
- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
- •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
- •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
- •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
- •1. 3. Загальні характеристики котлів
- •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
- •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
- •1. 6. Прямотечійні котли
- •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
- •1.8. Конструкції парогенераторів аес
- •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
- •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
- •2.3. Кількість продуктів згорання
- •2.4. Ентальпія продуктів згорання
- •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •Приклади розв’язування задач
- •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
- •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
- •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
- •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
- •3.3. Витрата палива і ккд котла
- •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
- •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
- •3.6. Ексергетичний| баланс котла
- •Приклади розв’язування задач
- •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
- •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
- •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
- •4.3. Механізовані шарові топки
- •4.4. Топки з киплячим шаром
- •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
- •4.6. Основні схеми пилоприготування
- •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
- •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
- •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
- •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
- •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
- •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
- •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
- •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
- •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
- •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
- •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
- •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
- •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
- •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
- •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
- •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
- •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
- •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
- •8.3. Конвективні пароперегрівники
- •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
- •8.5. Регулювання температури пари
- •9. Економайзери та повітропідігрівники
- •9.1. Економайзери
- •9.2. Повітропідігрівники
- •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
- •10.1. Каркас котлів
- •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
- •10.3. Конструкція обмурівки
- •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
- •11. Теплообмін в елементах котла
- •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
- •11.2. Теплообмін в топці
- •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
- •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
- •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
- •12. Водний режим і якість пари котлів
- •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
- •12.2. Системи підготовки живильної води
- •12.3. Водний режим і продування котла
- •12.4. Сепарація і промивка пари
- •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
- •13.1. Системи газоповітряного тракту
- •13.2. Аеродинамічні опори
- •13.3. Аеродинаміка димової труби
- •13.4. Вибір вентилятора і димососа
- •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
- •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
- •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
- •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
- •13.9. Схема розрахунку циркуляції
- •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
- •14.1. Абразивний знос
- •14.2. Корозія металу елементів котла
- •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
- •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
- •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
- •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
- •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
- •15.2. Золовловлювання
- •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
- •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
- •16. Експлуатація котлів
- •16.1. Організація управління котлами
- •16.2. Експлуатація котлів
- •16.3. Показники роботи котельних установок
- •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
- •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
- •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
- •Термінологочний словник
- •Предметний покажчик
- •Літератрура
Термінологочний словник
Абразивність золи – властивість золи, яка визначає ступінь (величину) стирання (зменшення маси) та пошкодження вузлів котельного устаткування та трубопроводів золожужелевідведення.
Арматура котла – спеціальні пристрої, в яких зміною площі перерізу для проходження робочого середовища досягається регулюванням витрати або від’єднання чи від’єднання його потоків у котлі.
Бак деаераторний – горизонтальна циліндрична місткість, призначена для створення необхідного запасу води з метою компенсації небалансу між витратою живильної води та витратою основного конденсату в період перехідних режимів, забезпечення безкавітаційного режиму роботи живильних або бустерних помп.
Бункер котла золовий – нижня частина газоходу котла, призначена для збирання золи, що випала з потоку продуктів згорання палива.
Вентиль швидкозапірний – запірний пристрій, призначений для швидкого від’єднання ділянки трубопроводу від магістралі.
Вода шламова – вода, яка виводить надлишок шламу із шламоущільнювача освітлювача під час його продування.
Гарнітура котла – пристрої, які використовуються для обслуговування паливних та газоходів котла (лази, вибухові хлипаки, лючки тощо).
Гідроохолоджувач – споруда для охолодження води на ТЕС та АЕС, а також на промислових підприємствах.
Деаератор – теплообмінний апарат, призначений для відведення з води розчинених кисню та вуглекислого газу, які спричиняють корозію устаткування.
Димосмок – установка для відсмоктування димових газів від парових та водогрійних котлів.
Економайзер – теплообмінник, який обігрівається продуктами згорання палива та призначений для підігріву чи часткового пароутворення води, що надходить в котел.
Екран котла – поверхня нагріву котла, розміщена на стінах топки, а інколи газоходів, яка сприймає тепло і захищає їх від впливу високих температур.
Електрофільтр – пиловловник, в якому відокремлення завислих частинок від газу проходить під дією електричних сил способом передавання завислим частинкам електричного заряду в полі коронного розряду з подальшим осадженням заряджених частинок під дією електричного поля.
Засувка – запірний орган, до складу якого входить двотарілчастий самовстановлювальний клин і два сідла, вварені в тіло корпусу, призначений подавати середовище під час пуску установки або припинення його подачі у разі зупинки чи ремонті.
