1.3. Підходи до аналізу та оцінки дієвості логістичної діяльності підприємства

Проблему оцінки ефективності функціонування логістичних систем та управління ними піднімали у сво­їх роботах П. Л. Бурич [5] , Б. П. Громовик , Ф. І. Єв­докимов [17] , О. В. Посилкіна , Л. В. Фролова [61] та інші.

На сьогодні в науковій літературі не розроблено системи показників, що дозволяють всебіч­но та неупереджено оцінити ефективність логістичної системи.

Така ситуація є дуже проблематичною, оскільки відсутність визначених і науково обґрунтованих показників оцінки ефективності управління логістичними системи стримує розвиток менедж­менту, знижує його ефективність, оскільки не дає змоги реально визначити економічний ефект, який отриманий за рахунок впровадження логістичних підходів в управ­лінні виробництвом.

Універсальний та всебічний характер логістичного управ­ління призводить до того, що на даний момент не існує обґрунтованої та визнаної фахівцями методики оцінки ефективності логістичної системи.

Аналізуючи безпосеред­ньо сучасні підходи до визначення ефективності логіс­тичної системи, цей висновок знаходить своє підтвер­дження у табл. 1.6.

Вчені та науковці сут­тєво просунули теорію та практику логістичного управ­ління, найбільшого розповсюдження отримали такі критерії оцінки, як витрати на створення та утримання логістичної системи, задоволення споживачів якістю логістичного обслуговування, час логістичних операцій, вартість активів, створених за допомогою логістичних підходів до управління.

Зокрема в роботі Ю. Пономарьова пропонується оцінювати ефективність управління на основі визначен­ня швидкості проходження матеріальних запасів крізь логістичну систему. Безумовно, що такий підхід може застосовуватися, але він характеризує окрему ланку ло­гістичного управління – управління матеріальним по­током [44].

Кислий M. та ін. пропонують оцінювати ефектив­ність на основі показників оборотності та рентабельності фінансових ресурсів, які витрачені саме на логістику. Ці показники також з одного боку характеризують ефективність управління логістичною системою, тобто як систему матеріальних потоків і пов’язаних з ними фінансових ресурсів [26].

У роботі Л. Фролової пропо­нується оцінювати ефективність управління логістич­ною системою на основі методу експертного опиту­вання, що вже саме по собі має обмеження і пов’язані з ними витрати фінансових ресурсів та суб’єктивний характер цієї оцінки [60].

Таблиця 1.6

Основні підходи до визначення ефективності логістичної системи

Автор	Підхід до визначення ефективності	Переваги	Недоліки
Пономарьов Ю.	Критерії оцінки: витрати, задоволення споживачів (якість), час, активи.	Простий у розрахунку, дозволяє системно підходити до аналізу проблеми та здійснювати зіставлення отриманих результатів.	Показники повинні застосо­вуватися лише у порівнянні з певними стандартами.
Кислий М., Біловодська О., Олефіренко О., Смоляник О.	Критерії оцінки: корисного економічного ефекту, якість при заданому рівні логістичних витрат, ефективність функціо­нування матеріального потоку у логістичному ланцюзі.	Точність у розрахунках, можливість порівняти отримані результати з норма­тивними.	Показники відбивають минулі результати, а не по­точні; повільно реагують на зміни, залежать від бухгал­терських прийомів.
Фролова Л.	Збалансована система показників	Визначаються переваги і недоліки системи, можливості використання і зменшення загроз, орієнтовані на стратегічні цілі підприємства, взаємозалежні та визначені за згрупованими ознаками.	Є не досить дієві у корот­костроковій перспективі, використовуються лише фінансові показники.
Кристофер М.	Діаграма збалансованих переваг	Оцінка з позиції процесного підходу до управління логістичною діяльністю, використання для розрахунку доступних для підприємства даних.	Потребує подальшого дослідження питання оцінки логістичних витрат у розрізі бізнес-процесу.

Примітка. Розроблено на основі джерел [26, 29, 44, 61].

