4.3 Детальна розбивка кривої способом кутів і хорд

Криву в даному випадку розбивають не по кривій, а по хорді «а», яку прийняти довжиною 10 м.

Кожній хорді «а» відповідає кут φ, половині хорди а/2 відповідає кут φ/2 (рис. 4.5).

З трикутника М-О-ПК:

; (4.3.1)

Далі знаходять кут φ:

. (4.3.2)

Рисунок 4.5 – Розрахункова схема розбивки кривої

способом кутів і хорд

Але кути з вершиною в якій-небудь точці (ПК) на окружності (рис.4. 5), створені дотичною і січною, дорівнюють половині відповідного центрального кута (φ). Тому промінь, спрямований на т.1, створює з лінією тангенса (ПКВК) кут φ₁=φ/2, на т.2 – кут φ₂=φ, на т.3 – кут φ₃= , на точку і – кут – φ_і= і т. ін.

Послідовність підрахунків наступна.

- За формулами 17 і 18 – у відповідності до радіусу кривої R та значенням хорди а=10 м підраховують кут φ.

- Підраховують для кожної точки закруглення відповідне значення кута φ_і= , де і – номери точок, що розташовані через 10 м.

- При визначенні кута для точки СК хорда а_СК дорівнює половині кривої К/2.

- При визначенні кута для пікету на кривій хорда а_ГК дорівнює різниці між значенням пікету і пікетним положенням початку кривої ПК. В прикладі:

а_ГК5=ГК5-ПК=ГК5-(ГК4+87,40)=12.60 м.

- Для точок ГК та СК кути φ можна визначити також за формулами на рис. 6.

• Складають таблицю кутів.

Таблиця кутів

№ точки кривої	1	2	3	4	5	6	СК	ГК…..
Кути φі	…….	…….	…….	…….	…….	…….	…….	…….

- При розбивці на місцевості теодоліт встановлюють в точці ПК, суміщають нулі лімба та алідади, орієнтують на точку ВК і від напрямку ПКВК обертанням алідади відкладають кут φ₁=φ/2 (рис.4. 6)

Рисунок 6 – Детальна розбивка кривої способом кутів і хорд

- В напрямку візирного променю відкладають відрізок «а», одержують точку 1 кривої.

- Обертають алідаду на кут φ₂=φ від напрямку ПКВК. Суміщають початок стрічки з точкою 1, спрямовують її в бік візирної осі теодоліту, відкладають відстань «а» і одержують точку 2 і т.ін. В точках 1, 2, 3…, СК забивають кілочки.

- На вихідному кресленні за допомогою транспортиру від напрямку ПКВК відкладають кути і на променях, починаючи з точки ПК, в масштабі відкладають хорди «а». Одержані точки з’єднують плавною лінією.

).

5. Визначення висоти підвісу лінії електропередач (леп)

Серед контрольних точок, через які має проходити проектна лінія поздовжнього профілю, вказуються максимально до­пустимі позначки, на яких запроектована дорога може перетинатися з лініями електропередач. Пояснюється це тим, що існують норми для висоти підвісу дротів над проїзною частиною дороги (табл. 5.1).

Щоб ці норми виконувалися під час проектування поздовжнього профілю, потрібно вміти визначати висоту підвісу ЛЕП у місці перетинан­ня з трасою дороги. Розглянемо цю задачу.

На відстані 20-25 м уздовж траси від точки її перетинання з лінією електропередачі встановлюють теодоліт і приводять у робочий стан. У точці перетинання траси з ЛЕП встановлюють рейку, на якій попе­редньо позначають висоту теодоліта / (рис. 5.1). При КЛ трубу наво­дять на позначку висоти теодоліта на рейці і беруть відлік із вертикаль­ного круга КЛ₁. Одночасно нитковим віддалеміром вимірюють відстань від теодоліта до рейки. Трубу піднімають угору до перетинання візир­ної осі з ЛЕП і беруть відлік КЛ₂.

Трубу переводять через зеніт і при КП знову наводять на позначку висоти теодоліта на рейці, беруть відлік КП вимірюють віддалеміром відстань до рейки, піднімають трубу до

Перетинання з ЛЕП і беруть відлік КП2 .Результати записують в журнал (табл.5.2)

Таблиця 5.1

Напруга ЛЕП, кв	Мінімально допустима висота підвісу,м	Напруга ЛЕП,кВ	Мінімально допустима висота підвісу,м	Напруга ЛЕП,кВ	Мінімально допустима висота підвісу,м
1	6	150	7,5	330	8,5
10	7	220	8	500	9

Таблиця 5.2- Журнал спостережень при визначенні висоти підвісу ЛЕП

Дата Спостерігав Висота теодоліта/= 1,40 м

Точка спостережень	Відлік до вертикального круга		Відстань за віддалеміром L, м	При­мітка
	КЛ	КП
Позначка висоти
теодоліта на рейці	353°46'	186° 18'	23,5
Точка А ЛЕП	14°27'	165°35'	23,6

Визначаємо МО і кут нахилу ν1 і ν2

Із рис. 5.1, а випливає, що горизонтальне прокладання d=Lcos ν1, висота підвісу ЛЕП над землею

(5.1)

Нехай у точці перетинання траси з ЛЕП проектується насип заввиш­ки h роб.- Тоді висота підвісу ЛЕП над проїзною частиною дороги

Н дор= Н- hроб (5.2)

Якщо величина Ндор буде не меншою, ніж відповідна норма (див. табл.5.2) то величина насипу проходить.У протилежному випадку величину насипу потрібно зменшити. Тільки у деяких випадках збільшують висоту підвісу ЛЕП за рахунок збільшення висоти опор.

EMBED Equation.3 EMBED Equation.3

Інший випадок визначення висоти підвісу ЛЕП, коли профіль землі уздовж траси підвищується від теодоліта до точки перетинання її з ЛЕП, зображено на рис. 5.1, б.

Із рис.5. 1, б випливає

(5.3)

Формула (5.1) відрізняється від формули (5.3) тим, що в ній у дужках стоїть різниця тангенсів.

Щоб правильно застосовувати формули, потрібно точно визначити, який саме випадок трапився під час вимірювань на місцевості. Ці ви­падки відрізняються за знаком кута v: якщо кут

ν1 < 0, то маємо спра­ву з першим випадком і потрібно користуватися формулою (1); якщо ν1 > 0, то місцевість у бік точки А підвищується, тому слід користувати­ся формулою (2). У разі неправильного вибору формул неправильні будуть і результати. На око визначити, підвищується чи знижується місцевість від теодоліта в бік точки А, як правило, складно, особливо при малих кутах ν1.

Якщо споруда знаходиться на рівній місцевості (рис5.3) то висота визначається по формулі:

(5.4)