
- •1.Предмет психології
- •2.Завдання психологічної науки
- •3.Диференціація психології на окремі галузі
- •4. Основні принципи психології
- •5.Міждисциплінарні зв»язки психології
- •6 .Школи, концепції, напрями психології
- •7.Етапи становлення і напрями психологічної науки
- •8.Методи психології
- •9. Виникнення психіки. Розвиток механізмів психіки
- •10.Розвиток психіки у філогенезі
- •11.Відмінність психіки людини від психіки тварини
- •12. Передумови виникнення свідомості
- •15.Поняття про відчуття.
- •16.Фізіологічні основа відчуттів
- •17.Класифікація та види відчуттів
- •18.Властивості відчуттів
- •19.Загальні закономірності відчуттів.
- •20.Як пов’язані між собою відчуття та діяльність.
- •21.Поняття про сприймання
- •22. Фізіологічна основа сприймання
- •23 .Різновиди сприймання
- •24.Індивідуальні особливості сприймання
- •25.У чому полягає спільне і відмінне між сприйманням та відчуттями
- •26. Вплив на сприймання попереднього досвіду людини
- •27 .Спостереження і спостережливість
- •28 .Поняття про пам’ять
- •33. Роль памяти в жизни человека.
- •34. Образование смысловых фраз из начальных букв запоминаемой информации.
- •35. Поняття про мислення. Функції мислення
- •36.Теорії мислення. Мислення як процес
- •37. Форми мислення
- •38.Охарактеризуйте операції мислення.
- •39 .Процеси мислення
- •40.Класифікація та види мислення
- •41. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.
- •42. Поняття про уяву
- •43. Фізіологічна основа уяви
- •44. Процес створення образів уяви
- •45. Класифікація та види уяви
- •46. Уява і особистість
- •47. Звязок уяви с ем.-вольовою сферою
- •48. Роль уяви в різних видах творчості
- •49.Поняття про увагу
- •50. Природа і теорії уваги
37. Форми мислення
Логіка – наука про форми і ознаки мислення. Об’єктом логічного дослідження є «форми» мислення: поняття, судження, умовисновки.
Поняття – це форма мислення, в ікій відображається суть предметів і явищ реального світу в їхніх істотних, необхідних ознаках і відношеннях. Поняття поділяють на види за їхнім обсягом і змістом. За обсягом поняття бувають одиничні, загальні і збірні.
Судження — це форма мислення , яка відображає окремі відношення між предметами і їхніми ознаками, причому шляхом ствердження або заперечення. Відповідно до зв'язків між предметами судження поділяють на судження можливості, дійсності та необхідності. За значенням істинності всі судження поділяють на три групи: тотожно істинні, або закони; тотожно хибні; здійсненні.
Умовивід – форма мислення,в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження. За характером логічних форм і характером логічного висновку умовиводи поділяють на два різновиди: необхідні і правдоподібні (ймовірні).
38.Охарактеризуйте операції мислення.
Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, складають операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо.
Операція аналізу полягає у поділі цілого на частини, елементи, у вирізненні окремих його ознак і сторін.
Синтез - це мисленнєва операція, яка полягає у пошуку цілого через утворення істотних зв'язків між вирізненими елементами цілого.
Функції мисленнєвої операції порівняння полягають у відображенні елементів ознак подібності та ознак відмінності.
Функції операції узагальнення полягають у вирізненні груп предметів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп.
Абстрагування - це мисленнєва операція, якою ми вирізняємо окремі ознаки, елементи і відділяємо їх від інших і від самих об'єктів.
Операція класифікації - це пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв'язків для певної групи об'єктів, що створює основи для розподілу об'єктів на групи, підгрупи, класи.
Систематизація - це мисленнєва операція, яка спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об'єднання за ними груп або класів об'єктів.
39 .Процеси мислення
Процес мислення характеризується такими особливостями .
1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з
мовою, але виражене в мові .
2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина
не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона
завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.
3.Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному
конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук
розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом
є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні
формулюється завдання мислення.
4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим
розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно
відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим
тваринам.