
- •2.Порядок реєстрації комерційного банку
- •3.Ліцензування банківської діяльності
- •4. Організаційна структура банку та управління ним.
- •5. Загальна характеристика банківських ресурсів
- •8. Залучення ресурсів на міжбанківському ринку
- •9. Ведення рахунків клієнтів
- •10. Безготівкові міжгосподарські розрахунки
- •11. Міжбанківські розрахунки
- •17. Форми забезпечення повернення банківських позичок
- •18. Кредитний ризик: визначення і мінімізація втрат
- •20. Процес банківського кредитування
- •21. Особливості механізму надання та погашення окремих видів кредиту
- •22. Характеристика та види векселів
- •23. Кредити під заставу векселів
- •24. Авалювання та акцептування векселів
- •27. Зберігання банками векселів клієнтів
- •31. Професійна діяльність банків на ринку цінних паперів
- •32. Інвестиції: поняття та структура
- •33. Економічна сутність та форми інвестицій
- •34. Основи правового регулювання інвестиційної діяльності в україні
- •35. Місце банків у інвестиційній активності суспільства
- •36. Інвестування шляхом кредитування
- •37. Ефективність реальних інвестицій
- •38. Особливості здійснення банківських інвестицій у нерухомість
- •39. Ведення валютних рахунків клієнтів
- •40. Операції з міжнародних торговельних розрахунків
- •41. Операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку
- •42. Операції із залучення та розміщення валютних коштів
- •43. Лізингові операції
- •44. Банківські гарантії та поручительства
- •45. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги
- •46. Факторинг та форфейтинг
- •47. Фінансовий інжиніринг
- •48. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності
- •49. Прибутковість банку
24. Авалювання та акцептування векселів
Аваль — це вексельна гарантія, внаслідок якої особа, що вчинила цю гарантію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов'язаннями якоїсь із зобов'язаних за векселем осіб (векселедавця, акцептанта, індосанта). Аваліст є боржником «другої»черги, тобто він відповідатиме за зобов'язаннями по векселю у разі невиконання зобов'язань особою, за яку він виданий.Банк, що здійснив авалювання векселів, зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він видав аваль. У світовій практиці значного поширення набули акцентні операції комерційних банків. Їх суть полягає в тому, що банк гарантує оплату своїм клієнтам поставленої продукції шляхом акцептування замість нього переказного векселя. Банківські акцепти є досить ліквідними і можуть виступати як міжнародний платіжний засіб. Особливістю цієї операції є те, що акцептний кредит видається за боржника за векселем.
25. Інкасування векселів
Комерційні банки можуть виконувати доручення своїх клієнтів-векселедержателів, беручи на себе відповідальність за подання векселів і супровідних комерційних документів у строк платнику та одержання належних платежів. Ця послуга називається інкасуванням векселів. В інкасовій операції беруть участь п’ять учасників: векселедержатель, який дає доручення інкасувати вексель (принципал, комітент); банк, якому дано доручення здійснити інкасування векселя (ремітент); банк, який бере участь в інкасуванні, але не є банком ремітентом (інкасуючий банк); платник за векселем; інкасуючий банк, який здійснює пред’явлення векселів платнику (пред’являючий банк). Здійснюючи інкасування, банк не бере на себе жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку, юридичне значення будь-яких документів, так само як і за загальні та/або окремі умови, вказані в документах. Банк також не несе жодної відповідальності за відповідність даних, що зазначені в дорученні на інкасування, умовам договору між принципалом і платником. Він не відповідає за неплатоспроможність, недбалість, неправомірну поведінку, помилку або невиконання іншого банку чи платника, або ж нотаріуса при протесті, а також за затримку, втрату або знищення документів під час їх пересилання або під час їх перебування у володінні інших осіб. Векселедержатель звертається в банк із заявою, в якій міститься прохання про інкасування векселів зі свого портфеля. До заяви додаються примірники векселів, котрі виставляються для інкасування, по дві ксерокопії кожного векселя, реєстр векселів. Працівник банку, що приймає документи для розгляду, видає клієнтові розписку про їх отримання. Банки, приймаючи векселі для інкасування, висувають вимогу про наявність у місці оплати банківських установ. Як правило, банки відмовляються від інкасування неакцептованих переказних векселів, а також недоміцільованих векселів. Між сторонами укладається договір, в якому деталізуються всі умови здійснення операції. Привабливість інкасової операції для банку полягає не лише у вилученні комісійної винагороди, а й в отриманні у тимчасове розпорядження ресурсів, які можна використати для своїх активних операцій.
26. Оплата векселів за дорученням клієнта
Доміциляція векселя — це доручення оплатити векселі в особливому місці платежу, яке відрізняється від місцезнаходження (доміциль) особи, котра зазначена як платник за векселем. Відповідно, вексель, що підлягає оплаті в місці доміциляції, називається доміцильованим. Ті векселі, оплата яких повинна здійснитися за місцезнаходженням платника, вважаються недоміцильованими, а особа, призначена для оплати таких векселів, є особливим платником. Натомість особа, призначена для оплати векселів поза місцезнаходженням платників, виступає в ролі доміциліата. Уповноваження на оплату векселя дає векселедавець простого чи переказного векселя (або акцептант переказного векселя). Коли в тексті векселя доміциліата не визначено, його може назначити трасат при акцептуванні або векселедавець при представленні векселя до платежу. Якщо ж останні не вказують доміциліата, то вважається, що оплату векселя вони здійснять самі.