Термінологочний словник

Абразивність золи – властивість золи, яка визначає ступінь (величину) стирання (зменшення маси) та пошкодження вузлів котельного устаткування та трубопроводів золожужелевідведення.

Арматура котла – спеціальні пристрої, в яких зміною площі перерізу для проходження робочого середовища досягається регулюванням витрати або від’єднання чи від’єднання його потоків у котлі.

Бак деаераторний – горизонтальна циліндрична місткість, призначена для створення необхідного запасу води з метою компенсації небалансу між витратою живильної води та витратою основного конденсату в період перехідних режимів, забезпечення безкавітаційного режиму роботи живильних або бустерних помп.

Бункер котла золовий – нижня частина газоходу котла, призначена для збирання золи, що випала з потоку продуктів згорання палива.

Вентиль швидкозапірний – запірний пристрій, призначений для швидкого від’єднання ділянки трубопроводу від магістралі.

Вода шламова – вода, яка виводить надлишок шламу із шламоущільнювача освітлювача під час його продування.

Гарнітура котла – пристрої, які використовуються для обслуговування паливних та газоходів котла (лази, вибухові хлипаки, лючки тощо).

Гідроохолоджувач – споруда для охолодження води на ТЕС та АЕС, а також на промислових підприємствах.

Деаератор – теплообмінний апарат, призначений для відведення з води розчинених кисню та вуглекислого газу, які спричиняють корозію устаткування.

Димосмок – установка для відсмоктування димових газів від парових та водогрійних котлів.

Економайзер – теплообмінник, який обігрівається продуктами згорання палива та призначений для підігріву чи часткового пароутворення води, що надходить в котел.

Екран котла – поверхня нагріву котла, розміщена на стінах топки, а інколи газоходів, яка сприймає тепло і захищає їх від впливу високих температур.

Електрофільтр – пиловловник, в якому відокремлення завислих частинок від газу проходить під дією електричних сил способом передавання завислим частинкам електричного заряду в полі коронного розряду з подальшим осадженням заряджених частинок під дією електричного поля.

Засувка – запірний орган, до складу якого входить двотарілчастий самовстановлювальний клин і два сідла, вварені в тіло корпусу, призначений подавати середовище під час пуску установки або припинення його подачі у разі зупинки чи ремонті.

Камера згорання топки – частина топки котла, в якій відбувається запалювання та горіння основної маси палива.

Колектор водяний – збірник потоків води від екранних поверхонь нагрівання для відведення їх до іншої поверхні чи місткості.

Лаз – конструктивно передбачені в топковій камері та газоходах котла овори для доступу людей, подавання матеріалів та інструментів з метою огляду та ремонтів, під час роботи котла щільно закриваються.

Льотка – спеціальний отвір у нижній частині топкової камери котла з рідким жужелевідведенням для відведення з неї розтопленої золи.

Лючки – конструктивно передбачені в топках котла і газоходах котлів отвори діаметром до 100 мм для візуального спостереження за факелом у топці, вводу в газоходи вимірювальної та діагностичної арматури. Пристроїв, інструментів, які використовуються для експлуатації, ремонтів та випробувань.

Маслоохолоджувач – теплообмінник, який забезпечує підтримання необхідної температури масла в системах змащування та регулювання турбіни.

Млин молотковий – млин з металевим корпусом шахтоподібної форми, на валі ротора якого із закріпленими дисками підвішені на пальцях билотримачі з рухомо прикріпленими брилами. Виконує функції сушіння, розмелювання та вдування пилу в топку.

Накип – зв’язані тверді відкладення, які утворюються на поверхнях нагріву, в трубах тощо та не змиваються водою.

Номінальний тиск пари в котлі – робочий тиск пари, прийнятий для кожного типу котла безпосередньо за пароперегрівником, а за його відсутності – перед паропроводом до споживача пари за номінальної парової продуктивності котла.

Обмурівка котла – сукупність вогнетривких і теплоізоляційних огорож або конструкцій котла, призначена для зменшення теплових втрат.

Осад – твердий залишок, який утворюється в процесах розділення суспензії на складові частини.

Пальник – пристрій для утворення суміші пило– , газоподібного чи рідкого палива з повітрям, готування та спалювання або подавання її до спалювання в топці котла.

Пристрій котла паропромивний – пристрій для підвищення якості пари через промивання її живильною водою.

Продувка котла – відведення з парового котла частини води, концентрація солей в якій збільшилася внаслідок тривалого випаровування, та заміни її свіжою живильною водою.

Паропровід – трубопровід для передавання пари на відстань.

Свищ – пошкодження труб поверхонь нагріву котла, трубопроводів та інших елементів, які перебувають під тиском у вигляді щілин малих розмірів, що виникають, коли стінки стоншуються внаслідок корозії, стирання та інших дефектів, і зумовлюють витікання пари чи води, супроводжуване значним шумом (свистом).

Ступінь пароперегрівника котла – частина пароперегрівника котла, обмежена колекторами.

Топка котла – частина котельного агрегату, в якій спалюється органічне паливо та утворюються димові гази з певною температурою, теплота яких використовується для нагрівання води, утворення і перегріву пари, виробництва електричної і механічної енергії або для технологічних потреб.

Труба димова – споруда призначена для створення тяги та відведення газоподібних продуктів згорання палива із різних печей, котлів та сушильних установок в атмосферу, а також розсіювання продуктів згорання на різні відстані.

Форсунка – пристрій для розпилювання рідкого палива, що надходить у топку котла.

Факел горіння – потік світних газів і твердих частинок, які знаходяться у факелі, утворені під час спалювання палива.

Фільтр – апарат для розділення рідких неоднорідних систем фільтруванням.

Циклон – апарат циліндричної форми з конусом знизу для очищення газу чи повітря від завислих твердих частинок.

Циркуляція котла – циркуляція, яка виникає та підтримується в котлі під дією різниці питомих ваг води, що заповнює барабан котла, та води, насиченої бульбашками пари.

Шахта конвективна – частина котла у вигляді опускного чи підйомного газоходу, де розміщені конвективні поверхні нагріву.

Шнек – механізм із закритим або відкритим металевим жолобом, в якому обертається спеціальний гвинт, установлений на вольницях, призначений для транспортування сипучих речовин.

Штуцер – невеликий відтінок труби малого діаметра, приварений до елементів котельної установки, який використовується для відбирання проб газів, води, вимірювання тисків, дренування тощо.

Щит керування – сукупність розміщених у спеціальному приміщенні щитів і пультів із засобами контролю, регулювання та керування технологічними процесами основного та допоміжного устаткування чи їх груп.