
- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
- •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
- •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
- •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
- •1. 3. Загальні характеристики котлів
- •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
- •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
- •1. 6. Прямотечійні котли
- •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
- •1.8. Конструкції парогенераторів аес
- •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
- •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
- •2.3. Кількість продуктів згорання
- •2.4. Ентальпія продуктів згорання
- •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •Приклади розв’язування задач
- •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
- •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
- •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
- •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
- •3.3. Витрата палива і ккд котла
- •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
- •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
- •3.6. Ексергетичний| баланс котла
- •Приклади розв’язування задач
- •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
- •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
- •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
- •4.3. Механізовані шарові топки
- •4.4. Топки з киплячим шаром
- •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
- •4.6. Основні схеми пилоприготування
- •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
- •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
- •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
- •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
- •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
- •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
- •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
- •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
- •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
- •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
- •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
- •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
- •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
- •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
- •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
- •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
- •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
- •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
- •8.3. Конвективні пароперегрівники
- •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
- •8.5. Регулювання температури пари
- •9. Економайзери та повітропідігрівники
- •9.1. Економайзери
- •9.2. Повітропідігрівники
- •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
- •10.1. Каркас котлів
- •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
- •10.3. Конструкція обмурівки
- •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
- •11. Теплообмін в елементах котла
- •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
- •11.2. Теплообмін в топці
- •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
- •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
- •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
- •12. Водний режим і якість пари котлів
- •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
- •12.2. Системи підготовки живильної води
- •12.3. Водний режим і продування котла
- •12.4. Сепарація і промивка пари
- •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
- •13.1. Системи газоповітряного тракту
- •13.2. Аеродинамічні опори
- •13.3. Аеродинаміка димової труби
- •13.4. Вибір вентилятора і димососа
- •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
- •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
- •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
- •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
- •13.9. Схема розрахунку циркуляції
- •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
- •14.1. Абразивний знос
- •14.2. Корозія металу елементів котла
- •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
- •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
- •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
- •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
- •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
- •15.2. Золовловлювання
- •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
- •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
- •16. Експлуатація котлів
- •16.1. Організація управління котлами
- •16.2. Експлуатація котлів
- •16.3. Показники роботи котельних установок
- •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
- •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
- •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
- •Термінологочний словник
- •Предметний покажчик
- •Літератрура
8.3. Конвективні пароперегрівники
Конвективний
пароперегрівник виконують як правило
з труб з внутрішнім діаметром 20 – 30 мм,
які створюють змійовики, що завальцовані
або приварені до круглих колекторів.
Для проміжних пароперегрівників діаметр
труб 54 мм. У газоході змійовики
пароперегрівника розташовують вертикально
або горизонтально. Змійовики виконують
одинарними (однорядні), подвоєними
(дворядні) і потроєними (трирядні). Для
більшої компактності пароперегрівника
і забезпечення необхідної швидкості
пари в потужних котлах застосовують
дво- і три- рядні змійовики. Швидкість
пари в трубах пароперегрівника вибирають
за умовами температурного режиму труб.
В первинних пароперегрівниках масова
швидкість пари становить
кг/(м2·с).
При цьому більша швидкість передбачається
в останній по ходу пари ступені
пароперегрівника.
У
проміжних пароперегрівниках швидкість
пари з метою зниження їх гідравлічного
опору приймають дещо меншою:
кг/(м2·с).
При вказаних швидкостях пари значення
коефіцієнта тепловіддачі від стінки
до пари складає
Вт/( м2·К),
що забезпечує достатнє охолодження
металу труб і забезпечення його
температуру в межах
°С. Для вирівнювання температури пари
в окремих змійовиках при температурі
її вище за 450 °С пароперегрівник розділяють
на послідовно включені по парі частини,
з перемішуванням пари між ними. Для
надійної роботи пароперегрівника, крім
забезпечення достатньої швидкості
потоку пари і його рівномірної температури
паралельно по включених змійовикам,
необхідно здійснити найбільш раціональну
схему включення пароперегрівника по
ходу потоку продуктів згорання. Залежно
від напряму руху потоків пари і продуктів
згорання розрізняють пароперегрівники
прямотокові, протитокові та із змішаним
напрямом потоків (рис. 8.2).
У
Рис.8.2.
Схеми руху пари і продуктів згорання
в конвективних пароперегрівниках
а)
– протитокове; б)
– прямотокове; в)
і г)
– змішане
Оптимальною є змішана схема включення пароперегрівника, при якій більша і перша по ходу пара частина перегрівника виконується протитоковою, а закінчення перегріву пари відбувається в другій його частині з прямотоковою схемою. При цьому в частині змійовиків, розташованих у області найбільшого теплового навантаження пароперегрівника, на початку газоходу, буде відносно невисока температура пари, а завершення перегріву пари відбувається при меншому тепловому навантаженні.
Первинний конвективний пароперегрівник звичайно встановлюють в горизонтальному газоході між топкою і конвективною шахтою при температурі продуктів згорання перед ним 900 – 1000 °С. Пароперегрівник для проміжного перегріву пари виконують із горизонтальных змійовиків, розташованих в опускній конвективній шахті, причому початкова температура продуктів згорання перед ним повинна бути не вище 850 °С.
Розташування змійовиків в площині, перпендикулярній фронту котла, при неоднаковій температурі продуктів згорання по ширині газоходу призводить до нерівномірного теплосприйняття змійовиками по ширині газоходу. У результаті теплове навантаження окремих змійовиків може перевищувати середнє на 10 – 20 %. У цих умовах для забезпечення нормальної роботи труб пароперегрівника його розділяють на частини з перемішуванням пари в колекторі перед подачею її наступну частину. Змійовики вертикального пароперегрівника зазвичай розташовують в коридорному порядку з метою забезпечення можливості легкого їх очищення від зовнішніх забруднень і зменшення небезпеки жужелювання. На рис. 8.3. показано кріплення вертикального пароперегрівника. Вертикальні змійовики підвішені до каркаса котла за кінці верхніх петель, винесених із зони нагріву. Підвіска змійовиків здійснюється за допомогою хомутів, що охоплюють трубки і підвішених до гачка, який кріпиться на балці каркаса. Для забезпечення визначеної відстані між змійовиками на нижні петлі змійовиків укладають дистанціонуючі гребінки з жаротривкого чавуну і скріпляють їх за допомогою хомутів з жароміцної сталі.
Рис.8.3. Кріплення вертикального конвекційного пароперегрівника
1 – змійовики; 2 – підвісні планки; 3 – верхні вигини труб;
4 – стельові труби; 5 – дістанціонуючі гребінки
На рис. 8.4. показана схема пароперегрівника з горизонтальними змійовиками, призначеного для забезпечення рівномірного їх обігріву у напрямі потоку продуктів згорання. Пароперегрівники з горизонтальними змійовиками звичайно застосовують для вторинного перегріву пари, а також в котлах малої потужності з параметрами пари р= 0,8÷ 2,0 МПа і t=250 °С.
Горизонтальні пароперегрівники легко дренуються що виключає ускладнення, пов'язані з видаленням води з труб при вертикальних змійовиках. Разом з тим горизонтальні пароперегрівники більше забруднюються виносом і мають складнішу конструкцію кріплення змійовиків.
Рис.8.4. Конвективних пароперегрівник з горизонтальними змійовиками
1 – перша ступінь пароперегрівника; 2 – барабан; 3 і 6 – підвісні труби; 4 і 8 –проміжні колектори; 5 – вихідна камера; 7 – друга ступінь пароперегрівника; 9 –колектор підвісних труб