
- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
- •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
- •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
- •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
- •1. 3. Загальні характеристики котлів
- •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
- •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
- •1. 6. Прямотечійні котли
- •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
- •1.8. Конструкції парогенераторів аес
- •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
- •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
- •2.3. Кількість продуктів згорання
- •2.4. Ентальпія продуктів згорання
- •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •Приклади розв’язування задач
- •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
- •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
- •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
- •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
- •3.3. Витрата палива і ккд котла
- •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
- •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
- •3.6. Ексергетичний| баланс котла
- •Приклади розв’язування задач
- •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
- •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
- •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
- •4.3. Механізовані шарові топки
- •4.4. Топки з киплячим шаром
- •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
- •4.6. Основні схеми пилоприготування
- •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
- •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
- •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
- •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
- •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
- •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
- •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
- •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
- •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
- •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
- •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
- •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
- •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
- •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
- •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
- •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
- •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
- •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
- •8.3. Конвективні пароперегрівники
- •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
- •8.5. Регулювання температури пари
- •9. Економайзери та повітропідігрівники
- •9.1. Економайзери
- •9.2. Повітропідігрівники
- •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
- •10.1. Каркас котлів
- •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
- •10.3. Конструкція обмурівки
- •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
- •11. Теплообмін в елементах котла
- •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
- •11.2. Теплообмін в топці
- •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
- •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
- •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
- •12. Водний режим і якість пари котлів
- •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
- •12.2. Системи підготовки живильної води
- •12.3. Водний режим і продування котла
- •12.4. Сепарація і промивка пари
- •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
- •13.1. Системи газоповітряного тракту
- •13.2. Аеродинамічні опори
- •13.3. Аеродинаміка димової труби
- •13.4. Вибір вентилятора і димососа
- •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
- •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
- •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
- •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
- •13.9. Схема розрахунку циркуляції
- •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
- •14.1. Абразивний знос
- •14.2. Корозія металу елементів котла
- •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
- •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
- •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
- •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
- •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
- •15.2. Золовловлювання
- •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
- •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
- •16. Експлуатація котлів
- •16.1. Організація управління котлами
- •16.2. Експлуатація котлів
- •16.3. Показники роботи котельних установок
- •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
- •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
- •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
- •Термінологочний словник
- •Предметний покажчик
- •Літератрура
10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
Метою теплового розрахунку обмурівки є визначення температурних умов роботи матеріалів обмурівки, а також товщини її вогнетривких і теплоїзолюючих шарів при заданих теплових втратах в навколишнє середовище.
Температура на внутрішній поверхні обмурівки, захищеної екраном (рис. 10.5), визначається з умов променистого теплообміну між поверхнями обмурівки, екранними трубами і газами високої температури. Тепловий потік в навколишнє середовище, Вт/м2, при даній температурі внутрішньої поверхні багатошарової обмурівки визначається за формулою
, (10.1)
де
— температури внутрішньої поверхні
обмурівки, зовнішньої поверхні і
оточуючого обмурівку повітря, °С; ∑R
=δ1
/λ1
+
δ2
/λ2
+…+
δn
/λ
n
–
загальний
тепловий опір, м2·К/Вт;
δ1,δ2,
δn
— товщина шарів обмурівки, м; λ1,
λ2,λn
– теплопровідність матеріалів шарів,
Вт/(м·К);
— коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої
поверхні обмурівки до навколишнього
середовища, Вт/(м2·К).
Д
Рис.
10.5. Схема умов роботи обмурівки
а
– футеровка, б
– ізоляція, в
– газощільне покриття, 1 – дія високих
температур, 2 – присоси через нешільність,
3 – агресивна дія золи, 4 – масові
навантаження вищевстановлених ділянок
обмурівки, 5 – тепловіддача від поверхні;
6 – газопроникнення.
. (10.2)
Температура
зовнішньої поверхні обмурівки tн
визначається
умовами техніки безпеки, згідно якого
°C при
температурі навколишнього повітря
°С. Тоді, задаючись втратою теплоти в
навколишнє середовище, необхідний
термічний опір обмурівки можна визначити
за формулою, м2/Вт
. (10.3)
По значенню сумарного термічного опору методом послідовного наближення можна визначити товщину шарів обмурівки з урахуванням допустимої температури матеріалу кожного шару, послідовно задаючись температурами між шарами t1–2, t2–3 і товщиною шарів.
Температури між шарами визначаються за формулами, °С
, (10.4)
де
— тепловий опір першого шару, м2·К/Вт;
— тепловий опір другого шару, м2·К/Вт.
Для неекранованого газоходу температура внутрішньої поверхні його стінки практично рівна температурі потоку газів. При розташуванні з внутрішньої сторони обмурівки газощільних панелей їх екранних труб, а також при безпосередньому зіткненні екранних труб з кроком менше 1,2·d до обмурівки середня температура внутрішньої поверхні обмурівки рівна температурі забрудненої поверхні екранних труб.
Розрахунок обмурівки для неекранованого газоходу і при суцільних екранних панелях виконують по вищенаведених формулах.
Питання для самоперевірки
Навести та описати конструкції обмурівок і каркаса.
Призначення і вимоги до обмурівки котла.
Навести та пояснити основи теплового розрахунку обмурівки.
11. Теплообмін в елементах котла
11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
Передача теплоти від продуктів згорання до води, пароводяної суміші, пари і повітря, що рухаються в елементах котла, здійснюється через металеві стінки. Процес теплопередачі здійснюється за рахунок теплопровідності, конвекції і радіації, що відбувається одночасно. До поверхонь нагріву теплота від газів передається конвекцією і радіацією. Через металеву стінку, зовнішні і внутрішні забруднення теплота передається теплопровідністю, а від стінки до омиваючого її середовища — конвекцією і теплопровідністю. Схема передачі теплоти від продуктів згорання до середовища, що обігрівається, показана на рис. 11.1.
В процесі перенесення теплоти від газів до поверхонь нагріву відносне значення радіації і конвекції змінюється. До екранів, розташованих в шарових і факельних топках у області найбільш високих температур перенесення теплоти радіацією складає більше 90 %, до екранів топок з киплячим шаром 70—80 %. У ширмових поверхнях нагріву, розташованих на виході з топки, теплосприйняття за рахунок радіації складає 60—70 %. Далі, у міру зниження температури газів відносна частка теплоти, що передається, конвекцією, збільшується і складає в пароперегрівачі 70—80 %, а в останній, по ходу газів, частині повітропідігрівника — більше 95 %.
Рис.
11.1. Схема теплопередачі від продуктів
згорання до робочого тіла
За визначальним способом передачі теплоти від газів, поверхні нагріву прийнято умовно розділяти на радіаційні, напіврадіаційні і конвекційні. До радіаційних поверхонь відносять екрани, фестони, пароперегрівачі, розташовані в топці. Напіврадіаційними поверхнями є ширмові поверхні нагріву — ширмові поверхні пароперегрівача і випарні поверхні нагріву, розташовані за топкою. Далі по ходу газів в газоходах котла розташовуються конвекційні поверхні нагріву: випарні і паропеперегрівні поверхні нагріву, економайзери і повітрепідігрівники.