
- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
- •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
- •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
- •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
- •1. 3. Загальні характеристики котлів
- •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
- •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
- •1. 6. Прямотечійні котли
- •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
- •1.8. Конструкції парогенераторів аес
- •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
- •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
- •2.3. Кількість продуктів згорання
- •2.4. Ентальпія продуктів згорання
- •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •Приклади розв’язування задач
- •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
- •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
- •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
- •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
- •3.3. Витрата палива і ккд котла
- •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
- •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
- •3.6. Ексергетичний| баланс котла
- •Приклади розв’язування задач
- •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
- •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
- •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
- •4.3. Механізовані шарові топки
- •4.4. Топки з киплячим шаром
- •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
- •4.6. Основні схеми пилоприготування
- •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
- •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
- •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
- •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
- •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
- •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
- •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
- •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
- •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
- •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
- •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
- •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
- •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
- •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
- •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
- •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
- •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
- •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
- •8.3. Конвективні пароперегрівники
- •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
- •8.5. Регулювання температури пари
- •9. Економайзери та повітропідігрівники
- •9.1. Економайзери
- •9.2. Повітропідігрівники
- •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
- •10.1. Каркас котлів
- •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
- •10.3. Конструкція обмурівки
- •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
- •11. Теплообмін в елементах котла
- •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
- •11.2. Теплообмін в топці
- •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
- •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
- •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
- •12. Водний режим і якість пари котлів
- •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
- •12.2. Системи підготовки живильної води
- •12.3. Водний режим і продування котла
- •12.4. Сепарація і промивка пари
- •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
- •13.1. Системи газоповітряного тракту
- •13.2. Аеродинамічні опори
- •13.3. Аеродинаміка димової труби
- •13.4. Вибір вентилятора і димососа
- •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
- •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
- •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
- •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
- •13.9. Схема розрахунку циркуляції
- •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
- •14.1. Абразивний знос
- •14.2. Корозія металу елементів котла
- •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
- •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
- •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
- •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
- •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
- •15.2. Золовловлювання
- •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
- •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
- •16. Експлуатація котлів
- •16.1. Організація управління котлами
- •16.2. Експлуатація котлів
- •16.3. Показники роботи котельних установок
- •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
- •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
- •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
- •Термінологочний словник
- •Предметний покажчик
- •Літератрура
15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
У продуктах згорання, що видаляються в атмосферу з котлів, працюючих на паливах, що містять органічну і колчеданову сірку, є оксиди сірки. В основному вони знаходяться у вигляді SО2 і в невеликій кількості, до 1—2 %, у вигляді SО3. Механізм утворення SО2 і SО3 при спалюванні палива розглянутий раніше.
Кількість оксидів сірки в газах визначається за формулою, кг/год
|
(15.7) |
де Вр
– розрахункова
витрата палива, кг/год;
– вміст
горючої сірки в робочій масі палива %;
і
– молекулярні
маси сірчистого ангідриду і сірки.
Вміст SО2 в продуктах згорання палива відносно малий. Наприклад, для мазуту при вмісті в ньому сірки =5 %, вміст SО2 складає приблизно 0,3%. Відносно мала концентрація оксидів сірки в продуктах згорання значно ускладнює вирішення питання їх очищення. Система очищення газів від оксидів сірки повинна забезпечувати достатньо повне їх видалення з газів, можливість використання одержуваних в процесі сіркоочистки кінцевих продуктів і істотно не здорожувати собівартість пари, що виробляється.
Можливо застосування наступних методів очищення газів від SО2 і SО3:
1) абсорбція рідкими розчинами різних речовин;
2) адсорбція із застосуванням в якості адсорбенту тверду речовину;
3) поглинання SО2 і SО3 різними речовинами з утворенням при цьому інших з'єднань.
Вказані методи очищення звичайно комбінують. Наприклад, адсорбція і абсорбція часто супроводжуються переводом сорбованого газу в інше з'єднання. При деяких методах очищення регенерація поглиненого SО2 не виробляється, наприклад при вапняному способі очистки, при якому утворившись, в результаті реакції поглинання SО2, сірчанокислий кальцій CaSО4, є кінцевим продуктом очищення. Розрізняють методи мокрого і сухого очищення газів.
Відомі дві групи методів мокрого очищення. Перша заснована на здійсненні процесів, при яких спочатку відбувається видалення SО2 за рахунок його фізичної розчинності в різних поглиначах, потім поглинений SО2 виділяється з розчинника шляхом його нагріву або видаляється під вакуумом, а розчинник може бути знову використаний для очищення. Найбільш зручним і дешевим поглиначем є вода, проте вона малоефективна при низьких концентраціях SО2, і тому доводиться застосовувати ефективніші і дорожчі поглиначі. У поглинаючих розчинах використовуються різні поєднання лужноземельних металів (ксилетин, вищі спирти і ін.).
У другій групі методів мокрого очищення, більшого розповсюдженою, як поглинач застосовують водні розчини або суспензії речовин, що переводять оксиди сірки в сульфіти і сульфати. При цьому одним з найбільш ефективних абсорбентів виявився аміак. У такій сірковловлюючій установці аміак вступає у взаємодію з сірчаним ангідридом з утворенням сульфіту амонію:
|
(15.8) |
а сульфіт амонію потім поглинає SО2 з утворенням при цьому бісульфіту амонію:
|
(15.9) |
Розчин бісульфіту амонію, що утворився, може бути потім перероблений в товарну продукцію.
Істотними недоліками всіх мокрих методів очищення є насичення очищених газів водяними парами і зниження їх температури, внаслідок чого потоки газу опускаються поблизу місця їх викиду, де концентрація S02 може стати більше, ніж при викиді неочищеного газу.
Методи сухого очищення засновані на здатності неорганічних солей металів, в основному оксидів і карбонатів, при високій температурі адсорбувати оксиди сірки з утворенням сульфітів і сульфатів цих металів. В присутності кисню окислення відбувається практично до утворення сульфатів. Адсорбентами можуть бути оксиди алюмінію, марганцю, заліза, калію, натрію і ін.
Описані і інші запропоновані методи мокрого і сухого очищення продуктів згорання палива від оксидів сірки, що видаляються в атмосферу з котлів, не одержали ще широкого промислового застосування унаслідок великих капітальних витрат, необхідних для їх спорудження, а також значних витрат на експлуатацію.
В даний час основними заходами для запобігання забруднення атмосфери оксидами сірки являються методи очищення газу безпосередньо в процесі спалювання палива, а також зменшення концентрації SO2 і SО3 в приземному шарі повітря шляхом розсіювання продуктів згорання за рахунок видалення їх в атмосферу високими трубами.