Показники визначення ефективності управ­ління наведені в цих роботах не дозволяють одержати об’єктивну загальну оцінку ефектив­ності логістичної системи, розглядати її ефективність як наслідок дії саме універсальної, всебічної економіч­ної системи [11].

При розробці запропонованої системи показників виходимо з того, що ефективність логістич­ної системи – це насамперед співвідношення між зада­ним (цільовим) показником результату функціонування логістичної системи і фактично реалізованим.

Усі по­казники для оцінки ефективності розраховуються як відношення оптимального результату (100%) до витрат і отриманий показник характеризує ефективність управ­ління логістичною системою по відношенню до визна­ченого оптимуму.

Усі витратні показники, які характеризують витра­ти, доцільно класифікувати за напрямками логістично­го управління, тобто йдеться про управління матеріальним, фінансовим та інформаційним потоками (рис. 1.6).

В авторській концепції пропонуєть­ся визначати ефективність логістичної системи в традиційний спосіб – як відношення отриманого ефекту до рівня витрат на досягнення цього ефекту.

Цей підхід дає змогу, передусім, визначати ефективність управління ло­гістичною системою на основі цільового підходу, тобто ця система дозволяє визначати, чи були досягнуті цілі, які ставилися перед логістичними підрозділами.

Проблема оцінювання логістичних показників найповніше відображена в результатах досліджень проф. Бауерсокса Д. Дж. [4, С. 593-613].

Автор виділяє такі категорії логістичних показників:

• витрати;

• обслуговування споживачів;

• продуктивність;

• оцінка активів;

• якість.

За кожною категорією наведено перелік показників оцінювання та результати застосування в різних типах бізнесу (виробництво, гуртова торгівля, роздрібна торгівля).

Показники витрат на управління логістичною системою підприємства

Показники, що характеризують матеріальний потік і виробничу діяльність

Показники виконання виробничого плану

Показники виконання замовлень

Показники, що характеризують фінансовий потік

Показник оборотності капіталу

Показник витрат на утримання запасів

Показник транспортно-експлуатаційних витрат

Показник витрат на закупівлю та збут

Показники, що характеризують інформаційний потік

Показник інформатизації логістичного процесу

Рис. 1.6. Витратні показники ефективності управління логістичною системою підприємства

Примітка. Розроблено на основі джерел [3, 25, 35].

Ще одним підходом до оцінки дієвості логістичної діяльності підприємства є оцінка показників, що характеризують рух потоків та ефективність логістичних операцій і мають дозволити оцінити потенціал функціональних областей логістики поза залежністю від підходу до їх виділення а саме:

• вагові характеристики виходу логістичного потоку та якість ресурсної

стратегії: матеріаловіддача, матеріалоємність, вартість реалізованої продукції, чистий прибуток, матеріальні витрати;

• якість використання соціального капіталу логістичної системи:

продуктивність праці, фондоозброєність, трудомісткість, вихід продукції з грн. трудових витрат, чисельність персоналу;

• структурні характеристики логістичних потоків і параметрів виробленої

продукції: частка матеріальних витрат у собівартості, частка оплати праці у собівартості, частка витрат на соціальні заходи, частка амортизації у собівартості, частка інших витрат у собівартості;

• ефективність і надійність руху фінансових ресурсів: коефіцієнт поточної

ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт забезпеченості запасів власними засобами, коефіцієнт маневреності;

• характеристика інфраструктури підприємства: коефіцієнт зносу основних

фондів, залишкова вартість основних фондів, валюта балансу, власний капітал, обіговий капітал, фондовіддача;

• активність у сфері логістики та розрахункова дисципліна: коефіцієнт

інтенсивності обігу коштів, коефіцієнт обороту оборотного капіталу, коефіцієнт оборотності запасів, відношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості, коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

• ефективність здійснення логістичних операцій: рентабельність

реалізованої продукції, рентабельність активів, собівартість реалізованої продукції [47].

Харісон А. та Ван Хоук Ремко акцентують увагу на тому, що сучасним системам необхідний баланс між фінансовими та операційними показниками, а також між даними минулих періодів та майбутніми показниками.

