
- •1 Вопрос Поняття та значення кримінального права
- •2 Вопрос Задачі та принципи кримінального права
- •Вопрос 3 Структура норми кримінального права (диспозиція, санкція та їх види).
- •Вопрос 4 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі.
- •5 Вопрос Поняття та ознаки злочину
- •6 Вопрос Класифікація злочинів за їх тяжкістю та її значення.
- •7 Вопрос Поняття та види складу злочину
- •8 Вопрос Об’єкт злочину. Поняття, види та значення об’єктів злочину.
- •9 Вопрос Об'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •10 Вопрос Суб'єкт злочину. Поняття, види та значення суб’єкту злочину.
- •11 Вопрос Суб'єктивна сторона злочину. Поняття, види та її значення.
- •12 Вопрос Умисел та його види: інтелектуальні та вольові ознаки. Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •13 Вопрос Необережність та її види, інтелектуальні та вольові ознаки.Відмежування злочинної самовпевненості від злочинної недбалості.
- •14 Вопрос Поняття, види та значення стадій скоєння злочину.
- •15 Вопрос Поняття співучасті в злочині та види співучасників.
- •Вопрос 16 Форми співучасті за кримінальним правом та їх значення.
- •Вопрос 17 Повторність, сукупність та рецидив злочину, їх види та значення.
- •Вопрос 18. Обставини, що виключають злочинність діяння. Відмежування необхідної оборони від крайньої необхідності.
- •Вопрос 19.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та її види.
- •Вопрос 20.Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним законом.
- •Вопрос 21. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України.
- •Вопрос 22 Загальна характеристика злочинів проти життя людини
- •Вопрос 23. Умисне вбивство та його кваліфіковані ознаки (ст.115 кк України)
- •Вопрос 24. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я людини.
- •Вопрос 25.Умисне тяжке тілесне ушкодження. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкоджен¬ня, яке спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства (ст.121 кк України).
- •Вопрос 26.Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
- •Вопрос 27. Зґвалтування та кваліфіковані ознаки злочину.
- •Вопрос 28. Загальна характеристика злочинів проти власності.
- •Вопрос 29. Крадіжка. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •Вопрос 30. Грабіж. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність грабежу від розбою.
- •Вопрос 31. Розбій. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •Вопрос 32.Вимагання. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність вимагання від шахрайства.
- •Вопрос 33.Шахрайство. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •Вопрос 34.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 36.Службове підроблення. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 37.Одержання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 38 Пропозиція або давання хабара. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара.
- •Вопрос 39 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
- •Вопрос 4о Контрабанда. Поняття, склад та кваліфіковані ознаки.
1 Вопрос Поняття та значення кримінального права
Кримінальне право - це сукупність правових норм, встановлених вищим органом державної влади України, що
визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб винних у їх вчинені, а також умови звільнення від кримінальної відповідальності та покарання і його відбування.
Кримінальне право є однією із галузей права України. Тому, йому притаманні ознаки властиві праву в цілому, так і специфічні. Відмінність від інших галузей права полягає у наявності свого предмету, методу та завдань правового регулювання.
Предмет кримінального законодавства безпосередньо пов’язаний із завданнями Кримінального кодексу України. Предметом регулювання кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням злочину. Коло відносин, що регулюються кримінальним правом можна розподілити на три основні різновиди, які у своїй сукупності утворюють предмет кримінально-правового регулювання. Перший вид – охоронні кримінально-правові відносини. Виникнення їх пов’язане з вчиненням злочину.
Другий вид відносин, є суспільні відносини, пов’язані з утриманням морально нестійких осіб від вчинення злочину шляхом погрози покарання. Кримінально-правова заборона покладає обов’язок на невизначене коло осіб утриматись від вчинення злочину. Порушення цієї заборони передбачає застосування покарання до особи винної у вчинені злочину.
Третій різновид суспільних відносин, що входять в предмет кримінального права, регулюються кримінально-правовими нормами, якими надається право громадянам заподіяти шкоду під час захисту від суспільно-небезпечних посягань, при затриманні злочинця та крайньої необхідності. Ці правовідносини, слід вважати регулятивними кримінально-правовими відносинами, на відміну від охоронних, тому-що вони складаються на підставі регулятивних норм і регулюють правомірну поведінку особи, одночасно вони є суспільно корисними.
Особливості будь-яких суспільних відносин визначаються особливостями їх учасників, а також колом прав та обов’язків цих учасників.
Учасниками кримінально-правових відносин є, з одного боку, особа, яка вчинила злочин, а, з іншого - держава, що виступає в особі уповноважених на те органів (це, зокрема, органи дізнання, досудового слідства, прокуратури, суд). Зазначені органи мають право і зобов’язані притягнути особу до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин і застосувати до неї покарання чи вжити інші кримінально-правові заходи. Особа, яка вчинила злочин, зобов’язана понести покарання та інші обмеження, пов’язані з кримінальною відповідальністю, і має право вимагати, щоб її відповідальність повністю відповідала положенням кримінального закону. Вирішення викладених вище завдань здійснюється застосуванням специфічного для кримінального права методу правового регулювання.
Суспільні відносини, що регулюються кримінальним правом суттєво відрізняються від суспільних відносин, які регулюються іншими галузями права. Кримінальне право регулює виключно суспільні відносини спрямовані на охорону суспільства, особи, прав і свобод громадян від злочинних посягань.
Метод правового регулювання, що притаманний тільки кримінальному праву, полягає у визначенні того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ч.2 ст.1 КК).
Тобто, метод правового регулювання кримінального права має дві складові: а) визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і б) які покарання застосовуються до осіб, що вчинили злочини.
Саме метод правового регулювання найбільш повно відрізняє кримінальне право від інших галузей законодавства.
Якщо завдання, а також предмети охорони та регулювання багато в чому можуть збігатися з іншими галузями законодавства, то метод кримінального права ні за яких підстав не може бути використаний іншою галуззю. Норми конституційного права, цивільного права, адміністративного права, кримінального процесу тощо не визначають і не можуть визначати того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Норми кримінального права не тільки визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, а й підставу кримінальної відповідальності, принципи чинності кримінального закону в часі, просторі і щодо кола осіб, підстави й умови, за яких особа, що вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх тощо.
Однак сутність кримінального права та особливості його методу правового регулювання проявляються саме через сукупність норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Поняття кримінального права використовується у чотирьох значеннях: 1) галузь законодавства, 2) галузь права, 3) різновид юридичної науки, 4) навчальна дисципліна.
Базовою категорією виступає кримінальне право як галузь законодавства, оскільки поняття кримінального права, як галузі права, як науки і як навчальної дисципліни базуються на одній нормативно-правовій базі – чинному кримінальному законодавстві України.
Аналіз предмету, методу та завдань кримінально-правового регулювання дозволяє сформулювати поняття кримінального права.
1)являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві. Вони є норми загальнообов’язкової нормативності;2) ці норми встановлюються лише вищими органами законодавчої влади;
3)має свій предмет і метод правового регулювання.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить кримінальний кодекс.