- •1.Історія як наука.
- •2.Процес формування цивілізації на території України. Первісні люди та їх занаття.
- •3. Процес формування сім’ї та її зародження. Становлення родоплеменних відносин.
- •4. Неслов’янські племена на території сучасної україни.
- •5. Передумови та причини давньогрецької колонізації Пн Причорномор’я. Античні держави Пн Причорномор’я.
- •7. Покажіть процес державотворення східних слов’ян у іv-іх ст. Соціально-економічні та політичні аспекти розвитку.
- •10. Розкрийте причини занепаду, роздробленості і падіння Давньоруської Української держави. Кінець хі – середина хііі ст. Монголо-татарська орда. Героїчна оборона і падіння Києва.
- •14. Розкрийте передумови та причини приєднання українських земель до складу Великого князівства Литовського та покажіть ставлення українців до литовських представників.
- •15. Дайте оцінку політичному та соціально-екомічному становищу українських земель у складі Великого Князівства Литовського.
- •16. Проаналізуйте претензії сусідніх держав на українські землі в хiv-XV ст. Польщі, Угорщини, Литви, Молдавії, Туреччини, Московії, Кримського ханства.
- •19. Берестейська унія та її роль в церковному житті України.
- •20. Гетьманська держава її структура та особливості.
- •22. Розкрийте хід та зміст воєнно-політичних подій на Україні в 1650-1653 рр.
- •23. Переяславська Рада та її значення для історичної долі України.
- •28. Розкрийте суспільно-політичне становище України в 2 пол. 60-х – першій пол. 80-х. Р.
- •32. Розкрийте головні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана і. Мазепи. Північна війна і участь в ній козацьких військ. Наслідки
- •33. Гетьманування і. Скоропадського. Пилип Орлик і його конституція.
- •35. Розкрийте процес ліквідації Гетьманщини і покажіть її місце та роль в історії українського народу
- •36. Покажіть розвиток української культури в п пол. XVII – поч. Хviii ст
- •38. Територіально-адміністративний поділ та політичне становище України в і пол. Хіх ст.
- •39. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських земель в і пол. Хіх ст. Криза феодальних відносин та розвиток капіталістичних.
- •40. Розкрийте участь України у французько-російській війні та покажіть ставлення українських кіл до нашестя Наполеона. Післявоєнна доля українських козаків та добровольців
- •46. Конституювання, внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, місце в українській історії.
- •47. Охарактеризуйте гетьманську державу п. Скоропадського та оцініть головні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьманщини.
- •55. Голодомор 1932-33 рр. На Україні. Наслідки та історичні уроки
- •60. Розкрийте особливості німецько-фашистського окупаційного режиму на Україні та оцініть його наслідки та уроки для українського народу.
- •62. Дайте оцінку діяльності оун в умовах Другої св. Війни.
- •65. Дайте оцінку особливостям відбудовчих процесів та соціально-економічних перетворень в західних областях України в після воєнний період.
- •67. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя в срср в середині 50-х – середині 60-х р..
- •68. Розкрийте суспільно-політичне становище України в 2 пол. 60-х – першій пол. 80-х. Р.
- •69. Початок національно-державного відродження українського народу в період перебудови радянського суспільства.
- •73. Україна в снд на великій міжнародній арені.
- •74. Провідні політичні партії незалежної України та їх погляди на сучасне і майбутнє держави.
38. Територіально-адміністративний поділ та політичне становище України в і пол. Хіх ст.
Адміністративно-територіальний поділ — це поділ території держави на певні частини з метою організації управління на місцях. Управління здійснюється органами державної влади, які створюються в адміністративно-територіальних одиницях усіх рівнів — селах і селищах, районах, містах, областях. Адміністративно-територіальний поділ формується на загальноукраїнському рівні з урахуванням економічних, соціальних, історичних та національних особливостей розвитку конкретних територій, специфіки розселення. Адміністративно-територіальний поділ України почав формуватися давно. За часів Київської Русі існували Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське та інші князівства. У процесі історичного розвитку виникали нові адміністративно-територіальні одиниці (землі, краї, округи, полки тощо). Так, за часів Богдана Хмельницького вся Україна поділялася на полки. Кожний полк в свою чергу поділявся на сотні. До сотні належали села, містечка і невеликі міста. На чолі сотні стояв сотник, якого обирали козаки. Сотники з іншою полковою старшиною і козаками полку обирали полковника. Старшина й козаки з усіх полків на військовій раді обирали гетьмана. Сотники у своїй сотні, а полковники у полку управляли не лише козаками своєї сотні чи полку, а і усією громадою, що жила в сотні чи полку. Міста мали свою управу і суд — магістрат. Різні частини території України, що входили до складу сусідніх держав, мали поділ на такі адміністративно-територіальні одиниці, які були прийняті в цих країнах. У Росії — це губернії, округи, волості, в Польщі — воєводства, повіти, ґміни. Сучасний адміністративно-територіальний поділ України зберіг радянську систему і старі назви: автономна республіка, область, район, місто, селище, село. Територія України поділена на 24 області та Автономну Республіку Крим (див. карту на першому форзаці підручника). В країні налічується 490 районів, 448 міст, у тому числі 168 міст загальнодержавного і обласного підпорядкування (див. додаток 2). Кожна з цих одиниць має свої органи територіального управління. Області мають певні регіональні особливості адміністративно-територіального поділу. Кількість районів, міст, селищ міського типу, сіл у кожній області залежить від величини їхньої території, кількості населення, історичних особливостей розвитку тощо. Міжобласна специфіка адміністративно-територіального поділу полягає у різній кількості адміністративних одиниць і населених пунктів (передусім міст і селищ міського типу) у розвинутих і густо заселених районах і слабо заселених територіях. До густо заселених районів належать Донбас, Придніпров'я і центральна частина західних областей (Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської). Особливості територіально-адміністративного поділу в сільських місцевостях полягають у тому, що кількість сільських населених пунктів майже втричі перевищує кількість сільських рад — низових ланок територіального управління на селі. У середньому одна сільська рада управляє трьома сільськими населеними пунктами. Однак у тих районах, де переважають невеликі села, одна сільська рада управляє в 2-3 рази більшою кількістю сільських населених пунктів, ніж там, де величина цих пунктів значно більша. Адміністративно-територіальний поділ України постійно змінюється. Багато сіл перетворилися на селища міського типу, селища міського типу стали містами. Формуються нові і об'єднуються старі райони. Найістотнішою зміною в адміністративному поділі України був перехід від округів до областей і районів (1932 p.). Першими було створено області: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську і Одеську. Ці зміни продовжувалися в напрямі виділення нових областей, уточнення мережі адміністративних районів тощо. Напередодні Другої світової війни, коли західна і південно-західна території України увійшли до складу колишнього СРСР, було створено Львівську, Волинську, Дрогобицьку, Станіславську (з 1962 р. — Івано-Франківська), Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку, Ізмаїльську області. На базі Молдавської автономії, що входила до складу України, виникла Молдавська союзна республіка. У роки війни було створено Херсонську область, у повоєнний час — Закарпатську і Черкаську області. Враховуючи територіальну близькість, історичне минуле, тісні економічні і культурні зв'язки Криму з Україною, рішенням Верховної Ради колишнього СРСР Кримську область Російської Федерації в 1954 р. було передано до складу України. Деякі області було об'єднано — Одеську з Ізмаїльською (1954 p.), Львівську з Дрогобицькою (1959 p.).