину (ч.4 ст.27 КК). Схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити злочин. Оскільки у законі йдеться про схиляння «іншого співучасника», то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення злочину особи, яка може бути суб'єктом злочину. Схиляння ж до вчинення злочину, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому розумінні. У разі вчинення останньою суспільно небезпечного діяння відповідальність за його скоєння як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного злочинного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, що є характерною для співучасті.
Пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками: 1) порадами чи вказівками; 2) наданням засобів чи знарядь; 3) усуненням перешкод, - а так само особа, яка заздалегідь обіцяла: 4) переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом; 5) придбати чи збути такі предмети; 6) іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч.5 ст.27 КК).
Передбачений у ч.ч. 1-5 ст. 27 поділ співучасників на види дозволяє визначити видовий суб’єктивний склад співучасників в межах окремих форм співучасті. Такий суб’єктивний склад обумовлений перш за все характером взаємодії між окремими співучасниками при вчиненні ними злочину. Для кожної форми співучасті він різний. В цьому плані можна зазначити наступне.
1) Для співучасті з розподілом ролей характерне поєднання діянь співучасників різних видів. Як правило, це поєднання діяння виконавця (співвиконавців) злочину з діянням принаймні ще одного співучасника, який виступає організатором, підбурювачем чи пособником. В окремих виняткових випадках – на стадії готування до злочину – може мати місце поєднання діянь співучасників, жоден з яких не є виконавцем (співвиконавцем) злочину; прикладом одного з таких випадків є досягнення угоди між замовником умисного вбивства і посередником, коли конкретний виконавець такого вбивства ще не визначений.
2) для співвиконавства як окремої форми співучасті характерне поєднання діянь співучасників одного і того ж виду – в даному разі співвиконавців злочину. При цьому діяння кожного із співвиконавців можуть як співпадати за своїм змістом, так і відрізнятись одне від одного.
3) для так званої співучасті особливого роду – вчинення злочину організованою групою (ч.3 ст.28) та злочинною організацією (ч.4 ст.28) характерне поєднання діянь співучасників двох специфічних видів – організатора організованої групи чи злочинної організації та інших учасників цих організованих злочинних угрупувань. Організатор організованої групи чи злочинної організації прямо передбачений ч.3 ст.27, про інших учасників цих угрупувань йдеться у ч.2 ст.30. При цьому за змістом ч.2 ст.30 поділ інших учасників організованої групи чи злочинної організації на виконавця (співвиконавців), підбурювачів і пособників не відбувається, вони несуть кримінальну відповідальність «незалежно від тієї ролі», яку виконували при вчиненні злочину в складі зазначених угрупувань.
4) в окремих випадках при вчиненні злочину у співучасті може мати місце поєднання елементів співвиконавства і співучасті з розподілом ролей. В цьому разі серед співучасників злочину є принаймні два співвиконавці і принаймні один співучасник іншого виду. В цілому злочин в таких випадках вважається вчиненим у співучасті з розподілом ролей.
5) в окремих випадках при вчиненні злочину у співучасті може мати місце поєднання таких форм співучасті, як співучасть особливого роду і співучасть з розподілом ролей (наприклад, вчинення організованою групою умисного вбивства на замовлення).