76. Поняття та ознаки договору страхування

Поняття договору страхування

Договором страхування є письмова угода між страхувальни­ком і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зо-

139

бов'язання у разі настання страхового випадку здійснити стра­хову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у до­говорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Характеристика договору страхування

1. Сторонами договору страхування є страховик і страхуваль­ ник. Проте учасників страхових правовідносин може бути біль­ ше — крім власне сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабувачі.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або това­риств з додатковою відповідальністю, а також одержали у вста­новленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльнос­ті.

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність як без­посередньо, так і через страхових посередників. Ними можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страховими брокерами є юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприєм­ницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхуваль­ник. Перестраховими брокерами вважаються юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у пе­рестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестра­хувальник.

Страховими агентами є громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують части­ну його страхової діяльності, а саме: укладають договори стра­хування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшко-дувань.

Страхувальниками в свою чергу визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавс­тва України (у разі обов'язкового страхування).

2. За договором страхування страховик бере на себе зо­ бов'язання у разі настання страхового випадку здійснити стра-

140

хову виплату відповідній особі. Ознака захисту майнових інте­ресів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій є головною метою і призначенням інституту страхування.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 7 березня 1996 р. «Про страхування» (в редакції Закону від 4 жовтня 2001 р.) страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. У свою чергу страховою сумою є грошо­ва сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхуван­ня зобов'язаний провести виплату при настанні страхового ви­падку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкоду­вання проводиться страховиком згідно з договором страхуван­ня або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страху­вання) і страхового акта (аварійного сертифіката), який склада­ється страховиком або уповнонаженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відпові­дальної за заподіяний збиток.

3. Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) вважається плата за страхування, яку стра­хувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Особливістю договору страхування є те, що обов'язок страхувальника сплатити страховий платіж має місце завжди, а обов'язок страховика сплатити страхову суму — тіль­ки в разі настання страхового випадку¹.

Сплата страхувальником страхових платежів має значення не тільки для належного виконання ним своїх зобов'язань за договором страхування. Відповідно до ст. 18 Закону «Про стра­хування» договір страхування набирає чинності з моменту вне­сення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

¹ Див.: Янишем В. Нормативное регулирование деятельности страховых организаций в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. — N> 2. — С. 12.

141

4. Договір страхування укладається в письмовій формі. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страхо­вим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), яке є формою догово­ру страхування, що однак не позбавляє сторони цього договору права викласти його в іншій письмовій формі.

Зважаючи на вищенаведене загальне правило про момент набрання чинності договором страхування, він є реальним за своєю правовою природою. Проте якщо в договорі страхування застережене набрання ним чинності з моменту досягнення зго­ди з усіх істотних умов (наприклад, з моменту підписання до­говору сторонами), договір страхування вважатиметься консен-суальним