67. Борг України: наслідки для економіки, шляхи мінімізації заборгованості

Зовнішній борг України постійно зростає. Чинники: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливим інвестиційним кліматом. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язане з бюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 року. Прийняття бездефіцитного державного бюджету на 2000 та 2001 рр. дещо стабілізувало ситуацію. Але основні причини та джерела дефіциту, і насамперед, незбалансованість державного споживання і фінансових можливостей, залишалися .  На кінець 2010 року обсяг валового зовнішнього боргу України сягнув 117.3 млрд. дол. США (85.7% від ВВП), а значить збільшившись протягом звітного року на 13.9 млрд. дол. США (на 13.5%). 

За 2011 рік борг зріс на $8,9 млрд.Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення на 1 січня 2012 року досяг $56,8 млрд., що на 12,8% більше від аналогічного показника минулого року.

Якщо державний борг зростає в умовах припинення зростання ВВП або його падіння, то наслідки для країни-боржника можуть бути більш негативними. Накопичення боргів з року в рік в кінцевому результаті може привести країну до боргової кабали, втрати економічної незалежності і політичних позицій у світовому співтоваристві.  Єдино можливими шляхами виходу із боргової кризи в Україні є:  - припинення обслуговування державних облігацій, що перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП;  - часткове переспрямування здійснюваної грошової емісії на погашення боргових зобов’язань Уряду (в розмірі 1,5% до ВВП);  - досягнення первинного профіциту бюджету обсягом 3,5 - 2,4% до ВВП;  - скорочення імпорту споживчих товарів через посилення тарифного регулювання;  - здійснення валютного регулювання та задіяння механізмів зупинення втечі капіталів за кордон;  - укладення угод з кредиторами щодо реструктуризації заборгованості на умовах зниження боргового навантаження та застосування інструментів активного управління державним боргом. 

73. Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку країн світу.

Міжнародна трудова міграція утворюється людьми працездатного віку, що покидають країну перебування звичайно в пошуках більш високого заробітку на певний строк. Вони не втрачають зв'язків із батьківщиною, посилають грошові перекази родичам і друзям і після закінчення терміна контракту повертаються на батьківщину. Тобто трудова міграція, як правило, є поворотною. У функціонуванні сучасного світового господарства усе більш важливу роль грає не переселенська, а трудова міграція.

Причинами міграції є нерівномірне розміщення робочої сили, відмінності в відтворенні робочої сили на національному рівні, безробіття, відмінності в умовах життя, екологічна ситуація в регіоні, інтенсифікацією міграційних процесів на національному ґрунті;

Зрозуміло, що значні переміщення робочої сили, якими б причинами вони не були обумовлені, мають серйозні соціально-економічні наслідки і з цього погляду становлять інтерес для економічної науки.