1.Види та операції комерційних банків У широкому розумінні комерційний банк - - це будь-який банк, що функціонує на другому після центрального банку рівні банківської системи. У вузькому розумінні комерційний банк --це банк, що виконує певний набір базових банківських операцій, єдиною метою якого є одержання максимального прибутку. За формою власності: 1) державні; 2) приватні; 3) кооперативні. Згідно із законодавством України державним банком є банк, 100% статутного капіталу якого належить державі. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативний банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку повинна бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. II. За масштабами операцій: 1) роздрібні (акумулюють кошти багатьох клієнтів, невеликі за обсягом. Таким банкам потрібна розвинута інфраструктура); 2) оптові (обслуговують незначну кількість великих клієнтів, необхідні для цього ресурси вони залучають на фінансовому ринку). III. За територіальним охопленням: 1) міжрегіональні; 2) регіональні (здійснюють діяльність на території одного регіону); 3) банки, що ведуть діяльність у національному масштабі. IV. За колом виконуваних операцій: 1) спеціалізовані; 2) універсальні. Банки в Україні можуть функціонувати і як універсальні, і як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути: • ощадними; • інвестиційними; «іпотечними; • розрахунковими (кліринговими). Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб. V. За організаційно-правовою формою: в Україні банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. VI. За наявністю мережа філій банки поділяються на багато-філіальні та безфіліальні. Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до українського законодавства. У процесі своєї діяльності банки виконують активні, пасивні та позабалансові операції. Пасивні операції полягають у заученні банками ресрсів (джерел фінансування). Суть активних операцій полягає у вкладенні коштів. Позабалансові операції не пов'язані з безпосереднім рухом коштів.

2.Порядок реєстрації комерційного банку

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з часу його реєстрації Національним банком України у Державному реєстрі банків. Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники суттєвої частки щодо участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління НБУ для державної реєстрації такі документи: 1) заяву про реєстрацію банку; 2) установчий договір (крім державного та кооперативного банків); 3) статут банку; 4) рішення про створення банку 5) бізнес-план, в якому визначаються напрями діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, 6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть суттєву участь у банку; 7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди 8) відомості про кількісний склад наглядової ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії; 9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку; 10) нотаріально посвідчені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами і матимуть суттєву участь у банку; 11) копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, посвідчену в нотаріальному порядку; 12) копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку; 13) копію звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі ВАТ; 14) відомості про професійну придатність і ділову репутацію голови і членів правління банку. Після цього у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління Національного банку заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне управління НБ відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку. Національний банк приймає рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів. Рішення про державну реєстрацію банку з іноземним капіталом приймає Правління НБУ, а про реєстрацію інших І банків — Комісія НБ.

3.Ліцензування банківської діяльності

З метою підвищення надійності і стабільності банківської системи, забезпечення інтересів кредиторів, вкладників НБУ видає комерційним банкам ліцензії на здійснення банківських операцій. Ліцензування — це порядок видачі комерційним банкам, які набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення певних або всіх банківських операцій. Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії. Філії банків здійснюють банківські та інші операції згідно з положенням про філію, на підставі банківських ліцензій і письмових дозволів, отриманих банками, і лише за умови наявності та у межах письмового дозволу, наданого банком. Національний банк видає банку банківську ліцензію у разі дотримання ним таких обов'язкових умов: 1) на час звернення банку з клопотанням про видачу банківської ліцензії зареєстрований підписний капітал банку повинен бути повністю сплачений; 2) банк має бути забезпечений належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами; 3) наявність у банку приміщення, яке відповідає вимогам, передбаченим нормативно-правовими актами Національного банку; 4) наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком..