
- •В.А. Волощук, а.К. Денісов, і.П. Трофимчук котельні установки промислових підприємств Навчальний посібник
- •1. Загальна технологічна схема котельної устаноки. Загальні характеристики котлів. Конструкції котлів та парогенераторів
- •1. 1. Загальна технологічна схема котельної установки
- •1.2. Схема барабанного котла з природною циркуляцією
- •1. 3. Загальні характеристики котлів
- •1. 4. Котли з природною циркуляцією низького та середнього тиску
- •1. 5. Енергетичні котли з природною циркуляцією
- •1. 6. Прямотечійні котли
- •1. 7. Конструкції водогрійних котлів
- •1.8. Конструкції парогенераторів аес
- •2. Матеріальний баланс процесу горіння палива. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •2.1. Матеріальний баланс процесу горіння палива
- •2.2. Визначення кількості повітря, що необхідне для горіння
- •2.3. Кількість продуктів згорання
- •2.4. Ентальпія продуктів згорання
- •2.5. Матеріальний баланс середовища, що нагрівається
- •Приклади розв’язування задач
- •Об’єми газів, об’ємні долі трьохатомних газів
- •3. Тепловий і ексергетичний баланси котла
- •3.1. Загальне рівняння теплового балансу
- •3.2. Корисно витрачена на виробництво пари теплота
- •3.3. Витрата палива і ккд котла
- •3.4. Втрати теплоти в котельному агрегаті
- •3.5. Втрати теплоти від неусталеного теплового стану котла. Залежність ккд котла від навантаження
- •3.6. Ексергетичний| баланс котла
- •Приклади розв’язування задач
- •4. Спалювання твердого палива в котлоагрегаті
- •4.1. Класифікація топок і загальні|спільні| характеристики процесів
- •4.2. Немеханізовані, напівмеханізовані та механічні топки для спалювання твердого палива в щільному шарі
- •4.3. Механізовані шарові топки
- •4.4. Топки з киплячим шаром
- •4.5 Особливості спалювання твердого палива у пилоподібному стані
- •4.6. Основні схеми пилоприготування
- •4.7. Класифікація і схеми пиловугільних пальників
- •4.8. Показники роботи топкових пристроїв
- •5. Спалювання газоподібного палива в котлоагрегаті
- •5.1. Спалювання газоподібного палива. Загальні положення
- •5.2. Принципи організації спалювання газового палива
- •5.3. Топки, класифікація пальників для газоподібного палива
- •5.4. Спалювання газоподібного палива з|із| низькою теплотою згоряння
- •5.5. Спалювання газоподібного палива з|із| високою теплотою згоряння
- •5.6. Спалювання газу разом |спільне|з|із| іншими видами палива
- •5.7. Експлуатація газових топок. З|утворенню|меншення шкідливих викидів
- •5.8. Особливості розрахунку газових пальників і топок
- •6. Спалювання рідкого палива в котлоагрегаті
- •6.1. Спалювання рідкого палива. Загальні положення|спільні|
- •6.2. Схеми розпилювання рідкого палива. Мазутові форсунки
- •7. Випарні поверхні нагріву котлоагрегатів
- •8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
- •8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
- •8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
- •8.3. Конвективні пароперегрівники
- •8.4. Радіаційні і ширмові пароперегрівники
- •8.5. Регулювання температури пари
- •9. Економайзери та повітропідігрівники
- •9.1. Економайзери
- •9.2. Повітропідігрівники
- •10. Каркас і обмурівка котлоагрегату
- •10.1. Каркас котлів
- •10.2. Призначення обмурівки і вимоги до неї
- •10.3. Конструкція обмурівки
- •10.4. Тепловий розрахунок обмурівки
- •11. Теплообмін в елементах котла
- •11.1. Теплообмін в елементах котла, загальні положення
- •11.2. Теплообмін в топці
- •11.3. Розрахунок теплообміну в топці
- •11.4. Теплообмін у конвективних поверхнях нагріву
- •11.5. Інтенсифікація радіаційного і конвекційного теплообміну
- •12. Водний режим і якість пари котлів
- •12.1. Утворення накипу і вимоги до живильної води
- •12.2. Системи підготовки живильної води
- •12.3. Водний режим і продування котла
- •12.4. Сепарація і промивка пари
- •13. Аеродинаміка та гідродинаміка котла
- •13.1. Системи газоповітряного тракту
- •13.2. Аеродинамічні опори
- •13.3. Аеродинаміка димової труби
- •13.4. Вибір вентилятора і димососа
- •13.5. Характеристика і режими роботи випарних систем
- •13.6. Гідродинаміка в елементах парогенераторів із природною циркуляцією
- •13.7. Режим, структура і характеристики потоку робочого тіла
- •13.8. Гідродинаміка котлів із природньою циркуляцією
- •13.9. Схема розрахунку циркуляції
- •14. Абразивний знос, корозія, забруднення і очистка поверхонь нагріву
- •14.1. Абразивний знос
- •14.2. Корозія металу елементів котла
- •14.3. Високотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.4. Низькотемпературна корозія зовнішніх поверхонь нагріву
- •14.5. Корозія металу внутрішніх поверхонь нагріву
- •14.6. Забруднення поверхонь нагріву
- •14.7. Очищення зовнішніх поверхонь нагріву від забруднень
- •15. Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів при роботі котлоагрегатів
- •15.1. Вміст шкідливих домішок в продуктах згоряння
- •15.2. Золовловлювання
- •15.3. Очищення продуктів згоряння від оксидів сірки
- •15.4. Очищення продуктів згоряння від оксидів азоту
- •16. Експлуатація котлів
- •16.1. Організація управління котлами
- •16.2. Експлуатація котлів
- •16.3. Показники роботи котельних установок
- •Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь.
