10. Безготівкові міжгосподарські розрахунки

Залежно від форми грошей грошові розрахунки поділяють на: * готівкові; * безготівкові. Організаційно безготівкові розрахунки поділяються на: * міжгосподарські; *міжбанківські. Виокремлюють кілька принципів безготівкових міжгосподарських розрахунків: 1) підприємства всіх форм власності зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків, за винятком невеликих за розміром залишків коштів у касі; 2) підприємства мають право вибору банку для розрахунково-касового обслуговування; 3) підприємства самостійно розпоряджаються коштами, які знаходяться на їх рахунках. Без згоди власника рахунку стягнення коштів з рахунку можливе тільки за рішенням суду та в інших випадках, встановлених законодавством; 4) суб'єкти господарювання самостійно обирають форму розрахунків, виходячи з чинних нормативних актів. У практиці здійснення безготівкових розрахунків беруть участь фінансові та комерційні документи. Фінансові документи бувають розрахунковими та платіжними. Розрахунковий документ містить доручення або вимогу до банку про перерахування чи зарахування зазначеної суми коштів. Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так і при іногородніх розрахунках, а також у розрахунках за товарними і нетоварними платежами: *за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо); * у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі; *для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, встановленого чинним законодавством; *для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; * для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; *в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законодавства. Розрахунки чеками Розрахунковий чек — це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодавця (платника) на рахунок чекодерзісателя (отримувача коштів). акредитива частково за рахунок власних коштів і кредиту банку Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресованим. Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постачальника. Вони бувають: • покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані); • відзивні і безвідзивні. Розрахунки, основані на заліку взаємних вимог При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і постачальником, і покупцем різних видів товарів чи послуг. За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахунків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо). Перевага подібних розрахунків полягає в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів. Розрахунки по сальдо між двома госпорганами проводяться на основі угоди. Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають у тому, що їх учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи надані послуги не в банк, а один одному. Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні строку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шляхом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів. Розрахунки векселями Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів (детальніше дане питання розглядається в темі 4).