Приклад

Вихідні дані:

• N=40;

• Н₁=101,000 +40+0,40=141,400 м;

• d=5 м;

• і_пр=45‰;

• З_ч=1628.

Розв’язок:

• Горизонт приладу дорівнює:

ГП=Н₁+З_ч=141,400+1,628=143,028 м;

- Проектні позначки дорівнюють:

Н₂=141,400+50,045=141,625 м;

Н₃=141,400+100,045=141,850 м;

Н₄=141,400+150,045=142,075 м;

Н₅=141,400+200,045=142,300 м;

- Проектні відліки дорівнюють:

b₂=143,025-141,625=1400;

b₃=143,025-141,850=1175;

b₄=143,025-141,075=0950;

b₅=143,025-141,300=0725.

• Одержані відліки встановлюють на рейках в кожній точці при погляді на них в нівелір і підпирають кілками відповідної висоти.

3.2 Розбивка лінії за допомогою теодоліта

Цей метод є найефективніший на ділянках місцевості з великими ухилами.

- Перед розбивкою лінію фіксують на місцевості в плані і поділяють її на бажано рівні відрізки.

- Теодоліт встановлюють над точкою 1 лінії з відомою проектною позначкою Н₁, приводять в робоче положення і вимірюють його висоту l відносно цієї точки (рис.11).

- Підраховують кут нахилу проектної лінії , який відповідає її проектному ухилу і_пр:

; (3.4)

Рисунок 3.2 –Зразок оформлення розбивки лінії теодолітом

Визначають відлік КЛ (круг ліво) на вертикальному крузі теодоліта:

КЛ=  + МО , (3.5)

де МО – місце нуля теодоліта;

- Встановлюють одержаний відлік на вертикальному крузі теодоліта і спрямовують трубу поздовж лінії. При цьому відліку КЛ візирний промінь труби буде мати ухил, однаковий з ухилом проектної лінії, тобто вони будуть паралельні з постійною відстанню l між ними.

- Рейку послідовно встановлюють на точки 2, 3, 4, 5 та підіймають, поки відлік по ній не стане дорівнювати l. П’ятку рейки фіксують, забиваючи кілки відповідної висоти.

Індивідуальне завдання: виконати всі необхідні підрахунки для забезпечення можливості винесення проектної лінії по висоті.

Вихідні дані:

• Номер студента за списком групи N;

• Проектний ухил лінії і_пр = (5 + N) ‰;

Надати:

• Короткий пояснювальний текст з підрахунками.

• Схему розбивки лінії.

Приклад:

• N=40;

• і_пр = 5+40=45 ‰;

• МО=35959'00";

Розв’язок:

• Кут нахилу проектної лінії дорівнює:

;

• Відлік на вертикальному крузі дорівнює:

КЛ=234'36"+35959'00"=233'36".

- Одержаний відлік встановлюють на вертикальному крузі теодоліта, спрямовують послідовно на всі точки лінії і фіксують їх кілками відповідної висоти.

4 Розбивка на місцевості кругових кривих

При будівництві автомобільних доріг, інших лінійних споруд, при зведенні окремих будівель, що мають заокруглені елементи, виникає необхідність розбивки на місцевості кругових кривих. Розбивка кривої починається з розбивки головних точок кривої, тобто початку кривої ПК, кінця кривої КК і середини кривої СК (рис. 1).

1. Розрахунок елементів кругової кривої

( Розрахунки дозволяється виконувати за допомогую програми GREDO)

- Кожен студент визначає вихідні дані для розрахунку – радіус закруглення R і кут повороту траси :

, м ; (4.1.1)

, (4.1.2)

де n – номер групи студента,

N – номер студента за списком групи.

Наприклад, n=2; N=35. Тоді:

м;

.

- Відповідно схеми (рис. 1) підраховують основні елементи закруглення

Тангенс кривої Т дорівнює:

; (4.1.3)

Крива К дорівнює:

; (4.1.4)

Бісектриса Б дорівнює:

; (4.1.5)

Домір Д дорівнює:

Д=2Т-К (4.1.6)

В нашому прикладі:

м;

м;

м;

Д=283,30-156,03=10,57 м.

- Підраховують пікетне положення головних точок кривої. Положення точки ВК (вершини кута) приймають:

ВК=ГК(3+n)+2N, 2N; (4.1.7)

В прикладі:

ВК=ГК(3+2)+235, 235=ГК5+70,70.

Положення початку кривої:

ПК=ВК-Т=ГК5+70,70-83,30=ГК4+87,40 (4.1.8)

Положення кінця кривої

КК=ПК+К=(ГК4+87,40)+156,03=ГК6+43,43. (4.1.9)

Виконують контроль підрахунків:

КК=ВК+Т-Д=(ГК5+70,70)+83,30-10,57=ГК6+43,43. (4.1.10)

Підрахунки здійснені правильно.

Побудова вихідного креслення кривої

Відповідно визначених елементів кривої готують вихідні креслення для подальшої детальної її розбивки. Для цього на листі формату А4 в масштабі 1:200 (в 1см-2м) креслимо лінію тангенса Т, точки ВК, ПК, СК, кут  і нову лінію тангенса, (рис. 2).

Послідовність робота наступна.

- Креслимо рамку – зліва на 2 см від краю листа, з інших сторін – по 0,5 см.

- Зверху посередині пишемо назву креслення: «Детальна розбивка кривої способом прямокутних координат від тангенсів».

- Під назвою розмістити наведену нижче таблицю , в яку записують значення початкових даних:

Таблиця елементів закруглення

	R	Т	К	Д	Б
4940'	180	83,30	156,03	10,57	18,34

В таблиці всі числові значення взяті з прикладу.

- По діагоналі листа (з нижнього лівого кута в правий верхній) олівцем тоненько провести пряму та відкласти на ній в визначеному масштабі (1:200) значення Т. В прикладі тангенс дорівнює 83,30 м, що в масштабі плану відповідає 41,65 см. Ліву точку підписати ПК, праву – ВК з їх пікетними положеннями.

- В точці ВК за допомогою транспортира побудувати правий кут повороту траси  відповідно його значення (рис. 2) і лінію нового напрямку траси.

- Внутрішній кут (180-) поділити навпіл та провести за допомогою транспортира лінію бісектриси, на якій від точки ВК в масштабі відкласти відрізок Б, зафіксувати в її кінці точку СК і підписати разом з пікетним положенням.

- В нижній частині листа посередині біля рамки пишемо: «М-1:200», а біля правого нижнього кута «Виконав студент гр.. ……. (прізвище)».

На цьому підготовча робота до першого способу розбивки завершена.

- Аналогічно готуємо ще два такі самі листи, але з назвами зверху:

«Детальна розбивка кривої способом кутів та хорд» та «Детальна розбивка кривої способом продовжених хорд».

Рисунок 4. 2 – Вихідне креслення для детальної розбивки кривої

Всі підписи на листах давати розміром по висоті 3 мм.