- •9.Чим обумовлені втрати теплоти від хімічної неповноти згоряння:
- •10. Чим обумовлені втрати з фізичною теплотою золи і шлаку:
- •Термінологочний словник
- •Предметний покажчик
- •Літератрура
8. Пароперегрівники. Регулювання температури пари
8.1. Призначення і класифікація пароперегрівників
Пароперегрівники призначаються для перегріву сухої насиченої пари, що надходить з випарної системи котла, а в установках високого тиску вони застосовуються також для додаткового вторинного перегріву пари, частково відпрацьованої в циліндрі високого тиску турбіни. Пароперегрівник є одним з основних теплосприймаючих елементів котла і працює в найбільш важких умовах. З підвищенням параметрів пари роль пароперегрівника зростає. Це підтверджується залежністю долі теплоти, що сприймається пароперегрівником, залежно від параметрів пари. Так, при середніх параметрах пари (3,90 МПа (40 кгс/см2) і 450 °С) теплота, яка витрачається на перегрів пари, складає 31 % теплоти, що витрачається на випаровування води; при високих параметрах (13,8 МПа і 570 °С) її частка доходить до 92 %.
Метал поверхонь нагріву пароперегрівника має найбільшу в порівнянні з іншими теплосприймаючими поверхнями нагріву температуру, що обумовлюється високими температурами пари і великими питомими тепловими навантаженнями поверхонь нагріву.
За призначенням пароперегрівники розділяють на первинні, в яких перегрівається пара початкового тиску, і проміжні, що використовуються для перегріву частково відпрацьованої пари.
В залежності від визначального способу передачі теплоти від газів до поверхонь нагріву пароперегрівники розділяють на конвективні, радіаційні і напіврадіаційні.
8.2. Конструкція і компоновка пароперегрівника
Є досить широке різноманіття конструкцій пароперегрівника. На рис. 8.1 показані найчастіше застосовані схеми і компоновки пароперегрівників.
Пароперегрівник котла середнього тиску з параметрами пари р=3,90 МПа t=450 °С зазвичай конвективний, з вертикальними змійовиками. Він розміщується за фестоном або за конвективним випарним пучком (рис. 8.1, а)). Для захисту металу вихідних змійовиків від надмірно високої температури пароперегрівник виконують по змішаній протитоково–прямотоковій схемі. Вирівнювання температури пари, що надходить в прямотокову частину пароперегрівника, здійснюється у вихідному колекторі протитокової його частини і у вхідному колекторі прямотокової частини. За наявності перед пароперегрівником тільки фестона нерівномірність температур по ширині топки зберігається і на вході продуктів згорання в пароперегрівник. Підвищена місцева температура продуктів згорання може бути причиною жужелювання пароперегрівника, яке також можливе і при загальному збільшенні температури в топці. З метою зменшення небезпеки жужелювання пароперегрівника застосовується розрідження його передніх рядів – фестонування.
Рис.8.1. Схеми пароперегрівників котлів з різними параметрами пари
а) – 3,9 МПа, 440 °C; б) – 9,8 МПа, 540 °C; в) – 13,8 МПа, 560 °C; г) – 25 МПа, 560 °C; 1 – конвективний первинний пароперегрівник; 2 – ширмовий первинний пароперегрівник; 3 – стельовий пароперегрівник; 4 – конвективний проміжний пароперегрівник; 5 – ширмовий проміжний пароперегрівник; 6 – екрани
У котлах високого тиску з параметрами пари р= 9,8 і 13,8 МПа і t= 540°С пароперегрівник складається з двох частин: конвективної і ширмової (рис. 20.6, б)). Ширмовий пароперегрівник з вертикальними панелями розміщений у верхній частині топки перед фестоном.
Конвективний пароперегрівник з вертикальними змійовиками розміщують в горизонтальному газоході за фестоном. Обидві частини пароперегрівника включають по ходу пари послідовно. При цьому першим по ходу пари включають ширмовий пароперегрівник, що працює в більш тяжких умовах. Насичена пара з барабана проходить через невелику поверхню радіаційного пароперегрівника, розташовану на стелі топки, потім надходить в ширмовий, а з нього – в конвективний пароперегрівник, який включений по змішаній схемі, так що його вихідні змійовики розташовані у зоні помірних температур продуктів згорання. Описані конструкції і компоновка пароперегрівника є оптимальною для котлів високого тиску і забезпечують високу надійність його роботи.
У котлах високого тиску з проміжним перегрівом пари (13,7 МПа, 565/570 °С) є два самостійних пароперегрівника – первинний і проміжний (рис. 20.6, в)). Конструкція і компоновка первинного пароперегрівника такі ж, як і для котлів з параметрами пари р= 9,8 і 13,8 МПа і t= 540° С, описаних вище. Проміжний пароперегрівник розташований в конвективній шахті в зоні температур продуктів згорання нижче за 850 °С, що дозволяє забезпечити безпечну роботу труб при відносно невеликій швидкості пари і уникнути влаштування спеціального охолоджування пароперегрівника в період пуску котла.