Тема 10 Місцеві фінанси.

1. Місцеві фінанси як система.

2. Місцеві бюджети. Основне джерело фінансування органів місцевого самоврядування.

3. Доходи і видатки місцевих бюджетів.

4. Регулювання міжбюджетних відносин.

1. Місцеві фінанси як система.

На початку ХХ ст. набуло поширення визначення місцевих фінансів як місцевого фінансового господарства адміністративних одиниць або як сукупності матеріальних засобів які є в розпорядженні цих одиниць для досягнення їхньої мети.

Місцеві фінанси прийнято розглядати як сукупність соціально-економічних відносин які виникають в процесі формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для вирішення завдань місцевого значення.

Це регульована державним законодавством система що пов’язана з акумулюванням певної частини НД шляхом перерозподілу і використання з урахуванням функцій і повноважень делегованих вищим рівнем бюджетної системи, покладені на муніципальні органи самоврядування.

Є інструментом реалізації функцій інститутів організації суспільного життя та місцевого самоврядування.

Місцеві фінанси як система включають в себе такі взаємопов’язані структурні елементи:

1. Видатки.

2. Доходи.

3. Способи їх формування.

4. Місцеві фінансові інститути.

5. Об’єкти та суб’єкти.

6. Взаємовідносини між ними та іншими ланками.

Залежно від призначення видатків розрізняють такі види:

1. За економічним призначенням:

1. Поточні.

2. Розвитку.

2. За завданням:

1. Власних повноважень (закріплених законодавством).

2. Делегованих повноважень.

Доходи поділяються:

1. За економічним змістом:

1. Власні.

2. Закріплені.

3. Регулюючі.

2. За джерелом:

1. Податкові.

2. Неподаткові (платежі, від майна, від депозитів, трансферти).

3. За способом формування:

1. Місцеві.

2. Частки загальнодержавних податків (наприклад комунальні платежі).

3. Доходи від майна що належать місцевій владі.

Місцеві фінансові інститути що діють в системі місцевих фінансів – місцеві бюджети, позабюджетні фонди, фінанси підприємств комунальної форми власності.

Об’єктом фінансових відносин в сфері місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій та завдань.

Головними суб’єктами є:

1. = Територіальна громада – сукупність громадян, які спільно проживають сільській чи міській місцевості, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус.

2. Органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в конституції.

3. Держава в особі її органів – місцевих державних адміністрацій та центральних органів державної влади.

Європейська хартія була підписана членами ради Європи у 1985 році, Україна вступила – в 1996.

Є багатонаціональним правовим актом, який визначає основні принципи організації місцевих органів самоврядування та регламентує місцеве самоврядування.

Головна ознака фінансової незалежності органів місцевого самоврядування – володіння ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням які покладаються на ці органи.

У відповідності до Європейської хартії місцеве самоврядування визначає право та здатність місцевих органів влади в межах закону керувати суттєвою часткою громадських справ, на свою відповідальність та в інтересах місцевого населення.

Схема визначення потреби у фінансових ресурсах місцевого самоврядування:

1. Визначення сфери діяльності та кола завдань що необхідно визначити (власні або делеговані) (делегований – доручений).

2. Розрахунок мінімальних обсягів фінансових ресурсів необхідних для виконання завдань органів місцевого самоврядування (власні, з інших джерел, передані, загальнодержавні).

3. Визначаються напрямки використання мобілізації фінансових ресурсів – напрямки використання і форми здійснення видатків.

Завдання та функції місцевих органів влади місцевої можна поділити на дві групи:

1. Завдання та функції які взагалі передано місцевим органам влади в межах місцевих інтересів і які є їхньою невід’ємною компетенцією:

1. Власні повноваження цих органів:

• Утримання органів місцевого самоврядування.

• ЖКХ (житлово-комунальне господарство) та благоустрій населених пунктів.

• Програми місцевого значення з питань дітей, молоді, сім’ї .

• Програми соціального захисту окремих категорій громадян.

• Програми з розвитку культури та спорту.

• Пам’ятники архітектури.

• Шляхове господарство місцевого значення.

2. Завдання та функції доручені місцевим органам влади:

• Фінансування органів управління.

• Освіта.

• Охорона здоров’я.

• (усі інші з власних).

2. Делеговані повноваження пов’язані з виконанням зобов’язань які мають загальнодержавне значення.