Камера згорання топки – частина топки котла, в якій відбувається запалювання та горіння основної маси палива.
Колектор водяний – збірник потоків води від екранних поверхонь нагрівання для відведення їх до іншої поверхні чи місткості.
Лаз – конструктивно передбачені в топковій камері та газоходах котла овори для доступу людей, подавання матеріалів та інструментів з метою огляду та ремонтів, під час роботи котла щільно закриваються.
Льотка – спеціальний отвір у нижній частині топкової камери котла з рідким жужелевідведенням для відведення з неї розтопленої золи.
Лючки – конструктивно передбачені в топках котла і газоходах котлів отвори діаметром до 100 мм для візуального спостереження за факелом у топці, вводу в газоходи вимірювальної та діагностичної арматури. Пристроїв, інструментів, які використовуються для експлуатації, ремонтів та випробувань.
Маслоохолоджувач – теплообмінник, який забезпечує підтримання необхідної температури масла в системах змащування та регулювання турбіни.
Млин молотковий – млин з металевим корпусом шахтоподібної форми, на валі ротора якого із закріпленими дисками підвішені на пальцях билотримачі з рухомо прикріпленими брилами. Виконує функції сушіння, розмелювання та вдування пилу в топку.
Накип – зв’язані тверді відкладення, які утворюються на поверхнях нагріву, в трубах тощо та не змиваються водою.
Номінальний тиск пари в котлі – робочий тиск пари, прийнятий для кожного типу котла безпосередньо за пароперегрівником, а за його відсутності – перед паропроводом до споживача пари за номінальної парової продуктивності котла.
Обмурівка котла – сукупність вогнетривких і теплоізоляційних огорож або конструкцій котла, призначена для зменшення теплових втрат.
Осад – твердий залишок, який утворюється в процесах розділення суспензії на складові частини.
Пальник – пристрій для утворення суміші пило– , газоподібного чи рідкого палива з повітрям, готування та спалювання або подавання її до спалювання в топці котла.
Пристрій котла паропромивний – пристрій для підвищення якості пари через промивання її живильною водою.
Продувка котла – відведення з парового котла частини води, концентрація солей в якій збільшилася внаслідок тривалого випаровування, та заміни її свіжою живильною водою.
Паропровід – трубопровід для передавання пари на відстань.
Свищ – пошкодження труб поверхонь нагріву котла, трубопроводів та інших елементів, які перебувають під тиском у вигляді щілин малих розмірів, що виникають, коли стінки стоншуються внаслідок корозії, стирання та інших дефектів, і зумовлюють витікання пари чи води, супроводжуване значним шумом (свистом).
Ступінь пароперегрівника котла – частина пароперегрівника котла, обмежена колекторами.
Топка котла – частина котельного агрегату, в якій спалюється органічне паливо та утворюються димові гази з певною температурою, теплота яких використовується для нагрівання води, утворення і перегріву пари, виробництва електричної і механічної енергії або для технологічних потреб.
Труба димова – споруда призначена для створення тяги та відведення газоподібних продуктів згорання палива із різних печей, котлів та сушильних установок в атмосферу, а також розсіювання продуктів згорання на різні відстані.
Форсунка – пристрій для розпилювання рідкого палива, що надходить у топку котла.
Факел горіння – потік світних газів і твердих частинок, які знаходяться у факелі, утворені під час спалювання палива.
Фільтр – апарат для розділення рідких неоднорідних систем фільтруванням.
Циклон – апарат циліндричної форми з конусом знизу для очищення газу чи повітря від завислих твердих частинок.
Циркуляція котла – циркуляція, яка виникає та підтримується в котлі під дією різниці питомих ваг води, що заповнює барабан котла, та води, насиченої бульбашками пари.
Шахта конвективна – частина котла у вигляді опускного чи підйомного газоходу, де розміщені конвективні поверхні нагріву.
Шнек – механізм із закритим або відкритим металевим жолобом, в якому обертається спеціальний гвинт, установлений на вольницях, призначений для транспортування сипучих речовин.
Штуцер – невеликий відтінок труби малого діаметра, приварений до елементів котельної установки, який використовується для відбирання проб газів, води, вимірювання тисків, дренування тощо.
Щит керування – сукупність розміщених у спеціальному приміщенні щитів і пультів із засобами контролю, регулювання та керування технологічними процесами основного та допоміжного устаткування чи їх груп.