
- •Методичні вказівки до навчальної практики розбивочні роботи
- •1 Відновлення траси автомобільної дороги
- •1.1 Винесення в натуру проектного кута
- •Приклад:
- •Винесення на місцевості точки з заданою проектною відміткою
- •Приклад
- •Розбивка на місцевості лінії заданого ухилу
- •3.1 Розбивка лінії за допомогою нівеліру
- •Приклад
- •3.2 Розбивка лінії за допомогою теодоліта
- •4 Розбивка на місцевості кругових кривих
- •Розрахунок елементів кругової кривої
- •4.2 Детальна розбивка кривої способом прямокутних
- •4.3 Детальна розбивка кривої способом кутів і хорд
- •Визначення висоти підвісу лінії електропередач (леп)
- •Приклад:
- •6 Визначення недоступних відстаней
- •Приклад:
- •7 Розбивка земляного полотна в насипу і виїмці розбивка резервів
- •8 Розбивка на місцевості горизонтальної площадки
- •Складання проекту вертикального планування майданчика під горизонтальну проектну площину, що проходить по заданній позначці
- •Під горизонтальну проектну площину, що проходить на заданій позначці
- •9 Геодезичні роботи при будівництві мостів
- •Спорудження геодезичної разбивчої мережі моста
- •Геодезичні роботи при будівництві опор моста
- •1 Шпунтове огородження; 2 – ростверк; 3 – тіло опори; мт3 – пункт разбивочної мережі;
- •Геодезичні роботи при монтажі пролітної будови
4.2 Детальна розбивка кривої способом прямокутних
координат від тангенсів
При будівництві доріг виникає необхідність розбивати не тільки головні точки кривої, але й виконувати детальну розбивку кривих. В зв’язку з цим між головними точками кривої розбивають проміжні точки через інтервал, який залежить від радіусу кривої.
Послідовність підрахунків наступна.
- Створюють довільну систему прямокутних координат, де за вісь Х приймається лінія тангенсу, а за вісь Y – лінія, перпендикулярна до лінії тангенсу в точці ПК і спрямована в середину кривої (рис. 3).
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема розбивки кривої
способом прямокутних координат від тангенсів
- Приймають інтервал між точками розбивки кривої 1, 2, 3, … довжиною дуги l =10 м.
- Знаходять значення кута φ, яке відповідає заданій дузі l:
;
(4.2.1
- Абсцису Х1 точки 1 (рис. 3) знаходять як катет, протилежний до кута φ в трикутнику 1-0-1":
Х1=Rsinφ ; (4.2.2)
- Ординату Y1 точки 1 (рис. 3) знаходять як різницю відстаней ПК0, яка дорівнює радіусу R, та 1"0, яка дорівнює Rсоs φ з того ж трикутника 1-0-1":
Y1=R-Rcos φ=R(1-cosφ) ; (4.2.3)
- Так само знаходять координати інших точок лише для однієї, лівої половини кривої:
Х2=Rsin 2φ; Y2=R (1-cos 2φ)=2Rsin2φ; (4.2.4
Х3=Rsin
3φ;
Y3=R
(1-cos
3φ)=
;
(4.2.5)
………………… ………………………….
Хn=Rsin
n
φ;
Yn=R
(1-cos
n
φ)=
;
(4.2.6)
де n – номер кінцевої точки цілих інтервалів ( в прикладі n=7)
Складають таблицю координат точок.
Таблиця координат точок
-
Точки
кривої
Дуга l, м
Координати
Хі
Yі
1
10
………
………..
2
20
………
………..
3
30
………
………..
4
40
………
………..
5
50
………
………..
6
60
………
………..
n(7)
(70)
………
………..
СК
78,02
………
………..
ГК5
12,60
………
………..
Всі підрахунки і числа в таблиці наведені для прикладу.
Дуга l для точки СК дорівнює половині довжини кривої К.
Дуга l для виносу ГК5 на криву дорівнює різниці:
lГК5=ГК5-ПК=ГК5- (ГК4+87,40)=12,60 м.
Для розбивки другої, правої половини кривої таблиця має такий самий вигляд, бо крива симетрична. Лише координати пікету, що попаде на другу частину, визначаються за довжиною дуги l від цього пікету до точки КК.
- На вихідному кресленні послідовно від точки ПК в напрямку до ВК відкладають в масштабі абсциси Х всіх точок кривої та позначають їх як 1', 2', і т.д.
З кожної з цих точок підіймають перпендикуляри в середину кривої, відкладають на них відповідні ординати Y та фіксують точки кривої (рис.4.4).
Рисунок 4 .4– Детальна розбивки кривої способом прямокутних координат від тангенсів
- Знайдені точки 1,2,3…. n, СК з’єднують плавною лінією за допомогою лекала.
На листі зліва розміщують «Таблицю координат точок», а справа розрахункові формули для визначення кутів φі координат Хі та Yі.
- На місцевості розбивку кривої здійснюють за допомогою рулетки або стрічки, відкладаючи відстані Хі від точки ПК в напрямку точки ВК, та відстані Yі перпендикулярно до лінії тангенсу. Перпендикуляри будують екером або теодолітом. Положення точки СК, одержані двічі, повинні співпасти.