- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
 - •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
 - •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
 - •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
 - •1. 3. Загальні характеристики котлів
 - •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
 - •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
 - •1. 6. Прямотечійні котли
 - •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
 - •1.8. Конструкції парогенераторів аес
 - •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
 - •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
 - •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
 - •2.3. Кількість продуктів згорання
 - •2.4. Ентальпія продуктів згорання
 - •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
 - •Приклади розв’язування задач
 - •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
 - •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
 - •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
 - •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
 - •3.3. Витрата палива і ккд котла
 - •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
 - •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
 - •3.6. Ексергетичний| баланс котла
 - •Приклади розв’язування задач
 - •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
 - •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
 - •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
 - •4.3. Механізовані шарові топки
 - •4.4. Топки з киплячим шаром
 - •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
 - •4.6. Основні схеми пилоприготування
 - •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
 - •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
 - •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
 - •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
 - •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
 - •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
 - •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
 - •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
 - •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
 - •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
 - •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
 - •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
 - •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
 - •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
 - •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
 - •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
 - •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
 - •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
 - •8.3. Конвективні пароперегрівники
 - •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
 - •8.5. Регулювання температури пари
 - •9. Економайзери та повітропідігрівники
 - •9.1. Економайзери
 - •9.2. Повітропідігрівники
 - •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
 - •10.1. Каркас котлів
 - •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
 - •10.3. Конструкція обмурівки
 - •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
 - •11. Теплообмін в елементах котла
 - •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
 - •11.2. Теплообмін в топці
 - •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
 - •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
 - •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
 - •12. Водний режим і якість пари котлів
 - •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
 - •12.2. Системи підготовки живильної води
 - •12.3. Водний режим і продування котла
 - •12.4. Сепарація і промивка пари
 - •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
 - •13.1. Системи газоповітряного тракту
 - •13.2. Аеродинамічні опори
 - •13.3. Аеродинаміка димової труби
 - •13.4. Вибір вентилятора і димососа
 - •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
 - •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
 - •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
 - •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
 - •13.9. Схема розрахунку циркуляції
 - •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
 - •14.1. Абразивний знос
 - •14.2. Корозія металу елементів котла
 - •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
 - •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
 - •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
 - •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
 - •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
 - •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
 - •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
 - •15.2. Золовловлювання
 - •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
 - •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
 - •16. Експлуатація котлів
 - •16.1. Організація управління котлами
 - •16.2. Експлуатація котлів
 - •16.3. Показники роботи котельних установок
 - •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
 - •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
 - •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
 - •Термінологочний словник
 - •Предметний покажчик
 - •Літератрура
 
1. 3. Загальні характеристики котлів
Стаціонарні котли, призначені для виробництва пари, що використовується технологічними і побутовими споживачами, а також в турбоагрегатах для виробництва електроенергії, стандартизовані по параметрах і потужності:
– котли низького тиску з природною циркуляцією, зокрема котли з тиском пари 0,88 МПа (9 кгс/см2), продуктивністю 0,16 – 1 т/год насиченої пари та температурою живильної води 50 °C;
Рис. 1.2. Схема барабанного котла з|із| природною циркуляцією, |працюючого на пилоподібному паливі
1 – пальник; 2 – топкова камера; 3 – екранні поверхні; 4 – барабан;
5 – система опускних труб циркуляційного контура екранів;
6 – фестон; 7 – пароперегрівник; 8 – опускний газохід; 9 – економайзер;
10 – повітропідігрівник; 11 – нижні колектори екранів
|пальному|
– котли середнього тиску для виробництва насиченої або слабоперегрітої пари з тиском 1,36 МПа (14 кгс/см2), продуктивністю 2,5 – 60 т/год і температурою живильної води 105 ° C;
– котли з природною циркуляцією для виробництва насиченої або слабоперегрітої пари з тиском 2,36 МПа (24 кгс/см2), продуктивністю 50 – 160 т/год і температурою живильної води 105 ° C;
– котли середнього тиску 3,9 МПа (40 кгс/см2), з природною циркуляцією, для виробництва перегрітої пари з тиском 3,9 МПа (40 кгс/см2), температурою 440 °C і продуктивністю 10 – 160 т/год і температурою живильної води 150 ° C;
– котли високого тиску 13,8 МПа (140 кгс/см2), температурою перегрітої пари 540 – 560 ° C, продуктивністю 210 – 1000 т/год, температурою живильної води 215°С;
– котли надкритичного тиску, прямотечійні, з виробництвом пари 1000 – 3950 т/год, тиском 25 МПа (255 кгс/см2), температурою перегрітої пари 540 – 560 ° C та температурою живильної води 270 °C.
До основних параметрів парових котлів відносяться номінальна продуктивність D, т/год; номінальний тиск пари р, МПа (кгс/см2); температура перегрітої паpи tп.п,°C; номінальна температура живильної води tж.в, °С; ККД брутто.
1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
В даний час випускаються різні конструкції котлів низького тиску, зокрема з димогарними і жаровими трубами, в яких продукти згорання проходять всередині труб, а вода омиває їх ззовні, і водотрубні котли, у яких вода циркулює в трубах, а продукти згорання омивають зовнішню поверхню труб.
Характерними для котлів, які мають малу паропродуктивності і низький тиск та використовуються у промисловості (рис. 1.4), являються наступні особливості: відносно великі конвективні випарні поверхоні нагріву, що визначається меншим, ніж необхідно для випаровування при низькому тиску, теплосприйманням екранів і економайзера; завершення охолодження продуктів згорання в конвективному водяному пучку або в економайзері, що можливе при низькій температурі живильної води (80 – 100 °С) і економічно виправданим підвищенням температури відхідних газів; відсутність підігріву повітря, що спрощує конструкцію котла та допустиме при шаровому спалюванні твердого палива і факельному спалюванні газу та мазуту; двохбарабанна схема включення випарних поверхонь нагріву та розміщення опускних труб, які обігріваються і знаходяться у циркуляційному контурі конвективного пучка, в області низьких температур газів; відсутність пристрою для регулювання температури перегріву пари. У таких котлах значно розвинений питомий водяний об’єм, що підвищує теплоакумулюючу здатність котла.
Це позитивно впливає на ККД котла і стійкість тиску пари при змінних навантаженнях та інерційних (шарових) топках, а також при періодичній подачі живильної води.
До котлів низького тиску, зокрема, відносять котли типу Е–1/9 паропродуктивністю 1 т/год та тиском сухої насиченої пари 0,9 МПа; котли типу ДКВр; газомазутні парогенератори серії ДЕ; котли серії КЕ для спалювання твердого палива, тощо.
Рис. 1.4. Котел низького тиску
На рис. 1.5. показаний загальний вигляд котла середнього тиску К–50–40/14 з топкою, призначеною для камерного спалювання твердого палива при сухому жужелевидаленні. Паропродуктивність котла становить 50 т/год. Параметри пари: тиск 3,9 МПа, температура перегрітої пари 440°С.
Габарити котла: ширина по осях 6330 мм, глибина по осях колон 8800мм, верхня відмітка 20475 мм. Маса котла в об'ємі заводського постачання 220 т.
Рис.1.5. Котел типу К–50–4–/14
