78. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.

Позитивні і негативні наслідки трудової міграції для країни-імпортера.

Як позитивні: перенос знань із країни в країну, їхнє поширення по усьому світі. Термін «знання» тут використовується в розширеному змісті. Зростає конкурентно спроможність продукції, зменшується бюджетне навантаження, зростає продуктивність праці робітників і ефективнівсть виробництва вцілому.

Так і негативний: Наприклад, нерівномірна імміграція може створити зайву щільність населення в окремих містах і регіонах країни, а це, у свою чергу, породжує труднощі з наявністю вільних робочих місць для корінного населення, призводить до переповнювання дитячих садків і суспільних шкіл, сприяє посиленню криміногенної обстановки і т.д. зростають витрати на соціальний захист іммігрантів, здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів.

Позитивні і негативні наслідки трудової міграції для країни-експортера.

Позитив; емігранти, як правило, переказують частину коштів родичам і друзям на батьківщині, що часто створює серйозне джерело валютних надходжень для країни еміграції. емігранти звільняють державний бюджет батьківщини від відповідної частини витрат на суспільні блага і трансфертні платежі (національна оборона й охорона суспільного порядку, освіта, охорона здоров'я, посібники по безробіттю й ін.) Зменшення безробіття в країні, збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину особистих коштів, засобів виробництва тощо. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва

Негативи; зменшуються можливості власного розвитку внаслідок відтоку кваліфікованих кадрів, зменшуються надходження до бюджету, тому, що скорочується к-сть платників податків, втрати від нестачі податків перевищують економію, що виникає в результаті скорочення витрат на суспільні блага і трансфертні платежі в зв'язку з від'їздом мігрантів; Виїзд кваліфікованих кадрів, молодих спеціалістів негативно вплине на професійну структуру працездатного населення, погіршить його статево-віковий склад. Еміграція, як правило, супроводжується вимушеним розривом, нехай і не остаточним, сімейних зв'язків, їх послабленням.

79. Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації

Особливість регіонального ринку робочої сили полягає в тому, що він формується на основі зв’язків з використання робочої сили в рамках окремої території. На його рівні робиться первинна спроба збалансувати попит і пропозицію робочої сили. На території регіону концентруються робочі місця та працездатне населення, які розташовуються просторово за допомогою зв’язків з використання робочої сили в межах території з урахуванням особливостей регіонального розвитку. Отже, регіональний ринок робочої сили являє собою відносно замкнену функціонально-територіальну систему, що складається з центру та прилеглої до нього зони, з’єднаних між собою зв’язками з використання робочої сили регіону

Кон’юнктура регіональних ринків робочої сили формується на певній території під динамічною дією сукупності факторів і умов, що впливають на процеси використання робочої сили, і характеризується узгодженими в просторі й часі обсягами і структурою попиту на робочу силу з боку господарських суб’єктів різних форм власності та відповідної пропозиції трудоактивного населення в працездатному віці. 

Головною умовою становлення кон’юнктури будь-якого ринку взагалі та кон’юнктури регіонального ринку робочої сили зокрема є всебічний вплив на неї різноманітних природно-географічних, демографічних, соціальних, економічних та політичних чинників і умов. Вони не лише постійно змінюють ситуацію, а й під впливом внутрішніх або зовнішніх чинників самі перебувають у постійному динамічному русі. Сучасному етапові господарювання притаманні такі фактори (що формують попит та пропозицію на ринку робочої сили), як структурні зміни в економіці країни та викликаний ними перерозподіл робочої сили, зміна форм власності, посилення диспропорцій між соціальною сферою розвитку та демографічною, зміна мотиваційних основ трудової поведінки населення, яке працює.

Ринок робочої сили є складовою частиною цілісної ринкової системи, що формує структуру суспільного виробництва. Тому на формування кон’юнктури ринку праці крім внутрішніх чинників, що характеризують певне співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією, мають вплив кон’юнктури споріднених з ринком робочої сили ринків капіталу, землі, товарів, послуг тощо.

В умовах ринкової трансформації економіки України і надалі спостерігатиметься постійне зростання обсягів пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці та прискорення процесів вивільнення робочої сили з галузей матеріального виробництва. Сучасне економічне становище вимагає нетрадиційних підходів до розв’язання проблеми збалансування попиту та пропозиції робочої сили як на регіональних ринках праці, так й на національному ринку праці з урахуванням особливостей перехідної економіки. Та внаслідок складної економічної ситуації і низької інвес¬тиційної активності суб’єктів господарювання попит значно відставатиме від пропозиції робочої сили на ринку.