Автори пропонують формування системи збалансованих показників відповідно до завдань управління логістичних показників, обмежуючись лише якісними критеріями оцінювання [62].

Чухрай Н. та Гірна О. визначають, що ефективність функціонування логістичної системи визначається на підставі комплексної взаємодії таких п’яти ознак, як обсяг, швидкість, асортимент, вартість, нестійкість. Автори зазначають, що основною помилкою у формуванні взаємодій п’яти ознак є те, що доволі часто увага зосереджується на удосконаленні однієї чи двох ознак, а іншими нехтується, тоді як ефективність функціонування логістичної системи визначатиметься гармонійним балансуванням всіх п’яти ознак [66, 67].

Якимишин Л. Я. обгрунтовує доцільність інтегрованого оцінювання ланцюга пропозиції вимірюванням його ефективності, продуктивності, ймовірності настання ризиків та толерантності до навколишнього середовища [69].

Сток Дж. Р., Ламберт Д. М. у своїх дослідженнях розкривають вплив логістики на рентабельність взаємодії із споживачами і дохідність за видами продукції, наголошують на недоліках існуючої звітності на підприємствах, аналізують як потрібно використовувати логістичні витрати для прийняття рішень і як відсутність точних даних про витрати може призвести до прийняття помилкових рішень. Автори розглядають питання вимірювання логістичних показників і здійснення котролю за ними за допомогою нормативних витрат та гнучких бюджетів, нормативів продуктивності і статистичного контролю процесу [54, с. 570-599].

Аналіз останніх досліджень та публікацій дає підстави стверджувати, що у дослідженнях вчених немає однозначного підходу до оцінювання логістичної діяльності підприємства, часто показники оцінки в різних джерелах не узгоджені із критеріями оцінки, підходи іноземних дослідників вимагають адаптації до прийнятих термінів вітчизняної практики.

Застосування систем оцінювання результатів логістичної діяльності покликані вирішити три основні завдання: моніторинг логістичних операцій, контроль над ними та оперативне управління.

Моніторингові показники дозволяють прослідкувати за динамікою роботи логістичних систем. До типових моніторингових логістичних показників можна зарахувати рівень сервісу та елементи структури витрат. Контрольні показники відображають поточні результати діяльності та слугують для коректування логістичного процесу в тих випадках, коли він відхиляється від встановлених

нормативів (наприклад, відслідковування пошкоджених вантажів під час транспортування) [52].

Показники оперативного управління призначені для мотивації персоналу.

Показники, які пов’язані із оцінюванням вкладу логістики в діяльність підприємства, можна поділити на:

• показники, що характеризують логістичну систему;

• показники, що характеризують роботу логістичної системи.

До першої категорії можна зарахувати логістичні активи, а саме: склади, транспорт, обладнання, запаси. Логістичні активи можуть становити левову частку активів підприємства. Наприклад, у дистриб’юторів вони перевищують 90 % від загальних активів. Оцінювання управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (запаси) і наскільки успішно окуповуються інвестиції, вкладені в основні засоби.

Відповідними показниками, які характеризують потужності логістичних активів (основних засобів), будуть:

• площа, кв.м;

• місткість, куб. м або кількість товару в тоннах;

• пропускна спроможність, т/добу;

• кількість, од.

До другої категорії можна зарахувати такі показники, як:

• ефективність логістичної системи;

• продуктивність логістичної системи;

• надійність логістичної системи;

• гнучкість логістичної системи.

Використовуючи термінологію, викладену в економічних енциклопедіях [15, 16, 49], уточнимо зміст зазначених вище показників.

Показники ефективності логістичної системи характеризують здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо і визначаються за формулою витрати що забезпечили цей результат:

Ефективність=результат/витрати, що забезпечили результат. (1.1)

Показники продуктивності логістичної системи характеризують ефективність діяльності людей у логістичних процесах. Продуктивність вимірюється співвідношенням між остаточним результатом роботи системи “на виході” і обсягом людських ресурсів “на вході”, що використовуються системою для отримання цього результату.

