3. Особисте страхування:

3.1.Особисте страхування (добровільне страхування життя, страхування дітей на певний строк — до настання повноліття, до весілля і т.д.). Може бути добровільним і обов'язковим (наприклад, страхування пасажирів і військових)

3.2.Страхування від нещасних випадків.

Об'єктом особистого страхування є життя, здоров'я і працездатність населення. Його призначення — виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні певної події в їхньому житті.

Особисте страхування підрозділяється на:

1)Страхування від нещасних випадків:

- індивідуальне страхування громадян;

- страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;

- страхування дітей і школярів;

- страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту;

2)Страхування життя:

- змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору.

- страхування дітей;

- весільне страхування;

- страхування пенсій;

- страхування на випадок смерті застрахованого;

- страхування на випадок утрати працездатності.

4. Страхування відповідальності:

4.1.Страхування заборгованості (кредитних ризиків). На страхування приймається ризик непогашених позичальником отриманих кредитів і відсотків по них. Договір страхування припускає погашення від 50 до 90% суми непогашеного кредиту;

4.2.Страхування громадянської відповідальності на випадок заподіяння збитку третім особам (водіїв автотранспорту, підприємців перед працівниками по найму, авіаційних перевізників, власників джерел забруднення навколишнього простору);

4.3 .Страхування власників джерел підвищеної небезпеки (підприємств-виробників хімічних речовин).

Об'єктом страхування у страхуванні відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, якою може бути заподіяний збиток внаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника. Метою страхування відповідальності є страховий захист економічних інтересів суб'єктів, здатних заподіяти шкоду.

Види страхування відповідальності:

• за невиконання зобов'язань

• екологічна відповідальність підприємств

• за якість продукції

• страхування професійної відповідальності осіб вільних професій: медиків, юристів, бухгалтерів, будівельників.

5. Страхування підприємницьких ризиків:

5.1.Страхування на випадок неотримання прибутку;

5.2.Страхування непередбачених збитків, простоїв, зниження рентабельності, на випадок несплати рахунків і т.д;

5.3. Страхування банків від електронних і комп'ютерних злочинів;

5.4. Страхування відповідальності фінансових інститутів;

5.5. Страхування інформаційних ризиків (будь-які програмні та програмно-апаратні інформаційні системи, призначені для збору, передачі, зберігання і обробки інформації, в тому числі системи управління виробництвом);

5.6.Страхування відповідальності директорів та інших керівників виконавчих органів (відшкодовуються збитки директорів і керівників виконавчих органів компанії, пов'язані з їх відповідальністю компенсувати збитки третім особам, що виник в результаті помилкового або недбалого дії, визначеного в полісі і зробленого в процесі управлінської діяльності).

Об'єктом страхування підприємницьких ризиків є потенційно можливі різні втрати доходів страхувальника (збиток від простоїв устаткування, упущена вигода що не відбулися або невдалим угодам, ризик впровадження нової техніки), майнові інтереси страхувальника, пов'язані із збитками за контрактом у вигляді дебіторської заборгованості страхувальника, оформленої у вигляді прав вимоги страхувальника за авансованих поставкам. 

За формою страхових фондів у страхуванні розрізняють самострахування, централізоване і колективне страхування.

- Самострахування базується на індивідуальній відповідальності й полягає у формуванні страхових фондів юридичними та фізичними особами у грошовій або натуральній формі. Недоліком такої форми страхування є неможливість створити страхові фонди необхідного розміру, оскільки це потребує вилучення з господарського обігу значних коштів. Самострахування є першою історичною формою страхування.

- Централізоване страхування базується на державній відповідальності й фінансується із загальнодержавних коштів, зосереджених в окремих державних фондах (резервних фондах Кабінету Міністрів і регіональних державних органів влади).

Особливість цієї форми страхування полягає в обмеженості об'єктів страхування (надзвичайні події) і формуванні як грошових, так і майнових страхових фондів (державний резерв).

- Колективне страхування ґрунтується на солідарній відповідальності членів страхового фонду, який вони формують своїми внесками.

Саме колективне страхування є основою страхового ринку у формі страхових фондів страхових компаній.

За формою власності страхові організації поділяють на державні (державний сектор страхування) і недержавні (комерційний сектор страхування).

За формою залучення до страхування розрізняють :

Добровільне страхування означає виникнення страхових відносин лише на основі добровільно укладеної угоди (страхового полісу) між страхувальником і страховиком у разі можливої участі посередників страхового ринку (страхового брокера, страхового агента). Воно є частиною цивільних правових відносин.

Обов'язкове страхування існує у сфері інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства загалом, тобто зумовлене суспільною доцільністю.

Обов'язкове страхування здійснюється відповідно до законодавчих актів, що регламентують аспекти відповідного страхування.

Законодавче також визначено страхові організації, яким доручено обов'язкове страхування за його окремими видами на основі укладення договорів між страховиком і страхувальником.