18.Властивості відчуттів

Властивості відчуттів .Загальними властивостями відчуттів є якість,тривалість і локалізація.

Якість-це та властивість відчуття,яка відрізняє його від інших.якість кожного відчуття визначається властивістю того об’єкта,який його викликає.

Інтенсивність відчуттів-це їхня кількісна характеристика.Визначається силою подразника.

Для кожного відчуття характерна також тривалість,що являє собою його часову характеристику.Тривалість відчуття залежить від тривалості дії подразника.

Їм також характерна локалізованість.Це означає,що будь-який образ відчуттяя має елементи просторового розташування подразника.

19.Загальні закономірності відчуттів.

Є такі закономірності відчуттів:пороги чутливості,адаптація, взаємодія, сенсибілізація, контраст,синестезія.

Пороги чутливості.Є такі пороги чутливості:нижній абсолютний поріг чутливості,верхній абсолютний поріг чутливості,та поріг чутливості до розрізнення.

Нижній поріг характеризує гостроту чутливості аналізатора.Найбільша сила подразника,при якій ще існують відчуття певного виду,називається верхнім абсолютним порогом.Найменше збільшення сили подразника,яке викликає ледве помітну різниц відчуттів,називається порогом чутливості до розрізнення.

Адаптація або пристосування ,це зміна чутливості під впливом постійного подразника,що проявляється у знижені або підвищенні порогів.

Взаємодія відчуттів-це зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої системи.

Сенсибілізація- підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів,а також систематичних вправ.

Контраст-це зміна інтенсивності і якості відчуттів під впливом попереднього або супутнього подразника.

Синестезія-це виникнення під впливом подразника одного аналізатора відчуттів,характерних для іншого аналізатора.

20.Як пов’язані між собою відчуття та діяльність.

Чутливість аналізаторів людини до дії подразників зумовлена їх психофізіологічними характеристиками, особливостями структури, будови і важливості для життєвих функцій. Проте відображувальні можливості аналізаторів не є константними, незмінними.

Доведено, що наші відчуття змінюються й розвиваються під впливом життя та вимог практичної трудової діяльності. Чутливість кожного аналізатора людини певною мірою залежить від того, як він використовується в її діяльності.

Можна виокремити дві групи чинників, під впливом яких відбувається сенсибілізація відчуттів:

сенсибілізація зумовлена необхідністю компенсації сенсорних дефектів (сліпота, глухота);

сенсибілізація викликана специфічними вимогами професійної діяльності людини.

Так, втрата чутливості зорового аналізатора компенсується підвищенням чутливості тактильного аналізатора. Спостерігається виникнення чутливості й до таких подразників, для відображення яких немає адекватних аналізаторів.

Сенсибілізація чутливості спостерігається в осіб, які впродовж тривалого часу займаються професійною діяльністю, що вимагає високого розвитку відповідних відчуттів.

Смакові відчуття досягають високого рівня розвитку в працівників харчової промисловості. Наприклад, дегустатори за смаком можуть розрізняти найтонші відтінки і характеристики вин (з якого винограду виготовлене вино, де вирощено виноград, його міцність, вміст у ньому цукру, витримка тощо).

Усі випадки сенсибілізації відчуттів пояснюються тим, що розрізнювання якості предметів є важливим для успішної практичної діяльності людини та орієнтування її в довкіллі.