Показники надійності логістичної системи дають змогу зіставити фактичні результати роботи системи із задекларованими чи встановленими показниками.

Для визначення фактичних показників роботи окремих ланок логістичної ситеми можна використати формулу:

Надійність= “показник на виході/показник на вході” (1.2)

Показники гнучкості логістичної системи відображають здатність пристосування всіх ланок логістичної системи до часу, величини, асортименту і способу доставки до індивідуальних запитів споживачів.

На основі уточнених понять, узагальнимо показники логістичної діяльності в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Показники логістичної діяльності підприємства

Показник	Метод визначення	Сутність показника
1	2	3
Показники, що характеризують продуктивність логістичної системи
Кількість розвантажень/відвантажень на1 робітника	(кількість розвантажених/ кількість відвантажених замовлень)/ кількість вантажників	Показники характеризують ефективність діяльності людей у логістичних процесах.

Продовження табл. 1.7

1	2	3
Кількість скомплектованих замовлень на 1 робітника	кількість скомплектованих замовлень/кількість комплектувальників
Показники, що характеризують ефективність логістичної системи
Оборот логістичних активів	чиста виручка з продаж/середня вартість логістичних активів	Показник ефективності використання логістичних активів.
Рентабельність інвестицій в логістичну інфраструктуру	сума чистого прибутку/сума інвестицій в логістичні активи	Показник прибутковості інвестиційної діяльності підприємства в логістичну інфраструктуру.
Завантаженість потужностей логістичних об’єктів	(фактичне завантаження потужностей/нормативне завантаження потужностей)	Показник характеризує ефективність використання складських площ, транспорту, обладнання тощо.
Оборотність запасів: 1) кількість оборотів; 2) тривалість одного обороту.	1) собівартість реалізованої продукції/середня сума оборотних коштів за певний період часу; 2) кількість днів періоду/кількість оборотів.	Показник характеризує повернення авансованих оборотних коштів за період від часу, нагромадження запасу до отримання готівки за реалізацію.
Витрати утримання запасів	(норма.витрат /утримання.запасу вартість.запасу)/2*100	Показник характеризує обсяг готівки, замороженої в запаси.
Частка логістичних витрат в структурі загальних витрат	загальні логістичні витрати/сумарні витрати на виробництво та реалізацію продукції	Показник характеризує вагомість витрат, пов’язаних із різними видами логістичної активності.
Рентабельність каналів збуту (сегментів, клієнтів)	сума валового прибутку/сумарні витрати на реалізацію продукції	Показник характеризує вигідність та ефективність обслуговування конкретних каналів збуту (сегментів, клієнтів).

Продовження табл. 1.7

Показники, що характеризують надійність логістичної системи
Надійність поставок		кількість вчасно виконаних замовлень/загальної кількості замовлень	Показник характеризує готовність підприємства дотримуватись умов поставок.
Готовність до здійснення поставки (ймовірність дефіциту)		(замовлення реалізовані зі складу/загальна кількість замовлень)* 100	Показник характеризує готовність підприємства підтримувати базовий рівень обслуговування.
Якість поставки		(кількість рекламацій/загальна кількість замовлень)*100	Показник характеризує готовність підприємства виявити та усунути недоліки в обслуговуванні.
Показники, що характеризують гнучкість логістичної системи
Гнучкість виконання замовлення	(кількість виконаних спеціальних замовлень/кількість спеціальних замовлень)*100			Показник відображає спроможність реагувати на спеціальні або неочікувані потреби споживачів, здатність прискорювати виконання замовлення або його зміну.
Гнучкість оплати	(сума яка оплачується після отримання товару/вартість поставки)*100			Показник характеризує здатність підприємства пропонувати споживачам вигідні для них форми оплати за трансакцію, зокрема “товарний кредит або відтермінування оплати”.

Примітка. Розроблено на основі джерел [21, 49, 53, 64].

Метою формування системи показників логістичної діяльності на підприємстві є створення бази даних, яку можна використати для оцінювання логістичної системи та її компонентів та виявлення можливостей підвищення ефективності, продуктивності, надійності та гнучкості.